facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Євреї в українській літературі: від стереотипів до переосмислення. Інтерв'ю з літературознавцем Мирославом Шкандрієм ч.2

Продовжуємо розмову про образ єврея та зображення єврейської спільноти в українській літературі у XX ст.

Євреї в українській літературі: від стереотипів до переосмислення. Інтерв'ю з літературознавцем Мирославом Шкандрієм ч.2
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Гість програми — Мирослав Шкандрій, літературознавець, мистецтвознавець, професор Манітобського університету (Канада). Автор дослідження «Євреї в українській літературі. Зображення та ідентичність».
Читайте також: Євреї в українській літературі: від стереотипів до переосмислення. Інтерв’ю з літературознавцем Мирославом Шкандрієм ч.1. 

Василь Шандро: Чим позначились 20-30 ті роки для української та єврейської літератури на теренах Радянського Союзу?

Мирослав Шкандрій: Це дуже динамічний і трагічний період — і для українців, і для євреїв. УНР вела політику зближення із єврейською громадою, яка була досить успішною. Спочатку майже вся єврейська громада підтримувала Центральну Раду, але це обірвалось у 1919 році, коли почалась анархія та прибула Червона армія із Росії. 1/3 міст населення в Україні було українське, 1/3 — російське або польське і 1/3 була єврейська, тобто українці не панували в місті.

Діяла Культур-Ліга — найбільша єврейська організація в Україні з філіями по всій країні з театром, школою, університетом. Одночасно відбувалась спроба створити український модернізм. Якщо подивитися уважно на те, що робили «бойчукісти», коли існувала Культур-Ліга, то їх базове відчуття мистецтва було дуже подібне.

Це був позитивний період, який пізніше дав поштовх у 20-х роках українізації, коли євреї та українці знову стали союзниками.

Василь Шандро: Чи можна говорити, що у цей міжвоєнний час виник новий образ єврея, який не був схожий на того стереотипного єврея із XIX ст.?

Мирослав Шкандрій: В українській літературі з’явився єврейський голос — єврейські письменники, які писали українською. У 20-х роках це Іван Кулик, Раїса Троянкер, Леонід Первомайський. Тут є «молода Україна» — євреї, які пишуть, як українці українською мовою про ту нову Україну, яка твориться. Це були люди, закохані в українську мову, літературу, культуру.

Василь Шандро: Якщо говорити про літературу після Другої світової війни і літературу на еміграції — то були різні ідеологічні табори, з різним ставленням до єврейського питання?

Мирослав Шкандрій: Навіть у Радянському Союзі були люди, які писали дуже цікаві твори — Микола Бажан під час війни написав «Олекса Довбуш» і «Бабин Яр» у 1945 році. Був також Іван Качур, який написав п’єсу «Іван Богун», де зображений єврей, який бореться разом з козаками і Хмельницьким.

У 60-70-х роках в Радянському Союзі почали боятися союзу між українцями і євреями. Почали друкувати твори, які були скеровані на те, щоб розділювати ці громади. Був радянський антисемітизм – «Юдаїзм без прикрас» виданий в 1963 році був наклепом на євреїв, на єврейську культуру, віру.

Василь Шандро: Які базові речі змінилися у літературі періоду української незалежності?

Мирослав Шкандрій: Люди почали думати і писати про Голокост — спочатку досить обережно. Почали з’являтись нові факти, це стали досліджувати. З’явились твори Марини Гримич — про євреїв, які пережили Другу світову і Голокост.

Українці намагаються писати про свої проблеми, про те, що вони потерпіли, не беручи до уваги що і євреї потерпіли. Треба створювати такі романи чи п’єси, які переплітають ниточки цих різних доль, намагаються показати що і перші і другі мали своє життя, пов’язувати це. Це досить важко зробити, але думаю тепер починають з’являтися такі твори.

Василь Шандро: Які твори, на вашу думку, добре ілюструють якийсь бік українсько-єврейських стосунків і є конструктивними?

Мирослав Шкандрій: Я згадав би два твори. Була така письменниця — Докія Гуменна, яка вела щоденник під час Другої світової війни. Пізніше на заході її спогади були видані у формі роману в Нью-Йорку. Це роман «Хрещатий яр». Я сказав би, що ви повинні це прочитати — там є багато цікавого, показують як мінялася психологія місцевих людей.

Друге — це Леонід Мосендз, «Останній пророк». Книжка цікава тим, що вона про Ізраїль, про повстання зелотів під час Римської імперії і бажання євреїв вибороти незалежну країну, боротьба з окупантом. Там ви знайдете і бандерівців, і прорадянських, і партизанів. Він зумів знайти такий ракурс, такий підхід, що пояснює ситуацію інакше. Мені дуже шкода, що ці твори у вас мало відомі.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

За підтримки

Українсько-єврейська зустріч
Проект виходить за підтримки канадської неурядової організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE)
Поділитися

Може бути цікаво

Чому ціни на курячі яйця розбурхали Кремль перед «виборами»?

Чому ціни на курячі яйця розбурхали Кремль перед «виборами»?

«Ситуація погіршилась, коли почався передвиборчий процес у РФ» — правозахисниця про обстріли Сумщини

«Ситуація погіршилась, коли почався передвиборчий процес у РФ» — правозахисниця про обстріли Сумщини

«Голосувати» можна було за українським паспортом, хоча отримати ліки — лише за російським»: фактчекерка про псевдовибори на ТОТ

«Голосувати» можна було за українським паспортом, хоча отримати ліки — лише за російським»: фактчекерка про псевдовибори на ТОТ

Проблеми з харчуванням є майже у кожної гімнастки збірної — Єва Мелещук

Проблеми з харчуванням є майже у кожної гімнастки збірної — Єва Мелещук