Гість — Андрій Бондар, письменник, перекладач.
Андрій Бондар: Упродовж останніх років в Україні змінювалися назви міст, вулиць, площ. Цей процес слід було розширити до дерусифікації. Ідея ця не була популярною до останнього часу. Чомусь вважалося, що це негативно вплине на суспільство та атмосферу в Україні. Зараз «харошиє рускіє» починають шукати способи втечі та хапатися за все, що бачать. Це своєрідна форма стокгольмського синдрому. Намагаються примазуватися до жертв режиму. Насправді вони не є жертвами режиму, вони є його попутниками.
росіяни програли фашизму в росії: послідовно здавали позиції, починаючи з кінця 1990-их. Вони не опиралися страшній війні в Чечні, триденній війні в Грузії. Про щось замислюватися «рускіє» почали тоді, коли росія анексувала Крим. Але ніхто нічого не зробив. Треба бути останніми дурнями, щоб повірити цим їхнім фразам «ми ж ваші брати». Вони всі є співучасниками одного великого злочину. Я не заперечую, що в росії є добрі люди. Але для України їх там дуже мало.
У ситуації війни потрібно робити радикальні кроки. Треба розривати всі можливі зв’язки з росією. Треба стирати з нашої землі російську культуру, сліди російського панування та впливу. Це треба робити з усім. Право на існування втратить також церква московського патріархату. Російського на нашій землі більше не може бути. За це треба подякувати путіну. Така природна українізація ввійде у свій нормальний режим. Треба тільки розробити стратегію.
Читайте також: В УПЦ МП зараз розпач і розгублення — Архімандрит Кирило Говорун
Нам треба радикально порвати з російським світом. Ми маємо будувати своє культурне поле, не озираючись на те, як ми травмовані від росії. Починається нова ера України. Це складно і дуже боляче, але ми йдемо вперед.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
0