facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Зараз у нас є завдання очистити тил від маркерів окупації — Андрій Савчук про демонтаж бюста Пушкіна

Демонтаж бюста Пушкіна поліція розцінила як хуліганство, а  Національний транспортний університет став на захист пам’ятника. Історію про це розповів аналітик Громадянської мережі ОПОРА, активіст Андрій Савчук.

Зараз у нас є завдання очистити тил від маркерів окупації — Андрій Савчук про демонтаж бюста Пушкіна
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Андрій Савчук: 14 жовтня до мене додому приїхали оперуповноважені Печерського управління Нацполіції. Як виявилося, вони цікавилися демонтажем пам’ятників різних імперців у Києві, зокрема бюстом Пушкіна. Мене питали, де я був 12 жовтня і показали відео нібито мого авто. На допит 17 жовтня до слідчого я прибув уже з адвокатом. Нам повідомили, що за фактом демонтажу, падіння бюста Пушкіна з постаменту на площі Слави, розпочато карну справу за статтею про хуліганство. Заяву про захист Пушкіна і фактично «руского мира» написав ректор Національного транспортного університету Микола Дмитриченко.

Що насправді сталося з бюстом, сказати не можу. Триває слідство і я подій не коментую. Наскільки розумію, бюст Пушкіна під дією сил гравітації упав з постаменту і доля його зараз невідома. Поліція цього не коментувала.


Слухайте також: Спочатку приходить Пушкін, а потім російські пушки — Вахтанг Кебуладзе


«Культурна боротьба є продовженням військової боротьби»

Андрій Савчук: У Києві залишилися монументи та пам’ятки, які досі не демонтували відповідно до закону про декомунізацію. Ці речі мали демонтувати ще у 2016 році. Пам’ятник, який у травні зняли біля Арки Свободи українського народу (до 14 травня 2022 року — Арка дружби народів) мав бути демонтований ще 6 років тому. Є пам’ятник Щорса, багато оздоблень: зірки, серпи та молоти, — це усе мало бути знятим уже давно.

Є ще символи, пов’язані з «русским миром». Чимало з них є у попередньому списку на демонтаж, ухваленому Київською міськрадою ще у травні 2022 року. Мала б попрацювати робоча група над тим, що демонтувати, що зберегти у музеї. За 5 місяців цього не сталося. Бачимо, що з одного боку є запит суспільства і посадовці, депутати розуміють, що це важливо для громадськості, а насправді процес не просувається.


Слухайте також: Памʼятники Бандері і Пушкіну не можуть стояти в одному місті — співзасновник проєкту «Декомунізація.Україна»


Ми, як країна, яка де факто перебувала під окупацією Росії понад 3,5 століття, не можемо мати простих рішень. Нашу мову, культуру, ідентичність забороняли. Не забуваймо про Голодомор, війни. Зараз у нас є власне завдання — очистити тил від маркерів ворога, маркерів окупації. Ми розуміємо, що бюст Пушкіна встановили до сторіччя цього російського поета. Не йдеться про те, що, якщо війна, то ми зноситимемо усе російське, наприклад заводи, побудовані у радянські часи. Однак культурна боротьба є продовженням військової боротьби.


Читайте також: У Чернігові демонтували пам’ятник Пушкіну (ВІДЕО)


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

З мішком на голові почув звук автомату: історія журналіста після 15 діб російської ізоляції

З мішком на голові почув звук автомату: історія журналіста після 15 діб російської ізоляції

Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль

Люди звикли бігти в аптеку за фуфломіцином, але не бігти до книгарні — Коваль