У більшості депортованих з Донбасу дітей є прийомні батьки або рідня, їх не можна усиновлювати — Дар’я Касьянова

Говорили з головою правління Громадської спілки «Українська мережа за права дитини», програмною директоркою «SOS Дитячі містечка — Україна» Дар’єю Касьяновою.

Дар’я Касьянова: У перший місяць повномасштабного російського вторгнення ми й користувачі соцмереж були активно залучені у тему: з районів бойових дій вивозять дітей, які втратили батьків, тож сиріт потрібно терміново усиновлювати. Це був фейк. Бо це були діти, яких ми евакуювали у різні організації з гарячих точок України й вони були сиротами ще до війни. Або ж у них були батьки, просто цих дітей виховували в інтернатах.

• З лютого і по сьогодні процес усиновлення призупинений через те, що реєстри та суди не працюють.

Вивести централізовано інтернати у більш безпечні міста не було можливості. Це великі заклади, де багато дітей, співробітниць та співробітників. Щоб діти виїхали, потрібно, щоб керівництво установи, яке є законним представником дитини, мало усі необхідні документи, а також можливість та бажання виїхати разом з дітьми. Евакуюватися у перші дні змогли заклади, у яких уже був попередній досвід 2014-2015 років.  Вони виїздили поїздами. Були й такі, яких довелося вивозити під жахливими обстрілами. В усіх випадках — це було складне випробування для дітей: довга дорога, багато людей, траплялося, що усю поїздку діти стояли.

• Для дітей травма війни настільки серйозна, як травма сексуального насильства. З нею впоратися складно.

Є випадок, коли дитячому будинкові сімейного типу, прийомній родині, де виховують 10 дітей, вдалося виїхати з Маріуполя у росію. Понад 2 тижні вони жили там в одній зі шкіл. Ця родина нині виїхала у Європу і збирається повернутися в Україну.

«Не можна усиновити дитину, яка сама цього не хоче»

Дар’я Касьянова: Якщо говорити про дітей, депортованих у рф, я маю кілька справ прийомних дітей. На початок повномасштабного вторгнення росії вони були у Маріуполі. Молодшій дитині 4 роки, решті від 7 до 12. Діти були у санаторії й опинилися на Лівому березі міста, там де були інтенсивні обстріли. Хлопчиків та дівчаток вивезли у Донецьк. Прийомні батьки жили у населених пунктах поруч. Вони дізналися, що діти живі, через місяць. Тоді почалися перемовини, як забрати звідти дітей. Досі це питання не вирішене.

Таких випадків доволі багато. Це переважно Луганська, Донецька, а також Харківська області. Є велика проблема вирішити, як виїхати дитині, коли її нема кому супроводжувати. Дуже неохоче в рф віддають українських дітей. З цим пов’язана істерія: вони будуть усиновлювати їх.

• У 2014-2015 роках була схожа ситуація, коли дітей не давали вивезти, розповідали, що не віддадуть, бо усіх усиновлять. Ніхто не поспішав ставати батьками для наших хлопчиків та дівчаток. У рф інтернати забиті власними дітьми.

У більшості вивезених дітей є рідні. Не можна усиновити дитину, яка сама цього не хоче. Це буде порушення міжнародних та людських норм.

Читайте також: «Нам немає куди повертатися» — мама п’ятьох дітей із Маріуполя

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS