Фото: AP Photo / Oleksandr Ratushniak
Наталя Підлісна: Класика нас вчить, що коли ми зволікаємо з помстою, від цього можуть загинути інші люди. Від того, що Гамлет зволікав з помстою за вбивство батька, там же загинули багато людей: і Лаерт, і Офелія, і Гертруда…
Ми можемо мститися, або не мститися, але ми маємо на це право. І маємо відчуття того, що ми відшкодуємо ці величезні моральні збитки.
Усі емоції і почуття людини бувають, як позитивними, так і деструктивними, в нормі, або ні. Скривджена людина завжди ставить собі питання: «За що зі мною так вчинили, чому?». Це нерозуміння, невідповідність дій інших нашим очікуванням. Ми повинні зрозуміти, чому так сталося, чому ми виглядали слабкими, не могли дати такої синхронної відповіді… Може, неприємності для нас ніколи не закінчаться, якщо ми не будемо давати відповіді? Ось в чому полягає нормальність помсти в нашому випадку.
Помста регулює відношення у суспільстві, для деяких це торжество над несправедливістю.
Читайте також: Як харчуватися під час війни?
І ми зараз стикаємося всі з цим. Ми не можемо зараз просто копатися в собі і думати: «А чи могли б ми поводитись себе іншим чином, може ми в чомусь винні?». Нам треба зрозуміти, що ми повинні бути раціональними, подати це блюдо холодним, нам треба багато сил і часу…
• Вірити, що все погане закінчується.
• Вірити, що десь є люди, які про тебе пам’ятають і не будуть тебе кидати в цьому поганому становищі.
• За тебе помстяться. Це важливо.
• Якщо люди відчувають безпорадність — можуть загинути. Якщо відчувають силу, яка стоїть за ними — обов’язково виживуть.
Ми зараз згуртованіші, ніж будь-коли, ми зараз єдині. Тому треба відчувати себе частинкою народу, згуртованого організму.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS