Якщо боротьба з обставинами ведеться усередині людини, вона більш небезпечна для життя — психологиня про ризики самогубств

Говорили із сімейною психологинею Катериною Гольцберг.

Які люди більш схильні до суїцидальних думок?

Катерина Гольцберг: В усіх нас психіка — різна. Важливо про неї подбати, бо є незворотні речі. Якщо у людини є суїцидальні думки, то, можливо, вона спробує їх якось реалізувати. Є люди, які мають у собі сили для спротиву, вони енергійні, щось роблять, завжди у русі. Інші — завжди впадають у депресивний стан. Таким людям потрібна допомога близьких і своєчасне звернення до фахівців.

Більш схильні до суїцидальних думок люди із психікою «гойдалки», коли людина має різні стани постійно. Інколи без вагомих причин для зміни настрою. У певному віці також є роздуми про сенс життя. Це такі точки:

• підлітковий вік;
• вік середини життя, коли людина починає підбивати перші підсумки;
• похилий вік.

Війна — це тригер, який прискорює ці процеси.

Читайте також: Як подбати про психічне здоров’я дітей, якщо ви вимушено переїхали через війну?

Як реагувати, якщо людина прямо говорить про небажання жити?

Катерина Гольцберг: До таких слів не варто ставитися зневажливо. Більшість людей, які про це говорять, вже мають наміри. Іноді шантажувати цим можуть діти, підлітки, бо вони не зовсім усвідомлюють, що процес смерті — незворотний. Вони хочуть таким шантажем підняти свою значущість.

Свідома людина розуміє, що це незворотний процес. Якщо вона просто жартує на цю тему, варто звернути увагу на такі розмови й намагатися поговорити про це з людиною. Показати, що вона цінна для вас, якщо це близька людина. Навіть, якщо це маніпуляція, це не свідчить про те, що людина не спробує це зробити.

Війна — тягар, який перешкоджає багатьом побачити сенс у майбутньому?

Катерина Гольцберг: Якщо боротьба з обставинами ведеться усередині людини, вона більш небезпечна для її життя. Коли така боротьба виходить назовні — вона може бути конструктивною. Піти на війну і захищати батьківщину — це теж ризиковано, адже можна не повернутися. Але людина виносить це назовні та може реалізувати у продуктивній роботі.  Якщо боротьба залишається всередині — це небезпечно, бо є ще великий екзистенційний процес, який погіршує стан людини. Це як аутоагресія, яка з зовнішнього контексту переходить у внутрішній: якщо я не можу позбутися обставин, я позбуваюся себе. Це стає небезпечною боротьбою. Тому, коли ми говоримо про неї, маємо говорити й про напрямок цієї боротьби. Бажано спрямовувати цю енергію не на себе.

Ознаки емоційного страждання:

• зміна звичного способу життя — людина перестає їсти чи не спить, довго гуляє, стала замкнутою.

До таких станів більш схильні чоловіки.

Слухайте також: Росіяни пишаються тим, що для решти народів є психічним розладом — військовий психолог

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS