Це сирий варіант — держава хоче взяти на себе обов’язок по обліку, але поки що належним чином цього не робить — Миткалик про реєстр зруйнованого майна

Сергій Миткалик: Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна взагалі-то має бути відкритим, але доступу до нього немає. Більш того, ми навіть не дізналися жодних даних під час публічної презентації нібито про його запуск. То ми маємо інформацію про те, що такий реєстр є, він функціонує, збирає інформацію. Все. Нам невідомо яка загальна кількість зруйнованих чи пошкоджених об’єктів в тій чи іншій області.

Виходить, що ми знаємо, що реєстр існує, а зробити з ним нічого не можемо. Це такий сирий варіант, де держава хоче взяти на себе обов’язок по обліку, але поки що належним чином цього не здійснює. На мою думку, поки Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна не є публічним, про його запуск ми говорити не можемо. Так, є певні об’єкти військового та стратегічного призначення. Ці дані нам не потрібні. Вони мають бути закритими, звісно. Але дороги, багатоквартирні будинки, публічні місця — це має бути відкритою інформацією.

Чому його потрібно робити публічним найближчим часом?

Сергій Миткалик: Ми визначаємо 5 причин:

1.  П’ять областей фактично повністю звільнені від окупантів. У цих областях вже можна повністю завершити фіксацію та верифікацію пошкодженого майна. Поки що влада та органи місцевого самоврядування у цьому питанні є не сильно активними та чекають поки до них звернутися з повідомленням про пошкодження. Якщо за 5 місяців держава не спроможна зробити належний облік цих об’єктів, то це пасивність держави.
2. Зі спливом часу нам буде складно визначити чи було пошкодження внаслідок вторгнення, чи будівля/дорога зіпсувалась внаслідок інших механічних пошкоджень? А це нам потрібно для майбутнього стягнення відшкодувань із Росії для відновлення. Вже надходить інформація про випадки, коли Акт пошкодженого майна складений на об’єкти, які насправді не були постраждалими від російського вторгнення. Наприклад, та ж сама сумнівна інформація про 22 тис. км пошкоджених доріг. Але поки Реєстр не відкритий ми достеменно не можемо це перевірити.
3. У зв’язку з неповними даними у публічному доступі, складно показати масштаби руйнування та залучати кошти на відбудову того, що зруйнувала Росія. Ми не можемо чітко показати ці цифри. Навіть на презентації практично не озвучили конкретних цифр (окрім Мінцифри, до якого мешканці самостійно звертаються). Єдині найбільші цифри на сьогодні озвучені КШЕ, які скоріш за все цим анонсованим державним Реєстром складно підтвердити.
4. Точкова відбудова вже розпочата та триває. Наприклад, в Києві вже тривають відновлювальні роботи в 11 житлових будинках та низці об’єктів соціальної інфраструктури. КМДА відмовляється надавати дані про кошториси на ремонтні роботи. Тому доречно було б перевіряти цю інформацію у Реєстрі.
5. Бізнес та громадяни досі не знають, що робити коли їх майно пошкоджене/зруйноване. Вони повідомили поліцію і думають цього достатньо. Але ВЦА або ОМС не приходять оперативно складати Акт пошкодженого/зруйнованого майна. Бізнес починає відновлюватись, і вже фіксування в акті відрізняється від фактично зруйнованого майна. Без реєстру громадяни та бізнес досі не знають де можна переконатись, чи зафіксовані належним чином їхні збитки.

Отже, на мій погляд, першим кроком для прозорості та підзвітності процесу відбудови необхідно відкривати Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна. Можливо, не повному обсязі, але це треба робити найближчим часом.

Читайте також: «Один фундамент тільки лишився» — житель Маріуполя про свій зруйнований росіянами будинок

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS