На Луганщині кургани використовувалися як вогневі позиції та спостережні пункти — археолог

Зі старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України, к.і.н. Сергієм Теліженком поговорили про музейне життя та музейні фонди на окупованій Луганщині, а також про стан археологічних пам’яток після боїв.

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Сергій Теліженко

На Луганщині кургани використовувалися як вогневі позиції та спостережні пункти — археолог
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/08/hr_marafon_v-2022-08-13_telizenko1.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/08/hr_marafon_v-2022-08-13_telizenko1.mp3
На Луганщині кургани використовувалися як вогневі позиції та спостережні пункти — археолог
0:00
/
0:00

Чи встигли вивезти експонати із музеїв у Луганській області на підконтрольну частину України?

Сергій Теліженко: Я знаю, що було здійснено пакування музейних колекцій і їх спуск у фонди, а щодо того, щоб вивозити, я не чув. У мене є тільки дані про те, що деякі громадські активісти вивозили щось із Сєвєродонецька. Що стосується Старобільська, Новопскова, селищ міського типу, то, здається, там нічого не було вивезено. Принаймні, там було запаковано, щоб не постраждали експонати під час вибухів. А співробітники майже всі виїхали на підконтрольну Україні територію, окрім директора Станично-луганського музею.  Він залишився і активно співпрацює з окупантами.

Доля археологічних пам’яток Луганщини

Сергій Теліженко: Лівобережжя Сіверського Дінця — там, де розташована велика кількість побутових пам’яток (поселення, могильники) постраждали однозначно, бо там відбувалися активні бої. А там, де відбуваються бої, потрібно вкапуватися і техніку вкопувати. Звичайно, там багато постраждало поселень і стоянок.

Тут можна навести приклад білогорівської переправи, коли росіяни намагалися переправитися через Сіверський Донець в районі Білогорівки. Так от, з лівого берега, звідки вони йшли — багатошарове поселення, яке я досліджував у 2018-му році. А на правому березі, куди вони пхалися, там величезне середньовічне поселення і могильник. Там і наші вривалися в землю, їм же треба було десь ховатися. І тим на лівому березі потрібно було десь вкопуватися. А кургани використовувалися як вогневі позиції — майданчики для облаштування спостережних пунктів.

Тобто про пошкодження можна буде говорити вже після того, як територія буде звільнена.

Археологічні знахідки під час війни — що з ними робити?

Сергій Теліженко: Звичайно, зараз військові, риючи окопи, знаходять багато археологічних знахідок. Правда, їм наразі не до них, у них інші задачі, але буває, що на третій лінії оборони, де не так часто прилітає, знаходять артефакти і передають до найближчої музейної установи. Під Лисичанськом був наш археолог Максим Квітницький, він писав мені пару раз, що знаходив час від часу поселення. Але не знаю, чи була у нього можливість щось взяти із собою.

А взагалі у нас немає протоколу, як треба діяти у разі подібних випадків. Якщо ми хочемо стати країною НАТО, то ми зобов’язані сприймати рекомендації, які розроблялися для країн НАТО для військових — як діти, щоб зберегти культурну і історичну спадщину. А ми — країна, яка підписала другий протокол гаазької конвенції, яка регламентує все це діло.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі1

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS