facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Розпач та виснаження: до чого може призвести очікування швидкої перемоги?

Чому очікування швидкої перемоги у війні над Росією — це пастка? І на чому краще зараз сфокусуватися суспільству?

Розпач та виснаження: до чого може призвести очікування швидкої перемоги?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про це поговорили із кандидатом психологічних наук Іллею Ягіяєвим.

Ефект програшу від виграшу

Ілля Ягіяєв: Це доволі класична ситуація, коли очікування не відповідають дійсності, і коли ми підсвідомо розуміємо, що вони нереалістичні.

Ми зараз стали свідками успішного контрнаступу, коли наші війська звільнили Харківську область, тому нам хочеться продовження. Щоб за Харківщиною одразу була звільнена Луганщина, Херсонщина, Донеччина і так далі. А коли цього не відбувається, то може бути така парадоксальна ситуація, що ми зневіряємося у тому, що ми можемо перемогти чи перемогти у найближчий час. Хоча ми стали свідками саме перемоги української армії.

Є такий ефект «другого місця чи срібла», коли нагороди спортсменам, які змагаються між собою, надають за перші три місця — золота медаль, срібна і бронзова. І психологи, які проводять дослідження задоволеності спортсменами своїми результатами, виявили цікаву тенденцію, що людина, яка отримала друге місце, зазвичай менш щаслива, ніж людина, яка отримала третє місце.

Чому так стається? Зрозуміло, що людина, яка отримала «золото», задоволена, але людина, яка отримала «срібло» порівнює себе не з тими, хто програв, а з тією людиною, яка посіла перше місце. І через це вона менш задоволена, ніж людина, яка розуміла, що могла програти, але все-таки здобула «бронзу».


Читайте також: Іранські дрони-камікадзе не перевернуть хід війни на користь Росії — аналітик


І тут може бути така сама ситуація. Що наче ми маємо успіхи, здобуваємо перемогу, баланс сил переміщується на бік України, але в людей це може породжувати такі очікування, які не справджуються. І люди можуть бути менш задоволені і більше у розпачі, ніж якби продовжувалася ситуація до харківського наступу.

Знання про цей ефект можуть допомогти, адже треба свідомо до цього поставитися, відсунути в бік емоції і вдатися в питання: а чи реалістичні ті очікування, що ми протягом кількох тижнів чи кількох місяців можемо перемогти?

  • Реалістичними мають бути очікування того, що війна затягується і вона триватиме ще значний проміжок часу. Якщо це усвідомлювати, то нам це має подарувати якусь свободу від тих очікувань, які роблять нас депресивними і незадоволеними

До чого можуть призвести очікування швидкої перемоги?

Ілля Ягіяєв: Тут може бути проблема у виснаженні. Тому що нам треба жити, і жити добре для того, щоб цю перемогу наближати. Адже якщо нам буде погано, то нікому від цього добре не буде. Якщо ми почнемо цей розпач виливати у спілкуванні, якщо він вплине на нашу здатність працювати, на наше здоров’я, то нікому від цього краще не буде — ані Україні, ані ЗСУ, і навпаки — ми можемо втратити ще більше.

Розпач може призвести до демобілізації, до того, що люди почнуть зневірятися — в українській армії, у наших можливостях. А цього робити не варто. Тому, щоб не було розчарування, не має бути зачарування. Звичайно, очікування не слід занижувати до дуже низької планки, але все-таки треба, щоб вони не були зависокими, щоб вони дозволяли нам щось робити для перемоги та щоб у нас не опускалися руки. Має бути паритет.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка

Деяким батькам легше купити айфон, ніж спілкуватися з дітьми — експертка

Влада не хоче говорити про демобілізацію, бо це передбачає мобілізацію — Інна Совсун

Влада не хоче говорити про демобілізацію, бо це передбачає мобілізацію — Інна Совсун