Культура в Україні нині у ручному управлінні телевізійного лобі та шоубізнесу — Ірина Подоляк про ліквідацію «Довженко-Центру»

Чому ліквідовують «Довженко-Центр»?

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Ірина Подоляк

Культура в Україні нині у ручному управлінні телевізійного лобі та шоубізнесу — Ірина Подоляк про ліквідацію «Довженко-Центру»
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/08/hr_marafon_v-2022-08-18_podolyak1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/08/hr_marafon_v-2022-08-18_podolyak1.mp3
Культура в Україні нині у ручному управлінні телевізійного лобі та шоубізнесу — Ірина Подоляк про ліквідацію «Довженко-Центру»
0:00
/
0:00

Гостя — Ірина Подоляк, народна депутатка України 8-го скликання, заступниця міністра культури, молоді та спорту у 2019-2020 роках.

Ірина Подоляк: Те, що зараз відбувається у сфері публічного управління та культури, (реорганізації, ліквідації, розділення, створення нових інституцій) — це війна без правил. Реорганізація «Довженко-Центру» — це де-факто його ліквідація.

Як можна ліквідовувати сталу інституцію, яка, попри невелике державне фінансування, за десятки років зробила так багато задля популяризації українського кіно, виривання українських режисерів і творців з російського інформаційного поля, створення музею кінематографії та видавничого центру, проведення численних виставок, архівування та професійної обробки кіноархіву та української кіноспадщини і так далі. Мало яка державна інституція з багатолітньою історією та державною підтримкою зробила щось подібне. На таких інституціях тримається наша гуманітарна політика. Вони творять сенси, смисли, дають нам дискурс і показують, що ми — держава з корінням.

Яка мета «реорганізації» «Довженко-Центру»?

Ірина Подоляк: «Довженко-Центр» завжди був незалежною інституцією. З незалежними доволі складно працювати. З ними потрібно говорити однією мовою. Крім того, вони не є прибутковими. Не може інституція культури давати доходи, як завод.

Яка мета цієї «реорганізації»? Нам же нічого не пояснюють. Ті аргументи, які наводить Держкіно, — сміховинні. Вони розраховані на неосвічений, темний народ, який нічого не розуміє в державному управлінні. А ми вже виросли. У нас вже нове покоління свідомих українців. На ці сміховинні аргументи воно не ведеться.

Крім того, ми знаємо про те, що поряд з «Довженко-Центром» ведеться велике будівництво. Девелоперські компанії вже давно зацікавлені в апропріації будівлі Центру. Ще коли я була народною депутаткою до мене особисто підходив девелопер, мовляв, у них є великі плани на територію «Довженко-Центру» і було б добре кудись перенести цей Центр. Не думаю, що зараз щось змінилося.

  • Мені сумно, що щодо цього мовчать відомі українці, які займаються розвитком кіно.

«Цей наказ — злочинний»

Ірина Подоляк: Зараз йдеться про фактичну ліквідацію «Довженко-Центру». Який був проти мутних схем в Держкіно, який відстоював свою незалежність, який пропонував стратегію свого розвитку. Цей наказ — злочинний. Це руйнування сталої інституції. Припускаю, що хтось у Кабінеті міністрів розпорядився знищити «Довженко-Центр». У такому випадку це означає, що у наші владі є інтелектуальні неліквіди або свідомі злочинці. Адже це нищення України зсередини. Це злочинне рішення.

Зараз в Україні сфера культури поділена між ручним управлінням телевізійного лобі та шоубізнесу. Вони вирішують. Їх представники є і у ВР, і в Офісі президента. Мені прикро це усвідомлювати. Якщо зараз всі одним фронтом намагаються стояти проти російської навали й тільки цим і займаються, це не означає, що ми нічого не бачимо. Коли руйнуються наші «стовпи», ми не можемо мовчати. Тому що виправити це буде неможливо.


Читайте також: «За блакитними очима»: як діти із деокупованого села на Чернігівщині документували життя на плівкові фотоапарати


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS