Фото: офіційна сторінка Facebook Діани Макарової
Діана Макарова: На фронті змінилося головне — ми пройшли Донеччину та Харківщину. Ми бачили дуже багато військових. У них в очах перемога. Нехай проміжна, локальна, але це так важливо морально — відчувати перемогу. Люди, в очах яких світиться перемога, здатні на неймовірні речі. Ми пройшли дорогою зі Слав’янська на Ізюм. Це була дорога слави та перемоги, але й неймовірного болю. Села просто стерті з обличчя землі. Жодної вцілілої хати. Лісочки та лісополоси також сильно постраждали. Я вже мовчу про людей.
Діана Макарова: Фронт готується до зими. Крім головних потреб, про які ми постійно говоримо, тепер додається теплий одяг, взуття, спальники, буржуйки. Бачимо, що в деяких підрозділах вже почали видавати теплі речі та спальники. Міністерство оборони про це дбає. Я завжди критикую Міністерство оборони, але зараз маю сказати — вони молодці. Але вони не встигнуть забезпечити весь фронт. Ми ніколи не займалися формою, але зараз нам потрібний теплий одяг, білизна, взуття, буржуйки. Дуже великий запит саме на буржуйки. У нас не було часу думати, де їх шукати, тож ми вирішили робити їх самостійно. Знаю, що так роблять і інші, не тільки ми. Таке рішення приймають багато волонтерів. Але наших старань замало. Проблема вже є і буде надалі. Думаю, що це треба виносити на загальнодержавний рівень.
Щодо теплих речей. Знайти потрібні та якісні речі не так просто. Пропозицій є величезна кількість, а от гідного — мало. Тому треба підіймати якість швейних цехів і підприємств. Зараз якості мало, а люди купують, тому що треба тут і зараз. Часу шукати, порівнювати та обирати немає. Можливо, треба спростити процедуру ввозу з-за кордону. Якісний військовий секонд-хенд — досить непоганий варіант. Там багато нового, не ношеного. Чомусь на кордоні з цим проблеми. Не дуже охоче пропускають фури з військовим секондом.
Чим більша в нас перемога, тим менше донатів отримують волонтери. Такий от парадокс. Люди думають, що ми вже перемоги. А ми ще аж ніяк не перемогли. В Росії от мобілізацію оголосили. І це не смішно. Це небезпечно. Якою б якістю не були мобілізовані, вони все одно встигнуть постріляти. До повної перемоги нам ще так далеко. Ми не маємо права опускати руки. Наша перемога потребує ще більших зусиль.
Читайте також: «Джип не їде там, де їде він»: на Кіровоградщині волонтери ремонтують старі мотоцикли для бійців
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS