«Ми повинні сказати це: росія — фашистська держава» — Тімоті Снайдер

«Ми повинні сказати це: росія — фашистська держава» — Тімоті Снайдер

Тімоті Снайдер — професор історії Єльського університету, автор книг про фашизм, тоталітаризм та історію Європи.

У статті для «The New York Times» він розповідає, чому сучасна росія — приклад крайнього фашизму. Переклад і адаптація Громадського радіо.

«Як ідея, фашизм ніколи не програвав»

Фашизм — це культ ірраціональності та жорстокості, і цю ідею неможливо просто знищити. Поки нацистська Німеччина виглядала могутньою, її ідеологія здавалась дуже спокусливою для європейців і не тільки. Лише на полі бою Другої світової війни фашизм програв. І ось він повернувся — цього разу вже росія веде фашистську руйнівну війну.

Ми помиляємось, якщо зводимо наш страх перед фашизмом до образу Гітлера чи Голокосту. Фашизм народився в Італії і здобув популярність в Румунії, де фашисти були ортодоксальними християнами, які мріяли про зникнення насилля і жорстокості. Вони мали послідовників всюди в Європі і навіть в Америці. Який би вигляд і форми не приймав фашизм, він виражає перемогу волі над розумом.

Саме тому неможливо дати йому точне визначення. Часто люди люто сперечаються про те, чим же є фашизм. Сучасна росія відповідає більшості критеріїв, які використовують дослідники для визначення терміну:

• Культ особистості — владіміра путіна;
• Культ мертвих довкола перемоги у Другій світовій війни;
• Міф про золоту епоху імперської величі, яку треба відновити шляхом «цілющого» насилля — вбивчої війни проти України.

Україна не вперше стає об’єктом фашистської війни. Захоплення країни було головною воєнною ціллю для Гітлера у 1941 році.

Гітлер вважав, що СРСР був єврейською державою: диктатор планував скинути радянське керівництво в УРСР і встановити лояльне нацистській Німеччині, щоб загарбати родючий український чорнозем. Унаслідок цього, у СРСР почався б голод, а Німеччина стала б імперією. Гітлеру здавалось, що це буде дуже просто, адже СРСР, на його думку, був штучним утворенням, а українці — колоніальним народом.

Схожості з путінською війною вражають. Кремль вважає Україну несправжньою державою, а президент-єврей начебто тільки підтверджує таку думку. За цією логікою, якщо прибрати еліти в Україні, нерозумні маси одразу ж встануть під російське крило. Сьогодні саме росія не дає Україні постачати їжу світові, що загрожує голодом для Глобального Півдня [відповідно до емпіричного поділу світу на заможніші північні і бідніші південні країни — ред.].


Читайте також: Як розв’язана росією війна в Україні вплинула на продовольство у всьому світі?


Більшість людей не поспішають називати росію фашистською, адже сталінський СРСР іменував себе антифашистським. Однак це не допомагає зрозуміти, чим фашизм є насправді. СРСР разом із Америкою, Британією та іншими країнами перемогли нацистську Німеччину і союзників у 1945 році. Однак боротьба Радянського Союзу з фашизмом була непослідовною.

Чому фашизм в росії став можливим?

До того, як Гітлер прийшов до влади у 1933 році, радянська влада розглядала фашизм як чергову форму капіталістичного ворога. Комуністичні партії в Європі вважали ворогом будь-яку іншу партію. Фактично така політика сприяла піднесенню Гітлера: хоча німецькі комуністи та соціалісти переважали нацистів кількістю, їм не вдалось об’єднатись. Після такого провалу Сталін змінив свою політику: він вимагав, щоб європейські комуністичні партії створили коаліції для протистояння фашистам.

Однак це тривало недовго. У 1939 році СРСР був де-факто союзником нацистської Німеччини, і дві країни вторглись у Польщу. Промови нацистів публікувались у радянських газетах, а нацистські офіцери захоплювались ефективністю радянських масових депортацій. Але росіяни не говорять про це сьогодні, адже це заборонено законами про збереження історичної пам’яті. Друга світова війна — елемент путінської міфічної історії про невинність росії та втрачену велич, і, на його думку, росія повинна мати монополію на жертовність і перемогу.

  • Відомий факт: Сталін зробив Другу світову війну можливою, коли приєднався до Гітлера, однак у росії про це не можна говорити. Про це не можна навіть думати.

Неоднозначна позиція Сталіна щодо фашизму — це ключ до розуміння сучасної росії. У часи Сталіна до фашизму ставились нейтрально, потім погано, після цього добре — до моменту, поки Гітлер не «зрадив» Сталіна і не вторгнувся до СРСР — тоді фашизм знову став поганим. Але ніхто не говорив про те, чим є цей фашизм. Його можна було наповнити будь-яким значенням. Під час Холодної війни американці і британці стали фашистами. І «антифашизм» Сталіна не зупинив його від вбивства євреїв, а його послідовників від об’єднання Ізраїлю з нацистською Німеччиною.


Читайте також: Університет спецназу, «бійцівський клуб» та кримінальні справи: що відомо про «кадирівців», які воюють проти України?


Радянський антифашизм — це політика «нас» проти «них», а не відповідь фашизму. За словами нацистського мислителя Карла Шмітта, фашизм починається з визначення ворога. Радянський антифашизм саме цим і займався, тому фашизм зміг повернутись у сучасну росію.

Перевертаючи реальність: фашисти, які називають інших фашистами

У росії XXI століття «антифашизм» — це право російського диктатора визначати національних ворогів. Російські фашисти Алєксандр Дугін та Алєксандр Проханов вільно виступають у ЗМІ. Сам путін неодноразово посилався на працю Івана Ільїна, російського фашиста міжвоєнного періоду. Для президента «фашист» чи «нацист» — це той, хто протистоїть йому чи його плану зруйнувати Україну. Українці — це «нацисти», адже вони не називають себе росіянами і продовжують боротьбу з окупантами.

Мандрівник у часі з 1930-их з легкістю назвав би путінський режим фашистським. Символ «Z», мітинги, пропаганда, війна як акт очищення від насилля і смертельна западня довкола українських міст робить все зрозумілим. Війна проти України — це не тільки повернення до традиційного фашистського поля битви, а й до традиційної фашистської мови та практик. «Інших» треба колонізувати. Росія ж ні в чому невинна через своє давнє минуле. Існування України — це міжнародна змова. Саме тому війна — це єдина відповідь.

Путін називає фашистів ворогами, тому міжнародній спільноті складно визнати, що він дійсно може бути фашистом. Однак у російській війні проти України «нацист» означає «недолюдину» — того, кого росіяни можуть вбити. Мова ненависті у бік українців дозволяє з легкістю вбивати їх, як усі побачили у Бучі, Маріуполі і у будь-якій частині України під окупацією. Братські могили — це не нещасні випадки під час війни, це очікувані наслідки фашистської руйнівної війни.

  • Фашисти, які називають інших людей «фашистами», — це фашизм вищого ступеню нелогічності, це культ дурості.

Це фінальна точка, де мова ненависті перевертає реальність, а пропаганда — це чиста [бараняча] впертість. Це апогей волі над раціо. Називати інших фашистами, коли ти сам фашист, — це основа путінської політики. Американський філософ Джейсон Стенлі називає це «підривною пропагандою». Я називаю це «шизофашизмом» — а в українців є більш витончена назва — «рашизм».


Читайте також: «Україна, путін і відродження Заходу» — переклад статті FT


Зараз ми більше розуміємо фашизм, ніж у 1930-х. Ми знаємо, до чого він призвів. Ми повинні визнати [дії росії] фашизмом, адже тоді ми будемо розуміти, з чим маємо справу. Однак розпізнати фашизм не означає скасувати його. Фашизм — це не те, про що треба вести дебати. Це культ волі, що породжує вигадки. Це про міфи людини, яка «зцілює» світ насиллям, і ця думка буде підтримуватись пропагандою до самого кінця. Фашизму можна протистояти тільки через демонстрацію слабкості лідера. Лідера фашистів треба перемогти — і зробити все, що для цього необхідно. Тільки тоді міфи почнуть руйнуватись.

У 1930-х демократія переживала занепад, а фашистські режими готувалися до нападу на своїх сусідів. Якщо зараз росія переможе в Україні, це буде не просто силовим знищенням демократії, — це буде деморалізуючим фактором для демократій у всьому світі. Навіть до війни друзі росії — Марін Ле Пен, Віктор Орбан, Такер Карлсон — були ворогами демократії. Перемога фашистів на полі бою покаже, що лише груба сила здатна вирішувати проблеми, а раціо є прерогативою невдах. Це покаже, що демократії повинні зникнути.

Якщо б Україна не чинила спротиву, ми б побачили «темну весну» для демократій на планеті. Якщо Україна програє, нас очікують десятиліття темряви.


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини