Розповіді про радикальність «Азову» на Заході — ніби виправдання для того, щоб не втручатися — Ліхачов

Гість — правозахисник, автор статті «Євромайдан SOS: чесні відповіді на найпоширеніші питання про АЗОВ на Заході» В’ячеслав Ліхачов.

В’ячеслав Ліхачов: Щоденно я отримую принаймні один, а іноді й кілька запитів про «Азов». Вони саме формулюються як: «Яку загрозу становить батальйон „Азов“?». Мені видається, що я опинився в якійсь викривленій реальності.

Розповідати про українських неонацистів на заході — це формувати неоднозначну, контроверсійну картинку того, що відбувається. Західне суспільство це любить, воно не звикло до спрощеної чорно-білої картинки реальності. Воно звикло до того, що є різні сторони, в них є різна правда, аргументація. І насправді (вони вважають) відбувається щось посередині — між російським та українським дискурсом.

Слухайте також: «рф стирає Маріуполь з лиця Землі разом з людьми»: житель, якому вдалося виїхати

З іншого боку, концентрація уваги на українському неонацизмі — гарний привід для того, щоб передати власному суспільству ідею про небезпечність допомоги Україні…

• «Не все так однозначно» — це психологічне виправдання, щоб не робити те, що робити не хочеться.

Я вважаю, що обсесія на українському неонацизмі та на батальйоні «Азов» — не просто неадекватна, а і дуже небезпечна.

Це створення викривленої оптики війни, виправдання для того, щоб не втручатися в конфлікт у будь-якому вигляді, в тому числі щодо постачання зброї (тому що вона може потрапити до рук «страшних неонацистів»). Ця викривлена оптика, тотальна деконтекстуалізація ролі конкретного «Азову» дуже шкідливо впливає на інформаційний простір на заході. Мене це дуже напружує.

Читайте також: Як західні аналітики підіграють путіну та російській пропаганді?

Для мене важливо, щоб ми не спускалися на рівень російської пропаганди, щоб створити контрпропаганду.

Символіка, яка зберігається на емблемі «Азову», справді була успадкована від політичних проєктів засновника батальйону Андрія Білецького. Вона має коріння в ультраправому політичному символізмі. Але для розуміння того, що це означає зараз для бійців «Азову» — треба адекватна контекстуалізація.

У 2018 році була внутрішня дискусія щодо цієї емблеми. Тоді було розуміння, що вона токсично діє на зовнішньополітичному іміджі України в цілому. Але в підрозділі вирішили, що цей символ вже посвячений кров’ю тих, хто загинули під цим прапором.

• Це вже символ, який не має жодного стосунку до будь-яких політичних контекстів. Це прапор, під яким «Азов» звільняв Маріуполь, під яким загинули бійці під час широкинської операції… Відбулося певне переосмислення символу.

Слухайте також: Представники ЛГБТ та полку «Азов» пояснили данським журналістам, що в Україні немає неонацизму

 ‎‎ Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Слідкуйте за найоперативнішими оновленнями у Twitter Громадського радіо

Також підписуйтеся на наш Telegram-канал Новини від Громадського радіо

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS