У методиці Floortime ми розцінюємо батьків як рушійну силу для розвитку дитини — психологиня 

Як методика Floortime впливає на розвиток дітей з аутизмом?

Ведучі

Віола Бурда

Гостi

Наталія Яшуніна

У методиці Floortime ми розцінюємо батьків як рушійну силу для розвитку дитини — психологиня 
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/03/hr_zrozumiti_autizm_2021-03-09.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/03/hr_zrozumiti_autizm_2021-03-09.mp3
У методиці Floortime ми розцінюємо батьків як рушійну силу для розвитку дитини — психологиня 
0:00
/
0:00

Говорили про методику Floortime з психологинею, спеціалісткою з роботи з дітьми з аутизмом за методикою Floortime Наталією Яшуніною.

Віола Бурда: Що таке DIR?

Наталія Яшуніна: DIR – це концепція, теоретична база, а Floortime – модель, практичне втілення концепції.

DIR – абревіатура від трьох слів. D (Development) – розвиток, I (Individual Differences) – індивідуальні відмінності, R (Relationship) – побудова відносин.

Психолог, що працює в рамках цієї концепції, перш за все розвиває дитину, знаючи закономірності. Орієнтується і підлаштовується, знаючи індивідуальні особливості кожної конкретної дитини. Він обов’язково розвиває дитину на основі створених раніше довірливих, теплих, емоційних, позитивних стосунків.

Віола Бурда: Floortime – це одна з методик. На що вона спрямована?

Наталія Яшуніна: Floortime спрямована на розвиток дитини. Якщо ми працюємо в концепції DIR, ми розуміємо, що дитина проходить певні стадії, сходинки розвитку: від самого народження і до зрілого віку. Для кожної з цих сходинок існують певні уміння і навички, які дитина має засвоїти для того, щоб просуватися сходинками та розвиватися далі. Методика Floortime направлена на те, щоб продіагностувати дитину. Аби подивитися якими навичками та вміннями вона вже володіє, а які уміння з цих сходинок поки що заблоковані. Побачити, де і які навички нам потрібно розвивати.

Floortime містить три основні, незмінні принципи. Перший – ми завжди слідуємо за дитиною. Психолог не займає позицію тренера або вчителя, він займає ігрову, партнерську позицію. Друге – приєднання до інтересів дитини. Вибудовуємо позитивні стосунки, граємось з дитиною, спілкуємось. Третій крок – на основі створених позитивних стосунків з дитиною починаємо давати дитині різні задачі, створювати певні перепони, щоб дитина діяла інакше, по-новому, розв’язувала якісь соціальні задачки. Це і є розвиток, якого ми хочемо.

Психолог доєднується до цієї стереотипної гри для того, щоб дати дитині зрозуміти, що тут їй безпечно. Далі ми починаємо підлаштовувати нашу взаємодію, щоб дитина вчинила трохи інакше, розбила цей стереотипний патерн.

Віола Бурда: Чи можна сказати, що методика TEACCH більш налаштована на структуру і навчання, а методика Floortime більше орієнтована на комунікативну функцію?

Наталія Яшуніна: Floortime і TEACCH – це кардинально різні напрямки. Вони відрізняються не лише за своїми цілями, а й способами реалізації цих цілей. TEACCH задає певну структуру, використовує багато візуальних підказок, щоб допомогти дитині орієнтуватися в тому завданні, яке вона має виконати. Функція – це організувати простір, час і саме завдання максимально просто для дитини. Floortime же взагалі не задає ніякої структури, ми постійно слідуємо за дитиною. Наша основна мета – долучитися, розвивати взаємодію і просувати дитину сходинками розвитку.

Віола Бурда: Чи співіснують ці методики?

Наталія Яшуніна: Ми можемо організувати видимий, передбачуваний для дитини розклад дня. У цьому розкладі завжди можна знайти місце для Floortime – неструктурованої взаємодії.

Віола Бурда: Чи є діти, яким не підходить якась конкретна методика?

Наталія Яшуніна: Таких кардинальних суперечностей немає. Ми вважаємо, що Floortime підходить для всіх дітей з різним спектром проблем: для дітей з аутизмом, з гіперактивністю. затримкою психічного розвитку, мовленнєвого розвитку. Floortime підходить в тому числі для дітей, які демонструють нейротиповий розвиток, бо завжди є що розвивати. Floortime також підходить для всіх вікових категорій. Ми працюємо навіть з дітьми, які демонструють мінімум контакту.

Віола Бурда: Як відбувається тестування, якщо дитина не йде не контакт? Це розмова з батьками?

Наталія Яшуніна: Це комплекс підходів. Я спостерігаю за дитиною, дивлюся як вона поводить себе у кімнаті, як реагує на мене, на батьків. Спостерігаю за тим, чи може дитина ініціювати контакт, на які іграшки звертає увагу, як взаємодіє з цими іграшками.

Другий компонент діагностики – опитування батьків. Аби зрозуміти, які поведінкові прояви вони спостерігають у дитини вдома. На основі моїх спостережень і опитування батьків ми вже можемо діагностувати, на якому рівні дитина зараз, які навички може демонструвати, а які потребують підтримки й розвитку. Також ми складаємо індивідуальний профіль дитини. Це дає нам повну інформацію щодо того, як можна працювати з цією дитиною і сім’єю.

Віола Бурда: Яка підтримка потрібна від батьків у методиці Floortime?

Наталія Яшуніна:  У методиці Floortime ми розцінюємо батьків як центральну і рушійну силу для розвитку дитини. Ні психолог, ні корекційний педагог, ні логопед не зроблять для дитини більше, ніж роблять батьки. Однією з цілей роботи у напрямку Floortime є допомога і навчання батьків. Вони мають розуміти, як правильно взаємодіяти з дитиною, які стратегії використовувати, на що звертати увагу.

Для цього батьки знайомляться з тим, на якій сходинці розвитку перебуває дитина, які вміння і навички потрібно підтримати й розвивати. Потім разом з психологом батьки навчаються певних стратегій, отримують рекомендації щодо організації простору вдома. Все це відбувається в індивідуальному порядку, для кожної дитини будуть свої стратегії й найкращі рішення.

Основні труднощі для батьків – це не час, не організація простору і так далі. Це бар’єр, який вони можуть відчувати від дитини. Цей бар’єр можна подолати, ми можемо його перетнути – просто потрібно набратися терпіння.

Віола Бурда: Чи є у вас якісь історії ваших учнів, коли здавалося неможливим пробитися до дитини, але спрацював Floortime?

Наталія Яшуніна: Був хлопчик, який не звертав увагу на маму, на мене. Він міг просто хаотично бігати по кабінету. Ми дуже довго шукали, до чого можна долучитися, щоб хлопчик «пустив» до себе. Разом з мамою ми знайшли таку активність, як гойдання в гамаку. Погойдуючись, він заспокоївся, звернув увагу на мене, підтримав зоровий контакт. Ми в простій діяльності змогли зробити маленькі кроки, налаштувати взаємодію. На основі емоційних, теплих, довірливих, спокійних стосунків змогли приєднатися до дитини.

Віола Бурда: Наскільки давно ця методика є в Україні?

Наталія Яшуніна: Цей напрямок лише набирає популярності в Україні та Європі. Ця методика походить з США й існує близько 40 років. Я можу направити всіх, хто цікавиться цим методом до офіційного інституту, який називається ICDL.
Він впроваджує офіційні курси за всіма сходинками Floortime, сертифікує спеціалістів і батьків. На цьому ресурсі є спеціальні пропозиції для батьків, які мають дитину з особливостями розвитку. Там можна отримати безкоштовні консультації за методом Floortime. Також там є групи підтримки для батьків.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Проєкт створено за підтримки бренду Sleeper

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису