Гість — головний редактор сайту «Новинарня» Дмитро Лиховій.
Дмитро Лиховій: На жаль, для більшої частини українців війна почалася саме 24 лютого. Вони в лихоманці шукали в інтернеті все, що стосується війни. І, власне, те, що в нас від одного мільйона до майже 10 млн збільшилася відвідуваність у порівнянні з січнем і березнем, то це ось був вияв такого інтересу.
З іншого боку, ми бачимо зараз і звикання до війни, і втому від війни. Тому що в наступні місяці (хоча гірше ми працювати не стали, навпаки, багато ексклюзивних матеріалів), але йде постійне спадання трафіку і відвідуваності. Я дивлюся, що статистика інших сайтів, які цю тему висвітлюють, приблизно така сама.
Суспільство виявилося не готовим до того, що сталося 24 лютого. Багато людей, які залучені до війни, бачили, що це природний процес. Тому що, якщо йде накопичення 200 000-ного контингенту з російського кордону, якщо йде стягування видів озброєнь, попередження західних партнерських розвідок… Багато для кого стали несподіваними Буча або фільтраційні табори, а все це було в попередженнях американської розвідки, які вони почали офіційно висловлювати у листопаді минулого року. А неофіційно, я так розумію, раніше.
Тетяна Трощинська: Я відчуваю, що для мене, як журналістки і громадянки України, пояснення президента, про те, щоб не нагнітати паніку, не влаштовувати панічні евакуаційні черги (які, до речі, були і панічні, і евакуаційні в результаті цього всього), не є достатнім. Для вас це пояснення теж не є достатнім?
Дмитро Лиховій: З одного боку, ми розуміємо, з яких міркувань президент виходив у цих своїх рішеннях. З іншого боку, я для себе розумію, що це його рішення було хибним. Він каже, що знав це, але не хотів нагнітати, хотів зберегти нормальний, мирний хід економіки. Хоча зараз не нормальний, і не мирний, і не зберегли…
Для мене це вияв хибного рішення президента. Якби було попередження в м’якшій формі, а не так, що: «Ану зараз всі зібралися в автобуси і виїхали з Бучанського району» — можна було це все якось плавніше провести, і наслідки були б не такими жорсткими для України.
Читайте також: У Брянській області стався вибух: загорілась військова частина
У мене є довіра до інформаційних напрямків і пресслужби і Міноборони, і Генштабу. Навіть якщо дивитися їхні щоденні зведення (вони інколи між рядками, інколи якимись своїми формулюваннями окреслюють певні тенденції і події, про які не хоче говорити влада в цілому, якщо брати офіційний рупор — телемарафон).
Ми бачимо, що, якщо відбулися бої біля Святогірська і ворог намагався закріпитися, а наступного дня ворог уже закріпився там і наступає в цьому напрямку, то це значить, що ми втратили це місто. І при цьому не вчора, а, мабуть, днів два-три тому.
На жаль, інформаційна політика нашої влади трохи не відповідає ситуації. А ситуація змінюється. Одна справа — коли було несподіване вторгнення у березні, треба було давати відсіч, лише позитивні новини, творити нові міфи та легенди про привида Києва, тоді це було виправдано. На нинішньому етапі війна перейшла в іншу якість, події відбуваються інші, війна стала не короткою, а довгою.
Читайте також: 9 причин, чому росія провалила захоплення України
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS