Марина Терещенко: Інформації про окуповані міста та села зараз не багато. По-перше, там проблеми зі зв’язком. По-друге, нещодавно заборонили Viber. Це реально проблема. Раніше можна було спілкуватися з людьми хоча б так, тепер цієї можливості немає.
Читайте також: Сервіси адаптуються до обмежень — експерт з цифрової безпеки про блокування Viber на окупованих територіях
Ситуація на окупованих територіях змінилася. Не в кращий бік. З того, що я чую від людей, вони жахаються того, що відбувається. Наприклад, Кадіївка. Там постійні прильоти. І це не все. Люди бояться виходити на вулиці. Особливо молоді дівчата. До них постійно чіпляються. Є ризик викрадення. В поліцію звертатися бояться, бо кажуть, що там все контролюють окупанти. Тому вони просто сидять вдома, а старший ходить за продуктами.
Якщо говорити про новоокуповані території, то там по селах ходять орки та збирають дані чоловіків, які залишилися. Всіх. Літніх, діабетиків, з інвалідністю. Поведінка окупантів нахабна та небезпечна. Також є випадки коли місцевих чоловіків «заохочують» працювати в лікарні за їжу чи «гуманітарку». Так відбувається в Новоайдарі. Зараз там багато поранених російських військових. Лікарня переповнена.
Слухайте також: Окупанти ходять в цивільному, носять капюшони й мовчать — жителька тимчасово окупованого Херсона
Багато людей залишилися без роботи. Працювати на колаборантів не хочуть. Хто може, вирощує собі якісь овочі. В школу почали завозити підручники з історією «ЛНР». Сусіди бояться спілкуватися одне з одним, бо не знають, хто може здати. Все це дуже тисне психологічно. Люди намагаються виїжджати, але й повертатися також пробують.
Знаю випадок. Евакуювалися мама з двома дітьми. Їхній батько служив у ЗСУ. Його вже немає. Загинув, захищаючи Україну. До батьків цієї жінки приходили, погрожуючи. Шукали її, як дружину військового. «А де вона? А що вона? А ви ж знаєте, що ми його вбили?». Навіщо вона їм? Незрозуміло. Але зрозуміло, що повертатися їй сюди ще дуже рано.
Я не раджу поки що їхати на окуповані території, навіть якщо тут ваш дім і дуже хочеться. Тут небезпечно.
Читайте також: «Хоч дому не буде, я все одно буду тут» — житель Сєвєродонецька, який не евакуювався
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS