Фото: Facebook Людмили Денісової
Віктор Андрусів: Утома має прямі наслідки для нас на всіх рівнях. Якщо втомлюються солдати, їм стає важче тримати оборону. Якщо втомлюються волонтери, вони не підтримують армію. Якщо втомлюються наші західні партнери, вони починають думати про всілякі переговори. Ризик втоми дуже значний.
Віктор Андрусів: Я запропонував кілька варіантів.
1. Фронт.
Сьогодні наш фронт може отримати друге дихання завдяки двом речам.
Перше — західне озброєння. На жаль, за останні два місяці тут більше розмов, ніж реальних дій. Наші хлопці тримають фронт в умовах серйозної переваги противника в артилерії. І це їх дуже деморалізує. Тому, що хороший воїн насправді мало що може зробити проти постійних бомбардувань. Тож приїзд західної техніки сильно підійме бойовий дух.
Друге — нова хвиля добровольців. Війна надовго. Треба бути до цього готовими. Я не за роздачу повісток біля басейнів чи метро. Я завжди говорив, що це буде мати негативні наслідки — не дослухались. Тепер сьогодні це призводить до появи відмовників на фронті. І це теж дуже деморалізує. Найкращими воїнами безперечно є добровольці. І ми маємо організувати нову хвилю добровольців на фронт. Як?
Інформаційна мобілізація. Потрібні потужні історії про наших героїв і їхні успіхи. Дуже бракує такої інформації про наших військових, які підбили багато танків, брали в полон орків, відбивали кілометри української землі. Герої мають поїхати в турне Україною, виступати в кожному місті, зустрічатись з молоддю тощо. Це все змотивує багатьох піти з ними. І тоді на фронт знову прибуде велика кількість мотивованих солдатів.
Ще один важливий напрям — масове навчання військовій справі. Сьогодні всі, хто підлягають призову, але не мобілізовані, мають проходити базові курси. У всіх областях має запрацювати масова система базового навчання. Це хоча б мінімально підготує. Багато людей стримують свій порив на війну саме через брак базових навичок і розуміння війни.
2. Волонтери.
Коштів більше не стане, і волонтерів більше не стане. Скоріше стане менше. Це даність. Чи можна з цим щось поробити? Так. Треба розширити мережі волонтерів з України на всі країни-партнери. В Європі та США гігантський волонтерський рух, там це частина культури. Вони можуть допомагати з гуманітарною допомогою, авто, відновленням житла тощо. Нам треба об’єднуватися.
Читайте також: Останнім часом волонтери просто захлинаються від медичних потреб фронту — Діана Макарова
Крім того, там сотні військових і ветеранських організацій, які готові збирати допомогу для військових. Думаю, що прямі контакти між нашими організаціями та волонтерами стануть новою хвилею волонтерства. Також важливим є те, що таке пряме залучення волонтерів інших країн змінить там громадську думку на нашу користь.
3. Суспільство.
Серед найбільшої втоми я бачу втому інформаційну. Людей втомлює наявний формат подачі інформації: сухі факти, цифри, фото і відео вибухів, знищені міста. За 4 місяці ця інформація стала дуже одноманітною. У ній мало емоцій і життя.
Моя знайома іспанська журналістка каже, що іспанці вже не хочуть читати про війну, а от історії людей, які після окупації почали відновлювати своє життя, історії про допомогу, про наснагу — це цікаво. Але ж так само й ми. Ми б хотіли читати історії, як хтось долає труднощі після війни, ми б хотіли читати історії про солідарність, дружбу і підтримку. Про креативні виходи зі складних ситуацій, про порятунок і початок нового життя.
Віра в перемогу потребує емоцій і нових історій. Перемогу створюють люди й історії цих людей, які творять перемогу, які будуть надихати на віру в неї — сьогодні як ніколи необхідні українцям. Та й мабуть, усьому світу.
Я переконаний, що ми відкриємо своє друге дихання вже найближчим часом.
Читайте також: Те, що відбувалося після нападу росії на Україну засвідчує, що влада до війни готувалася — військовий експерт
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS