Як наша психіка сприймає контрацепцію?

Розмова з психологинею Оксаною Єфремовою.

Анастасія Багаліка: У Франції контрацепція є безплатною для певної вікової групи: підлітки, старші дівчата. Чому ця вікова група вразлива у цьому питанні? Чому саме для них контрацепцію роблять безплатною за соціальними програмами?

Оксана Єфремова: Достеменно не відомо. Але можемо припустити, наскільки це економічно вигідно для держави. Гроші на безплатні засоби контрацепції, консультації лікарів, дослідження, обстеження — це доволі великий бюджет. Згадана група дівчат — найбільш сексуально активна. Вони ще не мають достатньо грошей, щоб підібрати для себе оптимальний засіб контрацепції. У них не завжди є стабільний сексуальний партнер. Небажана вагітність, народження дитини буде психологічним, а також фінансовим тягарем. І не лише для них, а й для держави.

• Жінки цього віку найбільш працездатні. Тому, я думаю, державі вигідніше дати безплатну контрацепцію, щоб вони працювали, розвивалися.

Підлітковий вік — період експериментів

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про жіночу психіку, то в одному віці ми більш обачні, в іншому — менш. Як це працює?

Оксана Єфремова: Є нюанс, який стосується не лише жінок: з віком ми більш усвідомлено робимо будь-який вибір. У підлітковому віці у нас період експериментів, ми шукаємо, що нам підходить, а що — ні. У середньому віці, більш зрілому, ми вже приблизно знаємо, що нам подобається, стаємо більше консервативними, більше турбуємося про свій комфорт, сталість. Жінка з віком стає більш готовою психологічно до материнства.

Час спливає?

Анастасія Багаліка: Радянському поколінню нав’язували думку про ранні шлюби та раннє батьківство. Як це нині відбивається на жінках?

Оксана Єфремова: Покоління дітей, які зараз дорослі, з якими я працюю, переважно не мали того дитинства, яке нині вважаємо нормою: світле, щасливе. Зазвичай це емоційно покинуті, травмовані діти. Їх, можливо, любили, але сил на цю любов не мали. Виховувати дітей — непросто. Коли думаєш про фінансове забезпечення родини, важко віддавати ще й емоційний ресурс дитині, триматися у рамках відповідального батьківства. На це нема емоційних сил.

Наш мозок — нейропластичний усе життя. Ми кожного дня дізнаємося щось нове, у нас виникають нові зв’язки нейронів, щось неактуальне забувається. Кожне наше нове знання змінює наш мозок. Умовно до 21-25 років ми недостатньо усвідомлено робимо вибір. Коли ми виважено підходитимемо до питання батьківства, тоді матимемо меншу кількість дітей у суспільстві. Діти тоді мають бути більш щасливі, здорові, розвинені. Утім їх може бути набагато менше.

Це потрібно і крапка?

Анастасія Багаліка: У школі підліткам пояснюють, що контрацепція потрібна. Але чи є при цьому усвідомлення, що це частина безпеки? Як це розуміння приходить?

Оксана Єфремова: Коли логічний причинно-наслідковий зв’язок, тоді можемо зрозуміти, як це знання, вміння, навичку ліпше використати. Якщо маємо внутрішні відповіді для себе, то вибираємо не між комфортом чи дискомфортом, а між комфортом і потенційним ризиком небажаної вагітності, можливої інфекції.

• Ми повинні розуміти, чи готові ризикувати чимось заради чогось.

У нас не було таких можливостей доступу до інформації, як у нинішнього покоління. Але дітей треба вчити інформаційній гігієні. У юному віці ще нема критичного мислення, воно, щоправда, є й не в усіх дорослих. Важливо для себе детально зрозуміти аргументацію, причинно-наслідкові зв’язки, пояснити це дітям зрозумілим для них способом.

Що відбувається у голові, коли розуміємо, що секс є безпечним?

Анастасія Багаліка: Сучасний великий вибір контрацептивів з’явився нещодавно. Процеси, які є у нашій голові, з’явилися дуже давно. Як жінки сприймають питання контрацепції? Що відбувається у голові, коли розуміємо, що секс є безпечним або ризикованим?

Оксана Єфремова: Коли відчуваємо потенційний ризик, це впливає на якість сексуальних стосунків, взаємин поза сексом. Важливе відчуття безпеки поряд з партнером чи партнеркою. Якщо є розуміння «не помру, мене не залишать одну з дитиною без грошей», тоді можна отримати більше насолоди від сексу. Але коли навіть на несвідомому рівні відчувається загроза, то й людина сприймається з підозрою. Затримка, незрозумілі виділення і — перша думка, що це воно — «те, чого я боюся».

• Підозра переростає у звинувачення. Чи вартий цей стрес цього умовного комфорту-дискомфорту?

Асортимент контрацептивів сьогодні широкий. Але якщо говорити про співвідношення функції запобігання вагітності, захисту від інфекції та кількості побічних ефектів, вибір звужується.

Контрацепція — жіноча відповідальність?

Оксана Єфремова: Зважаючи на реалії, у твоїх інтересах самій про себе подбати. Це трохи сумно, однак такий дорослий світ, важлива самовідповідальність. Знаю багато чоловіків, які відповідально ставляться до контрацепції, більш тривожні та делікатні, начитані, ніж жінки. Такі чоловіки беруть на себе свій шмат відповідальності.

Однак такими є не усі, тож ліпше мати у сумочці презервативи. Якщо ви підібрали з гінекологом свій засіб контрацепції, вам буде спокійніше. Не варто сподіватися виключно на те, що у нього будуть презервативи, що він сам ініціює похід до лікаря і буде свідомим. Йдеться про адекватних чоловіків, які не будуть тиснути, наполягати, використовувати силу. Відповідальність чоловіка у питаннях контрацепції також залежить від його виховання, від того, що йому транслювала мама у дитинстві.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS