У нас були бійці з ампутацією, які не могли бігати, а після реабілітації бігли 42 км — Вадим Свириденко

У другому випуску програми «Видимі герої», яка розповідає про героїв війни, які втратили кінцівки і вчаться жити з протезами, поговорили про реабілітаційні центри і протезно-ортопедичну галузь в Україні

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Вадим Свириденко

У нас були бійці з ампутацією, які не могли бігати, а після реабілітації бігли 42 км — Вадим Свириденко
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/08/hr_vidimy-geroy-2022-08-10_2.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/08/hr_vidimy-geroy-2022-08-10_2.mp3
У нас були бійці з ампутацією, які не могли бігати, а після реабілітації бігли 42 км — Вадим Свириденко
0:00
/
0:00

Гість програми — Уповноважений представник Президента України з реабілітації учасників бойових дій, експерт з протезування і реабілітації  Вадим Свириденко.

Коло спілкування з бійцем після травм має визначити психотерапевт

Вадим Свириденко: Тут треба підхід психолога і часу. Насправді у багатьох випадках бійцю треба побути одному з фахівцем. Як я кажу — провітрити мізки, зібратися з думками. Також треба можливість проговорити з сім’єю. Навіть якщо він дуже далеко, комунікація не має бути втрачена.

Психолог має подивитися, у якому стані боєць, і з цього зробити висновки та побудувати відновлення та реабілітацію — як фізичну, так і психологічну. Тут часто має працювати психолог і психіатр. У багатьох закордонних центрах вони працюють паралельно. Бувають різні випадки, іноді заглиблюються у темні думки так, що ці думки ще треба дістати.

Я погоджуюся, що сім’я має бути поруч. Живий приклад — це я: якби не моя сім’я, я не був би зараз у такому гарному стані. За допомогою моїх друзів і моєї родини я зараз такий розумний, адже для мене це колосальна підтримка. Але наскільки частим і щільним має бути доступ до бійця, повинен визначити тільки психотерапевт.


Читайте також: «Своє тіло треба прийняти й полюбити»: як допомогти військовим, що отримали ампутацію кінцівок?


Де зараз реабілітують бійців?

Вадим Свириденко: Логістика змінилася. Ми втратили нашу інфраструктуру, відтак сьогодні до реабілітації залучені всі лікарні. Раніше бійці після реанімації потрапляли у звичайне відділення, де на себе брали роботу вже інші фахівці. І вони працювали до того рівня, коли пацієнт міг ходити. Далі бійці потрапляли у наші військові реабілітаційні центри.

Я не скажу, що там був найвищий рівень. Але коли вони почали з’являтися, ми видихнули з полегшенням. Бо ми знали, куди відправляти бійця. Адже до того бійців кидали з однієї лікарні в іншу. Це було дуже важко. А коли в одній лікарні, в одному відділенні були фахівці, що відпрацьовували над певними питаннями,  у нас з’явилася можливість допомагати якісно.

Відтоді, як у нас з’явилися окремі реабілітаційні центри для бійців, серед них суттєво зменшилася кількість суїцидів

Соціальні менеджери в громадах — допомога ветеранам на місцях


Зараз вже є новий проєкт, який називається «Соціальні менеджери». У шістдесяти чотирьох ОТГ Рівненщини працюють люди, які опікуються ветеранами та ветеранками, які пішли з цих ОТГ на війну, родинами загиблих, їхньою соціальною реабілітацією. Там надаються людям місця для роботи, які тим самим допомагають їм стояти на ногах, бо після втрати сина, батька чи інших рідних вони знаходять сенс у житті, коли допомагають іншому. 

Вадим Свириденко каже, що цю програму сподіваються  реалізувати як національну. Зараз вона проходить комісії, тривають обговорення, але головне, що процес розпочали — і зараз ця програма входить у загальну програму надання допомоги ветеранам.


Вадим Свириденко: Це люди, які перебувають в ОТГ, але відповідають за кожного ветерана, кожну ветеранку, за кожну родину, яка втратила бійця чи бійчиню. Я уже півтора року працюю за цією програмою у Рівненській області. Там 64 ОТГ. У кожній ОТГ є навчена людина, яка проходить курси в університеті. І ці фахівці, що працюють в ОТГ, знімають гострий період. Бо вони знають, чим боєць дихає, які з ним відбулися зміни. По-друге, вони знають, які й куди документи подавати. Боєць не нервується з цього приводу.

У нас завжди було питання: а як нам достукатися до тих бійців, які в дальніх селах? Що робити з ними? Тепер там працюють підготовлені, мотивовані люди. Серед таких фахівців працюють здебільшого ті, хто втратили рідних. Вони хочуть бути весь час у цьому осередку. Ми таким людям даємо роботу. Це кроки до відновлення України.


Слухайте також: «Треба готуватися вже»: що Україна може зробити для 5 млн ветеранів та ветеранок після перемоги?


Протезування в Україні

Вадим Свириденко: По-перше, хірурги мають правильно підготувати куксу. І тут вони вже мають співпрацювати з протезистом, тому що правильно підготувавши куксу, ми зменшуємо час реабілітації й відновлення. Зараз у нас війна, а ми не зупиняємося. У нас вже є такі технології, яких немає у багатьох країнах. Так, ми поки користуємося тим, що створено у світі. Але я от поспілкувався з людьми зі сфери IT, які хотіли допомагати, звозив їх у реабілітаційні центри. Показав їм програми, які закуповуються за колосальні гроші. І запитав, чи можна такі створювати у нас? Вони подивилися і кажуть: «Та тут немає чого робити, насправді».

Узагалі у світі не так багато заводів, які роблять комплектувальні. Ці комплектувальні закуповуються державою, потім з ними працюють наші протезисти, адже найголовніше — це все зібрати до купи й зробити куксоприймач. А це вже мистецтво, бо він завжди індивідуальний.

Спортивна реабілітація

Вадим Свириденко: В Україні є, зокрема, і спортивні протези. Це теж частина реабілітації. Ми створили систему реабілітації з легкої атлетики. Зараз військові дії, але раніше у нас були два дні на центральному стадіонові. Тоді ми приходили, і кожен, хто захоче з бійців чи волонтерів, міг приєднатися. Там воїни забували про всі рани. От бігає перед тобою людина з протезами — і у тебе вже нічого не болить. У нас були бійці, які не могли бігати, а потім бігали 42 км.


Читайте також: Пачку вермішелі ділили на 15 частин, їли торішні горіхи: 75-річний житель Авдіївки про життя під обстрілами


Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS