Поки не завершилося охолодження реакторів на ЗАЕС, ризик «апокаліпсису» зберігається — Олена Паренюк

Олена Паренюк: Історія у тому, що людство не вміє наразі зберігати електроенергію. В ідеалі ми маємо споживати стільки, скільки виробляємо. Саме тому атомна електростанція віддає певну стабільну кількість електроенергії, і в залежності від того, як працюють охолоджувачі, вона бере електроенергію з системи. Тобто це така незамкнена система. І, якщо все стабільно і немає надзвичайних ситуацій, існує такий баланс — ми віддаємо багато, натомість беремо трохи, щоб живити насоси, які перекачують воду, що охолоджує реактор і сховище відпрацьованого ядерного палива.

Через те, що були пошкоджені лінії електропередач, довелося певним чином перемкнути Запорізьку АЕС з островом, вона живила тільки свої власні потреби. Тобто ми все ще не на останній межі.

Чи є загроза у тому, що реактор працює і виробляється енергія?

Олена Паренюк: Електроенергія все одно виробляється, питання у тому — чи йде вона в систему, чи вона нікуди не йде. Виробляння електроенергії не загрожує станції, можна сказати, що турбіна просто крутиться вхолосту. Як працює реактор? Там є такий нагрівальний елемент, він кип’ятить воду, гарячий пар спрямовується на турбіну, вона крутиться і виробляє електроенергію, яка забирається в мережу. Якщо немає зв’язку з мережею, турбіна просто крутиться вхолосту. Це не дуже добре, але це не критично.

Зараз увага спрямована на те, чи можна відводити тепло від реактора, чи можна його охолодити. І той факт, що ми наразі підключили Запорізьку АЕС до певних потужностей української об’єднаної мережі, дало можливість відключити цей енергоблок.

Що зараз відбувається з шостим енергоблоком?

Олена Паренюк: У нас є шість енергоблоків плюс сховища. П’ять із них вже були у певному холодному зупині, залишився працювати лише шостий. Всі ці шість енергоблоків не з’єднані з українською мережею, тобто вони не можуть звідти брати електроенергію. Там у них — гаряче паливо, його потрібно охолоджувати, і охолоджувати його потрібно ще місяці і місяці, оскільки воно дуже гаряче. І от шостий енергоблок працював на мінімальних потужностях, але він працював для того, щоб нам не відійти на останню мережу — на дизель-генератори. Дизеля все одно працюють, але на них вистачить паливо десь днів на десять. І «Енергоатом», як може, зберігає це паливо, по можливості беручи електроенергію з об’єднаної української мережі.

Не варто забувати, що на станції нещодавно була місія МАГАТЕ. У МАГАТЕ основна задача — зберегти цілими ядерні реактори. Тобто місія поїхала, через якийсь час станцію змогли підключити до української системи і ми виключили реактори. Я не буду нічого стверджувати, але я бачу певну послідовність.

Читайте також: «Це був цирк»: працівник ЗАЕС розповів, як росіяни прийняли місію МАГАТЕ

Як відбувається розхолодження? І наскільки складно потім буде відновити роботу розхолоджених енергоблоків?

Олена Паренюк: Холодний зупин — це ситуація, в якій не відбувається жодної цепної реакції. Так, це ядерне паливо, воно радіоактивне і там певні розпади відбуваються, але це не самопідтримуюча реакція і ми не можемо на неї покладатися. Якщо ми кажемо, що це холодний зупин, то радіоактивність там залишається, температура залишається, але ми не можемо точно сказати, скільки градусів і радіонуклідів буде в кожен конкретний момент. Фактично ми вводимо туди те, що припиняє ланцюгову реакцію і чекаємо, доки радіонукліди розпадуться. Чекаємо, доки це паливо стане таким, що ми зможемо з ним щось робити. Потім проводиться інспекція залишків палива, і певні збірки, які не були отруєні радіонуклідами, можуть залишатися в реакторі. А ті збірки, які через цей холодний зупин стали непридатними для використання, ми маємо замінити. Тому це процес аварійний, і процес перевключення енергоблоку може зайняти доволі багато часу. Це не тижні.

Чи можуть росіяни викрасти наш уран із АЕС?

Олена Паренюк: На Землі дуже обмежена кількість 235-го урану, тому кожен грам є дорогоцінний. Основною місією МАГАТЕ є контроль за розповсюдженням урану і продуктів ділення. Уран і продукти його ділення — 238-ий плутоній — можуть бути використані в ядерній зброї. І ось тут ми переходимо до історії, що немає контролю переміщення продуктів розпаду. Тобто допоки реактори працюють, допоки ми знаємо про недоторканість сховища відпрацьованого ядерного палива.

• Відповідно, ми можемо з упевненістю говорити, що весь український уран залишається на український території і ніхто з нашого урану ядерну зброю не робить.

У разі, якщо відсутня можливість контролю за цими продуктами, уран можна викрасти і виготовити ядерну зброю. Тому що найскладніший процес у створені ядерної зброї — це отримання радіонуклідів, радіоактивних ізотопів. Все решта — це питання техніки.

Наскільки Запорізька АЕС в стані охолоджених реакторів безпечна з огляду на обстріли?

Олена Паренюк: Небезпека залишається тією самою, питання — охолодження реакторів. Якщо вони нормально охолоджуються, нічого страшного не буде. Якщо ж вони не охолоджуються, то реактори просто розплавляються, відбувається викид радіонуклідів у навколишнє середовище і ми потрапляємо в сценарій радіоактивного апокаліпсису. Процес переходу у холодний зупин є небезпечним, тому що він потребує уваги персоналу. Коли вони охолодяться достатньо, буде все нормально, можна буде дещо заспокоїтися. Зараз як раз триває процес переходу і тому ще доведеться трошки похвилюватися.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS