Чи брала участь Україна в перемовинах щодо зерна та чи варто Україні схвалювати турецько-російський план пояснював директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.
Ігор Семиволос: Повідомлення Bloomberg може призвести до відчуття тривожності. Наскільки я чув, переговори ведуться. Україна участь бере. Так само бере участь й ООН. Формат — чотиристоронній. Те, що ми почули, очевидно, один із витоків інформації з турецької сторони. Від України ми поки що офіційної інформації не чули. Є тільки заява Кулеби, в якій говориться, що ми не віримо росії.
«Захід намагається знайти вихід із ситуації з російською військовою блокадою акваторії моря, яким до великої війни вивозилася більша частина українського зерна. У Кремлі запевняють, що готові розблокувати проходи з українських портів (поки що лише від Одеси), в обмін на зняття частини санкцій.
В Україні вважають, що росіяни можуть атакувати Одесу, як тільки розмінують підходи до міста „для зерна“. Путін каже, що не використовуватиме торгові шляхи для нападу на Одесу. Це той самий путін, який за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення в нашу країну говорив канцлеру Німеччини Шольцу та президенту Франції Макрону, що не нападатиме на Україну». — Кулеба.
Мені здається, що це така собі гра Туреччини. Вона справді зацікавлена, щоб стати хабом і підвищити свій статус регіонального чорноморського лідера. Вони мають свої міркування щодо недопущення в регіоні натівських сил. Хоча Туреччина є членом НАТО. Такий от парадокс. Будь-який формат, в якому Туреччина не бере участі, її не влаштовує.
Читайте також: Туреччина вважає, що заради миру потрібні поступки з боку України — аналітикиня
Ігор Семиволос: Ердоган має свій порядок денний з путіним. Вони досить активно співпрацюють: економічно, політично. Росія, опинившись в ситуації санкцій, зацікавлена в тому, щоб підтримувати цей рівень довіри. А Туреччина відчуває, що у неї зараз — «золота доба».
Ситуація насправді не дуже обнадійлива. З одного боку, ми не проти дати можливість туркам бути бенефіціарами «розкладів» про зерно. З іншого боку — ризиків дуже багато. Найважче для нас є те, що Ердоган не зможе виступити гарантом.
Вони крадуть наше зерно та удають, що так і потрібно. Ще й начебто благодійниками виступають — запобігають світовому голоду.
Європа, Африка, Близький схід відчувають загрозу голоду, нестачі продовольства та зростання цін. Вони так само мають тиснути на росію і на НАТО для того, щоб було прийнято відповідну резолюцію, яка забезпечить свободу мореплавства Чорним морем.
Читайте також: Як розв’язана росією війна в Україні вплинула на продовольство у всьому світі?
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS