Ми бачимо відверте небажання великих країн ЄС надати Україні статус кандидата — Гончар

Гість — президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар.

Михайло Гончар: Bloomberg називають цифру втрат російського нафтового експорту — 22 млрд доларів (за підсумками року). Якщо ми звернемось до офіційних статистичних даних і порівняємо з цифрою 180,1 млрд доларів (що були отримані за експорт нафти й нафтопродуктів минулого року), то ці цифри контрастують.

Санкції не дають негайного ефекту

Так, росія отримає менше. Може навіть втратить ще більше, ніж написав Bloomberg. Але, в принципі, так чи інакше, це не те, що зупиняє енергетичний і грошовий мотор російської агресії. Тому потрібні додаткові заходи до нафтового ембарго.

Зрештою, це позитивно, що ЄС після місячних дебатів дійшов якогось консенсусу. Задній хід дає Угорщина. Але сам факт: при консенсусі всіх країн-членів ЄС і опозиції з боку одного члена прийняття рішень гальмувалося, це вказує на слабкість Євросоюзу. Недаремно міністр закордонних справ Італії пропонував, щоб у таких випадках, коли є консенсус, а хтось один проти — просто приймати рішення, оскільки всі згодні, за виключенням одного.

ЄС не здатний протидіяти ефективно. Він діяв, як і раніше, реактивно. Рішення, які приймаються, не дають негайного ефекту.

У Кремлі не сильно переймаються санкціями, хоч вони їм дискомфортні. І росія вимагає зняття санкцій, тому що втрати серйозні. Але втрати не фатальні.

Читайте також: «Ми повинні сказати це: росія — фашистська держава» — Тімоті Снайдер

Статус України й саміт у червні

Саміт, який буде 22 червня, буде індикатором. Адже тоді розглядатиметься надання старшого кандидата Україні в ЄС. Тут ми бачимо, які баталії розгортаються. Є відверте небажання великих країн ЄС надати Україні статус кандидата. У той час, як країни Центральної Європи, які й виступили з цією ініціативою, активно підтримують нас.

Ми вже бачимо розбіжності й різні читання в ЄС, які приводять до внутрішнього розламу. Він і існував між Старою та Новою Європою. У Старій Європі (Франції, Німеччині, Італії) вважали, що Центральна, Центрально-східна Європа має бути слухняною. Мовляв, «ми даємо вам гроші, інвестиції, а ви повинні слухати нас у всіх питаннях зовнішньої політики». Нинішні країни Центральної Європи — вже не ті, що були 20 років назад. Польща зробила колосальний прогрес. Відповідно, вона намагається теж діяти так, щоб її голос почули. Тим більше вона на передовому фронті.

23 червня буде рубіконом, який у випадку відкидання ідеї надання Україні статусу кандидата, породить серйозні внутрішні дискусії й може призвести до переформатування ЄС з часом. Тому невипадково звучать британські пропозиції в бік Польщі, України, і країн Балтії — задуматись над створенням іншого Альянсу. Це британці бачать на тлі неефективності ЄС.

ЄС не зможе далі ефективно функціонувати під диктатом старої корумпованої Європи. Йдеться про таких політиків, як Герхард Шредер, Франсуа Фійон, Карін Кнайсль та ще цілу низку західноєвропейських політиків, які перейшли на службу путіну через російські державні компанії. Це та Європа, яка застрягла в минулому.

Читайте також: Статус кандидата відкриє Україні доступ до структурних фондів ЄС — Наталія Форсюк

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS