facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Доля Гофштейна, як і більшості перекладачів Шевченка на їдиш, склалася дуже трагічно, їх розстріляли у 1952 році — Оксана Пашко

Говорили про Тараса Шевченка і його інтерпретації, переклади, тлумачення єврейськими письменниками у програмі «Зустрічі».

Доля Гофштейна, як і більшості перекладачів Шевченка на їдиш, склалася дуже трагічно, їх розстріляли у 1952 році — Оксана Пашко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Гостя програми — Оксана Пашко, літературознавиця, кандидатка філологічних наук, викладачка кафедри літературознавства НаУКМА, дослідниця літератури 20–30-х років XX століття, редакторка видання «Шевченко Тарас. Кобзар. Вибрані твори: видання-білінгва».

Оксана Пашко

Книга — видання-білінгва вибраних творів з «Кобзаря» Тараса Шевченка. Усі вміщені переклади їдишем зроблені впродовж 1920–1930-х років відомим єврейським поетом Давидом Гофштейном (1889–1952). Книга проілюстрована малюнками «бойчукіста» Василя Седляра (1899–1937), якими було оформлено унікальне видання «Кобзаря» 1931 року.

«Шевченко Тарас. Кобзар. Вибрані твори: видання-білінгва».

Василь Шандро: Коли ми говоримо про Тараса Шевченка і його переклади на їдиш, чи можна накреслювати якусь історію і чи вона давніша за 20-ті роки минулого століття?

Оксана Пашко: Закономірно говорити про давню історію перекладів Шевченка, принаймні діалогу, переспівів, запозичень з Шевченка у єврейських письменників. Все це почалося наприкінці XIX століття і посилилось на початку XX століття.

Треба говорити про таких поетів, як Ошер Шварцман, Давид Гофштейн, Лейб (Лев) Квітко, Перец Маркіш і багатьох інших авторів, які працювали з перекладами Шевченка у 1920-30-ті роки. Рукописів збереглось дуже мало. 1920-30-ті роки — це такий фантастичний період, про який ми знаємо менше, ніж про XIX століття. Пам’ять про цей період просто відрізалась.

Починаючи з кінця 1930-х років принциповою була позиція — забути все, що тоді відбувалося. Зараз ми працюємо з уривками, вершечками айсбергу, які збереглися в архівах. Думаю, у нас попереду багато відкриттів.

Василь Шандро: Що ми знаємо з історії перекладів 1920-30-х років? Ми говоримо про разові, хаотичні, спонтанні переклади, які друкувалися в часописах, чи вже про системну роботу і великі видавничі проєкти?

Оксана Пашко: Безумовно, це вже великий проєкт, який найповніше реалізувався саме в 1939 році до 125 років з дня народження Шевченка. Це була дуже помпезна колаборація Шевченка, з радянським акцентом. Тоді нарешті видали багато перекладів на різні мови, зокрема — їдишем.

По суті йдеться про три тексти. Один — Шевченко для дітей, виданий в Одесі. Потім був російський текст «Прогулянка з задоволенням та не без моралі», перекладений Гофштейном. І вибіркова поезія. Це і перевидали «Дух і Літера» у 2019 році під назвою «Тарас Шевченко. Кобзар».

Тарас Шевченко. Кобзар

Також за архівними даними було перекладено набагато більше творів Шевченка, але де вони — невідомо. Там дуже трагічна історія: змінювалися редактори, укладачі, тому що протягом 20 років багато кого просто арештовували. Станом на 1939 рік ми мали тільки переклади Гофштейна. Яким чином, чому така підбірка, у нас відповіді немає.

Давид Гофштейн був безумовно одним з найважливіших їдишомовних єврейських поетів першої половини XX ст. Він почав писати в кінці 1910-х років. Була така «київська група»: Гофштейн, Квітко, Маркіш. Вони дуже плідно співпрацювали з українською інтелігенцією. Він працював в модерній манері, експериментував часто з формою. Він навіть вводив білий вірш там, де Шевченко цього не використовував, модернізував Шевченка для такої ж модерної аудиторії.

Доля Гофштейна, як і всіх перекладачів Шевченка, склалася дуже трагічно, майже у всіх ви побачите 1952 рік датою смерті. Це репресовані письменники.Йдеться про так звану «справу Єврейського антифашистського комітету». Їх усіх арештували у 1948 році, а у 1952 році розстріляли.

Зараз дуже багато текстів Гофштейна перекладено українською. За життя його перекладали й Тичина, і Рильський, але тут мали місце дружні стосунки. Отут можна переглянути роботу «Тарас Шевченко в інтерпретації єврейських письменників».

Василь Шандро: Наскільки тісним було це спілкування, зокрема серед письменницького кола?

Оксана Пашко: Вони дружили, робили багато спільних проєктів, навіть жили разом, це був спільний літературний побут. Згадаймо будинок «Слово» в Харкові й «Роліт» в Києві (складова абревіатура від назви «Кооператив «Робітник літератури», житловий будинок письменників, споруджений у 1934 році в Києві на тоді вулиці Леніна, зараз Хмельницького, 68 — ред.). Там жили багато хто з єврейських письменників. Зокрема Гофштейн. Вони працювали разом, перекладали одне одного, працювали в спільному культурному середовищі.

Василь Шандро: Ви також редакторка видання «Шевченко Тарас. Кобзар. Вибрані твори: видання-білінгва», що вийшло у 2019 році в видавництві «Дух і Літера». Воно якоюсь мірою повторює видання 1939 року?

«Шевченко Тарас. Кобзар. Вибрані твори: видання-білінгва»

Оксана Пашко: Це унікальне видання, адже ми маємо й оригінальний текст українських текстів Шевченка, і переклад їдишем. Воно ніби дзеркало, яке сходиться десь посередині, коли один текст перетікає в інший. Людина, яка знає дві мови, може насолодитися таким порівнянням цих двох текстів і інтерпретацією того, як одна культура розуміє іншу. Багато текстів Шевченка навіяні саме Біблією.

Унікальне й те, що видання проілюстроване малюнками бойчукіста Василя Седляра (Василь Седляр — український художник, митець-монументаліст, графік, художній критик, педагог, належав до творчої групи «бойчукістів», жертва сталінського терору — ред.).

Робота над перекладами Шевченка почалася набагато раніше, ніж у держави виникло бажання перевидати й інтерпретувати Шевченка на радянський лад. Сам Гофштейн говорив, що він перекладав Шевченка з 1920-х років. Ці твори використовувались в єврейських школах.

Василь Шандро: Наскільки діалог культур був плідним і конструктивним в сенсі перекладів з однієї мови на іншу і навпаки?

Оксана Пашко: Переклади Шевченка — один з проєктів, до яких зверталися єврейські письменники. Водночас українські письменники багато перекладали Шолом-Алейхема, Гофштейна, Маркіша, Квітко.
Була дуже потужна внутрішня комунікація, хоча мови дуже різні і за структурою, і синтаксично.

Василь Шандро: Чи можемо ми говорити про певну поличку перевиданих творів єврейських письменників цього періоду — 1920-30-х років?

Оксана Пашко: Безумовно. Гофштейн був виданий українською мовою — великий комплекс перекладів 2012 р., книга називалася «О білий світе мій…». Це твори Гоштейна в інтерпретації не тільки Рильського, Тичини, але й Кочура, Лукаша, Ліни костенко, Валерії Богуславської. Треба говорити також про «Антологію єврейської поезії», де є панорама єврейської поезії, твори дуже багатьох письменників, які жили в Україні.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

? якщо у вас Android

? якщо у вас iOS

За підтримки

Українсько-єврейська зустріч
Проект виходить за підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE)
Поділитися

Може бути цікаво

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Чому держави Заходу обговорюють можливість відправлення своїх військ до України

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Російські джерела, анонімні агрегатори новин та «інсайдерщики»: кого репостять українські політики в Telegram

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Як живуть кримські татари в Німеччині: розповідає продюсер стрічки «VATANIM QIRIM. Almanya»

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА

Три населені пункти Новокаховської громади знищені повністю — начальник Новокаховської МВА