В окупованій Кадіївці люди бояться військових рф, а дівчата не виходять на вулиці — Терещенко

Про життя на окупованих територіях говорили з Мариною Терещенко редакторкою онлайн журналу «Свої.city».

Ведучі

Валентина Троян

Гостi

Марина Терещенко

В окупованій Кадіївці люди бояться військових рф, а дівчата не виходять на вулиці — Терещенко
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/06/hr_marafon_v-2022-06-08_terestchenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/06/hr_marafon_v-2022-06-08_terestchenko.mp3
В окупованій Кадіївці люди бояться військових рф, а дівчата не виходять на вулиці — Терещенко
0:00
/
0:00

Марина Терещенко: Інформації про окуповані міста та села зараз не багато. По-перше, там проблеми зі зв’язком. По-друге, нещодавно заборонили Viber. Це реально проблема. Раніше можна було спілкуватися з людьми хоча б так, тепер цієї можливості немає.


Читайте також: Сервіси адаптуються до обмежень — експерт з цифрової безпеки про блокування Viber на окупованих територіях


Ситуація на окупованих територіях змінилася. Не в кращий бік. З того, що я чую від людей, вони жахаються того, що відбувається. Наприклад, Кадіївка. Там постійні прильоти. І це не все. Люди бояться виходити на вулиці. Особливо молоді дівчата. До них постійно чіпляються. Є ризик викрадення. В поліцію звертатися бояться, бо кажуть, що там все контролюють окупанти. Тому вони просто сидять вдома, а старший ходить за продуктами.

Якщо говорити про новоокуповані території, то там по селах ходять орки та збирають дані чоловіків, які залишилися. Всіх. Літніх, діабетиків, з інвалідністю. Поведінка окупантів нахабна та небезпечна. Також є випадки коли місцевих чоловіків «заохочують» працювати в лікарні за їжу чи «гуманітарку». Так відбувається в Новоайдарі. Зараз там багато поранених російських військових. Лікарня переповнена.


Слухайте також: Окупанти ходять в цивільному, носять капюшони й мовчать — жителька тимчасово окупованого Херсона


Багато людей залишилися без роботи. Працювати на колаборантів не хочуть. Хто може, вирощує собі якісь овочі. В школу почали завозити підручники з історією «ЛНР». Сусіди бояться спілкуватися одне з одним, бо не знають, хто може здати. Все це дуже тисне психологічно. Люди намагаються виїжджати, але й повертатися також пробують.

Знаю випадок. Евакуювалися мама з двома дітьми. Їхній батько служив у ЗСУ. Його вже немає. Загинув, захищаючи Україну. До батьків цієї жінки приходили, погрожуючи. Шукали її, як дружину військового. «А де вона? А що вона? А ви ж знаєте, що ми його вбили?». Навіщо вона їм? Незрозуміло. Але зрозуміло, що повертатися їй сюди ще дуже рано.

Я не раджу поки що їхати на окуповані території, навіть якщо тут ваш дім і дуже хочеться. Тут небезпечно.


Читайте також: «Хоч дому не буде, я все одно буду тут» — житель Сєвєродонецька, який не евакуювався


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS