«Мовчати — не можна»: як працюють волонтери Міжнародного журналістського гуманітарного центру

Гостя — представниця Академії української преси Юлія Кулик.

Юлія Кулик: Після 24 лютого у нас постало гостре питання, чим ми зараз можемо бути корисними нашому суспільству та яка діяльність буде на часі. Так виникла ідея про створення Міжнародного журналістського гуманітарного центру.

Я б виокремила два параметри, якими ми керувалися під час створення цього проєкту: перший — інформування світу про гуманітарну катастрофу, яка виникала в Україні після вторгнення росії на нашу територію. І друге — це зібрання на одному майданчику тих, хто потребує гуманітарного захисту і тих, хто хоче допомогти, тобто цей захист надати. Перший параметр є ключовим — це інформування.

Ось так з початку березня Академія української преси займається збором запитів постраждалих від воєнних дій та інформуванням міжнародної спільноти про гуманітарні потреби українців. Інформацію розповсюджуємо на Facebook-сторінці центру та серед закордонних журналістів, які співпрацюють з нами.

«Нам важливо, щоб світ не втрачав фокус»

Відзначу, що саме база закордонних колег-журналістів у нас досить вагома. Адже з 2019 року ми реалізуємо проєкт «Престури Україною». Він є дотичним до новоствореного гуманітарного центру. Серія престурів має на меті продемонструвати журналістам з інших країн світу реальну ситуацію того, що відбувається в нашій державі та на її сході, ретранслювати суспільні настрої та бачення вітчизняних експертів з різних галузей.

А тепер повернемося до Міжнародного журналістського гуманітарного центру… Нам важливо, щоб світ не втрачав фокус від того, що зараз відбувається в Україні. Тому, власне, ми закликаємо кожного долучитися до інформаційного волонтерства. Воно полягає у тому, щоб користувачі поширювали дописи Гуманітарного центру. Адже один ваш лайк чи репост дають шанс на додаткове розповсюдження інформації мережею. А коментування вами та друзями робить посту буст серед ваших підписників.

Ми пишемо про реальні гуманітарні лиха в Україні. Про тих, кому терміново потрібні елементарні ресурси, щоб вижити. Про тих, хто потребує їжі, одягу, ліків, фінансової допомоги. Тих, хто залишився без даху над головою.

• Щодня на сторінці центру виходить від 5 постів про постраждалих українців.

Якщо говорити про структуру публікацій, вона має повні та вичерпні дані — хто, звідки, що потребує, обов’язково зазначаємо контактні дані, лінки на сайт, соціальні мережі, реквізити.

Окрім цього, ми відкриті до будь-якої інформаційної взаємодії. Якщо ви володієте інформацією про українців, які потребують гуманітарного захисту, будь ласка, поділіться з нами. Направляйте нам лінки з інформацією про фінансові збори для людей або благодійні організації, які цими зборами займаються. Пишіть про потреби у речах, їжі, медикаментах.

Читайте також: Всі журналістки і журналісти України — лауреати Пулітцера

Ми разом з журналістами, які працюють в центрі, самостійно обробимо та поширимо інфо на сторінці Центру та серед наших міжнародних партнерів. Велике прохання писати тільки реальне та перевірене. Тому що неминуче з’являються ті, хто хоче нажитися на співчутливих людях, які у стані дикого стресу погано фільтрують інформацію.

«Вражає згуртованість українського народу»

Важливо, я хочу додати, що ми не ведемо фінансові збори і не надаємо персональну грошову допомогу. Наш фронт — виключно інформаційний.

Мене надзвичайно вражає згуртованість українського народу. Підприємці, які займалися бізнесом, зараз перекваліковуються у волонтерські організації. Віддають свою нерухомість для прихистку переміщених осіб, використовують свої склади для фасування гуманітарної допомоги. Шукають незахищені верстви населення — пенсіонерів, інвалідів і самостійно розвозять їм допомогу.

Це не просто слова, це реалії, які ми бачимо щодня. І у яких переконуємося самостійно. Тому ми були б дуже вдячні, якби ще більше могли б заручитися інформаційною підтримкою. Зараз сторінка має близько 2000 підписників, проте я переконана, що ми можемо більше.

• Я не знаю, коли це закінчиться. Але одне я знаю точно: мовчати — не можна.

Просимо писати про потреби українців на пошту Юлії Кулик [email protected], координаторки проєктів АУП, або у месенджер Facebook.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS