Дитина з осені ходить у садочок, постійно хворіє. Я знаю, що усі вже звикли до цього, і постійно повторюють, що це нормальний процес, доки не мине адаптація. Але скільки така адаптація може тривати? Бо мені особисто вже бракне сил лікувати дитину щомісяця і самій лікуватися теж, тому що це злагоджений процес передачі вірусу — діти в садочку, моя дитина, я. Кожні три тижні одна й та сама картина: температура, кашель, шмарклі. Є поняття «норми»? Скільки і як часто дитина може хворіти? Якщо це вже не нормально, то що робити, потрібні якісь аналізи? Також цікаво, коли дитину можна відправляти назад у садочок? Завідувачка садка каже, що лише тоді коли немає жодних симптомів.
Усе те, що ви описуєте, є абсолютно нормальним процесом, і такий період адаптації є майже в кожної дитини, хіба за невеликими виключеннями. Скільки це може тривати у нормі? Зазвичай період адаптації може тривати протягом сезону, тобто, наприклад, у нас є активний сезон респіраторних вірусних інфекцій, це зазвичай осінь-зима. На весну ситуація зазвичай покращується, й у літні місяці також ситуація може бути краща, через те, що менше вірусів циркулює.
Важливо: діти більше часу проводять надворі, вікна часто відчинені у групах, і це також сприяє зменшенню ризиків поширення вірусних інфекцій.
Сухість повітря значно сприяє поширенню вірусних інфекцій. Тобто, наприклад, є опалення в осінньо-зимовий період, і це сприяє тому, що повітря стає сухе. А коли є ось такі умови, вони, власне, сприятливі для того, щоб віруси класно, активно циркулювали, ну і, звичайно, діти активніше хворіли.
Тож дуже важливо подбати про мікроклімат в групах: щоб не було дуже жарко, щоб провітрювали кімнати. Оптимальна температура повітря — 19-21 градус для наших слизових. Вони є першим бар’єром на шляху вірусів, бактерій тощо. Тому вони повинні бути в дуже гарному стані, щоб допомагати імунітету справлятися зі збудником. Оптимальна вологість повітря 50-60%.
Тому варто у групу, наприклад, придбати зволожував повітря і подивитися на оці всі показники. Звичайно, це не дасть якоїсь 100% гарантії, тому що віруси продовжують циркулювати. Коли діти зіштовхуються уперше з тими чи іншими збудниками, починають хворіти.
Але дуже важливо зауважити, коли це вже не є норма. Те, що ви описуєте, — це абсолютно варіант норми. 10-12 разів на рік дитина може хворіти на звичайні вірусні інфекції.
Проте, якщо, наприклад, кожна вірусна інфекція закінчується отитом, якщо при кожній вірусній інфекції, більше, ніж 3 рази на рік, була необхідна антибіотикотерапія, якщо в дитини, наприклад, постійно ці хвороби перебігають з іншими ускладненнями, наприклад, є обструктивний бронхіт, чи якісь інші ускладнення, які постійно супроводжують вірусні інфекції, можливо, з боку сечовидільної системи, чи щось інше, — це не норма.
Якщо, все ж таки, вірусна інфекція просто перебігає з температурою, з нежитем і з кашлем, який за 3-4 тижні минає зовсім, то це норма.
Якщо ми говоримо про звичайні ГРВІ, застуди, то дитина заразна перші 2-3 дні, інколи 5. При деяких інфекціях дитина може бути заразною триваліший період. Але лікар обов’язково вам про це скаже.
Коли у дитини є залишкові прояви хвороби, але при цьому вона почувається добре і лікар каже, що ви можете відвідувати дитячий колектив, то можна йти до садочка. Не потрібно чекати, коли зникнуть усі прояви ГРВІ.
Чи насправді великий стрибок аутоімунних та інших хвороб розвинених країн спричинений тим, що є дуже мало місць, де імунітет може себе проявляти як слід? Усе скрізь гігієнічне, людина не стикається із реальними вагомими загрозами, тому імунітет починає мутувати, атакувати сам себе або взагалі нічого не робити. Це популярна теорія, яку я чув від багатьох різних людей.
Дійсно, існує гігієнічна теорія розвитку певних захворювань. І це стосується навіть не стільки аутоімунних захворювань, скільки розвитку алергічних реакцій, пов’язані з тим, що людина має меншу контакту з різними, з різноманіттям антигенів у певні ранні періоди життя.
Контакт з домашніми тваринами — це добре. Відсутність постійної дезінфекції тощо. Але тут справді має сенс золота середина. Перегин в будь-який бік — це не ок. Ні в бік надмірного піклування про чистоту навколо себе, ні перегин в бік того, щоб там жити в бруді для того, щоб тренувати імунну систему. Тобто, прибрати квартиру — це ок, а постійно її дезінфікувати — це не ок.
Але знову ж таки, це більше про алергічні реакції. Якщо казати про аутоімунні хвороби, то тут дуже багато є причин, чому вони виникають. І одні з них — це запалення. Чим більший рівень запалення в організмі, тим більше зміщується баланс цитокінів. І вони можуть спричинювати те, що клітини, які здатні знищувати наші клітини імунної системи, які здатні розпізнавати наші органи, вони не знищуються в організмі, а можуть утворюватися, розмножуватися і продукувати антитіла.
Тобто, ми маємо розуміти, що у нас в організмі постійно утворюються клітини, які здатні або розпізнавати, або продукувати антитіла проти наших органів. І вони проходять селекцію, ніби в університеті.
І якщо до цієї селекції організм розуміє, що ця клітина небезпечна для нашого органу, вона має знищитись, самоліквідуватися. І так працює наш організм. І коли це порушується, а це трапляється з багатьох причин, то тоді ця клітина виходить з університету з неправильними навичками, вона починає продукувати, наприклад, антитіла проти клітин щитоподібної залози, або клітин шлунку, чи сперматозоїдів тощо. Або механічне пошкодження може цьому сприяти. І навіть механічне пошкодження парних органів руйнує оболонки, які захищають даний орган від контакту з імунною системою. Тобто орган є таким імунопривілейованим, і він ніколи не має контактувати з клітинами імунної системи. Цей захисний шар може руйнуватися через механічне пошкодження, й імунна система добирається до цього органу і він стає чужорідним. І навіть якщо це парний орган, наприклад, яєчники жінок, то пошкодження в одному місці провокує до розвитку аутоімунного захворювання одразу у двох органах.
Тож, якщо підсумувати, що гігієнічна теорія існує, вона стосується більшою мірою алергічних захворювань, ніж аутоімунних. В аутоімунних хворобах дійсно дуже багато причин, але саме окремо я б не виділяла чисто одну гігієнічну.
Читайте та слухайте також: Чи допомагають вітамін С, мед і цибуля зміцнити імунітет?
Як у мене було під час навчання? Я чудово вчуся, закриваю ще до сесії половину предметів — «сотками», автоматами, чудово здаю сесію, при цьому маю громадську активність, творчу самореалізацію, маю проєкти з друзями, паралельно підпрацьовую. І все іде прекрасно, я просто «рубаю». Закінчується сесія, починаються канікули і я що? Хворію! При чому, це не однакова хвороба, це не збігається з епідемією, там, грипу наприклад. От щось в організмі ламається різне, раптово, без очевидних причин, окрім виснаження. Дуже часто неусвідомленого виснаження. Це мені не подобається. Мені цікаво: чому так відбувається і як робити так, щоб цього не траплялося?
Це про виснаження організму. Тобто емоційно і фізично ми перевантажуємо наш організм. Рано чи пізно ресурс закінчується і наша імунна система виснажується. Тому організм бере своє. Коли йде виснаження, у нас в тому числі просідає й імунна система.
Щоб такого не було, треба більше з керуванням часом працювати. Щоб відпочинок органічно вплітався у спосіб життя.
Слухайте та читайте також: Після марафону імовірність захворіти зростає — імунологиня
Чому люди з інсулінорезистентністю або цукровим діабетом 2 типу частіше хворіють? Пацієнти з цукровим діабетом 2 типу — особлива група ризику при COVID-19. Чому так?
Якщо говорити про інсулінорезистентність, про ожиріння, то так, дійсно, існують переконливі докази того, що саме ожиріння негативно впливає на імунітет в цілому.
Адже ожиріння є системним запаленням з виділенням прозапальних цитокінів, що можуть знизити чутливість імунних клітин до запальних реакцій під час фактичної інфекції.
Також дослідження показують зміну функцій імунних клітин у людей з ожирінням порівняно з людьми, що мають вагу у межах референтних значень. Є значні розбіжності в кількості лейкоцитів, їхніх підгруп, порушення росту, розвитку, активності моноцитів.
У деяких дослідженнях було показано, що ожиріння прискорює старіння тимуса і зменшує різноманітність Т-клітин, таким чином впливаючи на імунну відповідь та стан рівноваги клітин. Вплив інсуліну на клітинний імунітет зрозумілий лише частково. Є клітини імунної системи, які є чутливими до інсуліну.
Також багато досліджень, особливо оцінюючи нещодавню пандемію, показуючи у люди з ожирінням інсулінорезистентністю, цукровим діабетом, хворіють частіше та важче.
Є різні теорії, причин та механізмів, але це ще все у процесі вивчення.
Наступний етер — про інсулінорезистентність. Що це, як виявити, що з нею робити. Пишіть свої питання, історії, наприклад, про те, чи казали вам, що у вас інсулінорезистентність. Цікавлять ваші історії: як саме вам казали модифікувати спосіб життя. І чи казали взагалі модифікувати спосіб життя?
Хто першим напише історію, а також хто напише найбільш розлогу історію — в коментарях на ютубі або на електронну скриньку katerunamatsiupa@gmail.com — отримає в подарунок книжку «Школа контролю цукрового діабету» про те, як жити з цукровим діабетом і мати шанс на довге та якісне життя.
«З понеділка!» — подкаст про те, як почуватися добре у власному тілі щодня. Попередні випуски можна переглянути ТУТ
Уся інформація, обговорювана під час програми, має виключно інформаційний характер. За будь-якими запитаннями стосовно вашого здоров’я, призначення будь-яких препаратів, методів лікування тощо звертайтеся до сімейного лікаря або до профільних лікарів.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі