Постковідні синдроми потрібно спочатку дослідити, а вже потім лікувати за потреби — лікарі клініки «Імпульс»

Гості — керівник структурного підрозділу «Невідкладна медична допомога» приватної швидкої допомоги «Імпульс» Олександр Тенкуляк та лікар невідкладних станів, сімейний лікар Владислав Моісеєнко.

Тетяна Курманова: Наскільки сьогодні коронавірус відрізняється від того, який був рік тому? Чи проявляється він у більш тяжкому перебігу хвороби?

Владислав Моісеєнко: Коронавірусна хвороба, так само як і її збудник коронавірус — це реальний факт, дуже багато людей захворіло. Тільки в Україні перехворіли більше 2 мільйонів людей. Більше 45 тисяч, на жаль, померли від ускладнень, які були спричинені саме цією хворобою. Лікарні перевантажені. Інколи хворих у важкому стані немає куди госпіталізувати. Так, звичайно, ця хвороба існує, вона дуже небезпечна. Для декого вона, на щастя, проходить безсимптомно. Вони і не помічають, що були хворі. А для деяких людей вона може завершитися трагічно. Не варто ставитись легковажно до цього питання. Не варто говорити про те, що коронавірусу не існує, що це «просто звичайний грип». Ні, це не «як грип», це маловивчена та малозрозуміла хвороба. Як її правильно лікувати, ми ще не знаємо, тому така велика кількість ускладнень.

Тетяна Курманова: Пройшло стільки місяців, вже зрозумілі якісь симптоми саме коронавірусу. Здебільшого люди вважають, що втрачений нюх — це вже симптом коронавірусу. Чи це так? На що насправді треба звертати увагу, якщо просто піднялась температура. Чи треба здавати тест?

Владислав Моісеєнко: МОЗ вже переглянув нормативи про саме поняття коронавірусної хвороби. Раніше вважали, що коронавірусну хворобу можна діагностувати, коли є позитивний ПЛР-тест. Зараз, якщо немає можливості провести ПЛР або експрес антиген-тест на коронавірус, то можна клінічно ставити діагноз «підозра на коронавірусну хворобу». Це ще раз підкреслює небезпечність цієї хвороби. Тобто якщо у людини піднялась температура, то можна  казати про підозру на коронавірусну хворобу. Потрібно вживати заходи, необхідні для подальшого обстеження та лікування людини.

Тетяна Курманова: Коли треба звертатися до лікаря? На Facebook маємо цілий блок питань про те, що з сімейним лікарем не завжди в усіх всі питання вирішені. Якщо лікування як такого немає, краще залишитись вдома і перехворіти, а от якщо вже стане зовсім погано, то тоді вже йти у лікарню? Як бути?

Владислав Моісеєнко: У нашій державі, як і в усьому світі, коронавірусна хвороба може протікати в легкій формі, у формі середньої важкості та у важкій формі. Якщо вона протікає в легкій формі, людина все одно має знати, чим вона хворіє. Тобто, обстеження обов’язкове. Якщо збільшилась температура, людина дійсно втрачає нюх, смакові відчуття, (тим більше, якщо є інформація, що відбувся контакт з хворим на коронавірус), то людина повинна зробити (чи самостійно, чи через поліклініку, де заключена декларація з сімейним лікарем) ПЛР чи експрес-тест. Треба все-таки знати, чи це коронавірусна хвороба, чи застуда. Якщо підтверджується коронавірусна хвороба, але стан не погіршується, стан відносно добрий, то госпіталізуватись не треба. Якщо це все не супроводжується задишкою, зростанням температури, людина може пересидіти два тижні вдома, знову здати ПЛР. Якщо результат негативний, людина вже не є небезпечною для оточення. Вона може виходити, спілкуватися тощо.

Тетяна Курманова: У нас є слухачка. Слухаємо вас.

Слухачка: Доброго дня! Мене звати Мар’яна, я з Ірпіня. У мене є сестра, вона кашляє після коронавірусу уже третій місяць. Скажіть, будь ласка, їй треба звернутись до лікаря чи це легені таким чином одужають?

Владислав Моісеєнко: Якщо вона робила усі обстеження, як мінімум рентген легень та комп’ютерну томографію грудної порожнини, якщо вона здавала усі аналізи, зверталась до лікаря, ретельно стежила за цією хворобою, і її виписали як здорову, то це можуть бути просто наслідки цієї коронавірусної хвороби. Якщо цей кашель не супроводжується рештою симптомів, таких як збільшення мокротиння, яке має гнійних характер, тоді таке можливо. Люди іноді по кілька місяців можуть кашляти. Пневмоніти, які розвиваються при коронавірусній хворобі, швидко не проходять. Це часте явище, яке може тривати по кілька місяців. Якщо вона відчуває, що їй не стало краще після хвороби, обов’язково треба, щоб її послухав її сімейний лікар, провів аускультацію легень, направив її на візуалізацію легень — чи на томографію, чи на рентген — і потім вже робити висновки, чи потребує вона подальшого лікування.

Тетяна Курманова: От ще на Facebook було питання: «Наскільки серйозна загроза легеневого фіброзу?»

Владислав Моісеєнко: Легеневий фіброз навряд буде розвиватися, якщо ступені ураження невеликі. Але якщо більше 50%, тоді є шанс розростання сполучної тканини на місцях, де було запалення. Це питання радше до пульмонологів, ризик такої недуги краще обговорювати з пульмонологом.

Тетяна Курманова: У нас є ще одна слухачка. Вітаємо вас, як вас звати?

Слухачка: Мене звати Галина, я телефоную з Донецької області. Чому, коли я звернулась зробити ПЛР-тест, мені сказали, що у мене немає виражених симптомів коронавірусу, а тому навіщо я взагалі прийшла в міську лабораторію? На якій підставі мені відмовили?

Владислав Моісеєнко: Якщо це державна лабораторія, то вони роблять ПЛР за направленням сімейного лікаря. Пацієнт звертається до сімейного лікаря, а той вже робить направлення на обстеження. Тобто, на безкоштовне обстеження, яке забезпечується державним коштом. А якщо людина просто прийде, то навряд-чи її будуть обслуговувати.

Олександр Тенкуляк: Так, можна зробити в приватних лабораторіях, у державних навряд.

Тетяна Курманова: Маємо ще одну слухачку на зв’язку. Добрий день, говоріть, будь ласка!

Слухачка: Доброго дня! У мене коронавірус був місяць тому. Дуже погіршилась пам’ять, не можу нічого згадати, забуваю слова. Також з нюхом проблема — я майже нічого не відчуваю. Як з цим бути? Можливо, є якісь вправи, тренування?

Тетяна Курманова: Дякую! До речі, мене це теж стосується, бо у січні перехворіла, а потім зрозуміла, що пам’ять погіршилась. Чи можемо ми щось зробити?

Владислав Моісеєнко: Існує таке поняття як «посткоронавірусний синдром». Воно охоплює цілу низку станів, які потребують лікування чи спостереження. Проблема втрати нюху та смаку протікає у всіх по-різному. У декого відновлюється за кілька діб, у декого може відновлюватись до пів року або просто змінитися. Це обумовлено ураженням чутливих рецепторів. Вони дуже погано відновлюються, але все-таки відновлюються.

З приводу погіршення пам’яті. Ще на початку пандемії робили дослідження і з’ясували, що можуть бути ураження судин головного мозку. Вони можуть спричиняти різноманітні неврологічні симптоми. Крім втрати пам’яті, частіше всього людей супроводжують депресивні стани, вони стають дратівливими, вони відчувають розбитість, в’ялість. Ці всі стани треба лікувати під спостереженням невропатолога. Потрібно приймати вітаміни групи В: В1, В6, В12. Можна спробувати полівітамінні препарати. Також існують окремі комплекси для покращення мозкового кровообігу.

Тетяна Курманова: У нас є ще одна слухачка. Вітаємо вас, як вас звати?

Слухачка:Добрий день! Мене звати Юля. Я також перехворіла на COVID-19. У мене майже щодня болить голова в один і той же час — десь о 8-9 вечора. Я починаю хвилюватись, може треба щось робити? Чи пов’язано це взагалі з коронавірусом?

Владислав Моісеєнко: Доброго дня, Юліє! По-перше, варто проконтролювати свій тиск протягом дня: ранковий та вечірній. Якщо він підвищений, то цим пояснюється ваш головний біль. Зрештою, саме підвищення тиску може бути спровоковане коронавірусом. Це теж один з посткоронавірусних синдромів. Краще проконсультуватись у невролога. Якщо там не буде виявлено ніякої осередкової симптоматики, то не треба робити візуалізацію. Але це вирішить невролог після огляду. Самі по собі такі головні болі можуть виникати не тільки після COVІD-19, але й після будь-якої вірусної інфекції. Раніше це називали астенічним синдромом, тобто ослабленням організму. Ця астенізація дійсно супроводжується головними болями. Як правило, це не пов’язано з якимись небезпечними станами або змінами в організмі.

Тетяна Курманова: Можливо, є поради, як підтримати організам?

Владислав Моісеєнко: Якщо у людини молодий організм, але людина має головний біль, запаморочення, погіршення самопочуття, сну, після коронавірусу або будь-якої інфекції, неврологи частіше за все призначають препарат «Біфрен». Він добре нормалізує процеси збудження та гальмування в головному мозку. Людина краще засинає і висипається, починає краще себе почувати, стабілізується артеріальний тиск, зникають вегетативні розлади, які супроводжують подібні стани. «Біфрен» потрібно приймати близько двох тижнів, але тільки після особистої консультації з лікарем.

Тетяна Курманова: Якщо ти перехворіла на COVІD-19 безсимптомно, то мають бути антитіла? Треба вакцинуватись? Чи робити тести? Коли і як вакцинуватися.

Владислав Моісеєнко: Робити щеплення обов’язково треба. Якщо не буде щеплень, не зупинимо пандемію. Зараз це захворювання охопило весь світ, не тільки Україну. Якщо в людини є антитіла, вона має намір обстежитись самостійно, тоді потрібне IFA, аби подивитися на імуноглобулін G. Якщо він виробився у великій кількості, то, можливо, вона і не захворіє.

Але у коронавірусу є така підступна риса (як і в будь-якої вірусної інфекції) як мінливість. Тобто, спочатку був один штам вірусу, потім він трошки змінився, став викликати інші симптоми, протікати важче. Ми вже знаємо про британський штам, індійський. Тому не можна сказати, що ці антитіла можуть нас на 100% захистити.

Спочатку вважалось, що якщо людина перехворіє, то імунітет буде на все життя. Потім з’ясували, що імунітет не на все життя, а тільки на 2-3 місяці, а потім можна хворіти ще раз тим самим вірусом. Тому сильно покладатись на наявність антитіл я би не радив. А радив би вакцинуватися незалежно від того, є антитіла чи немає.

Доведено, що ревакцинацію можна проводити після чотирьох тижнів і аж до дванадцяти тижнів. Чим пізніше зроблена ревакцинація, тим краще людина захищена від коронавірусу. Якщо вона вакцинована, має перенести цю хворобу легше. Вакцинуватися треба.

У наступну п’ятницю тема подкасту «Врятувати життя» звучить як «Чому диспетчер швидкої медичної допомоги відповідальний за ваше життя?»

Обговорення теми в ефірі має інформаційно-освітній характер, і не може замінити консультацію у лікаря.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS