Закопування в ямах, знищення без документів, як за Голокосту, тепер відбувається і у нас — історикиня

Ми вирішили скористатися цією подією як інформаційним приводом до розмови про єврейську громаду у місті Сарни. Про це у програмі про українсько-єврейські взаємини «Зустрічі» поговорили  із директоркою Сарненського історико-етнографічного музею Вікторією Дашко.

Єврейська громада у місті Сарни — її становлення і розвиток

Вікторія Дашко: Єврейська громада у місті Сарни досліджена досить мало. Все, що нам вдалося знайти з колегами — відомості початку ХХ століття, міжвоєнного періоду і Другої світової війни. Деякі документи, на які ми спиралися — це були спогади людей, які врятувалися від Голокосту, і книги зі спогадами мешканців.

Перші єврейські сім’ї поселилися у місті Сарна ще на початку ХХ століття, а саме хочеться говорити про 1903-ий рік, коли спеціальним дозволом міністра внутрішніх справ Російської імперії місто Сарни було включено у низку поселень у так званій смузі єврейської осілості. І від того часу у Сарни почали масово поселятися євреї. Сюди почали з’їжджатися єврейські торгівці, ремісники, вони придбали собі землі для розвитку своєї справи тощо.

Найбільший розвиток єврейської громади в Сарнах був у міжвоєнні роки. Євреї поселилися на центральних вулицях міста. Вони працювали в адміністративних установах, у банках, займалися торгівлею лісом, м’ясом, працювали лікарями, вчителями. Саме євреї організували у Сарнах малий бізнес.

Основним джерелом доходів єврейського населення у міжвоєнний період у Сарнах була торгівля та ремесла. Тому у 1925-26 у місті Сарни було засновано «Банк для торгівлі та ремесел». Також у місті існувала адвокатська контора, що захищала інтереси єврейської громади у державних, фінансових і торгівельних установах. Крім того, серед двадцяти депутатів міської ради — дев’ятнадцятеро було євреїв. Згідно з переписом населення, у 1921 році у Сарнах мешкали 5931 житель, з них — 2908 євреїв. Після початку Другої світової війни кількість євреїв зросла до 7 тисяч чоловік і становила 2/3 від усієї кількості міста Сарни.

Читайте також: У багатьох випадках саме єврейські фахівці були на найвищих посадах в ЗУНР — історик Олег Павлишин

Ставлення місцевого населення до єврейської громади

Вікторія Дашко: Я ніколи у спогадах не зустрічала конфліктів. Навпаки, євреї, які записували спогади, з гарною оцінкою описували українське населення. Часто українці переховували єврейських дітей, єврейські родини, коли у 1941 році нацистами було створено Гетто. Взагалі описано, що в Сарнах була така атмосфера щастя.

Трагедія єврейської громади у Другу світову

Вікторія Дашко: На початку Другої світової війни у Сарнах проживало близько 7 тисяч євреїв. Те, що почалося з початком німецько-польської війни — був хаос і паніка. Люди почали метушитися, шукали порятунку. Одні збирали речі, їхали в сторону Росії, інші залишалися в Сарнах, але дуже багато євреїв залишилися.

Перше, що почали німці — вимагати у євреїв здати цінні речі: золото, коштовності, іноземну валюту. Потім у серпні 1941 року вони організували Гетто. Вони видавали оголошення, щоб всім євреям міста Сарни та околиць зібратися біля костелу. Через рік — 26,27 і 28 серпня відбулися масові розстріли євреїв а околиці міста Сарни. І у цьому році ми будемо вшановувати 80-ту річницю пам’яті цих масових єврейських розстрілів. Описують, що це були дуже спекотні дні, людей переводили через колії з Гетто і розміщували у тимчасовому концентраційному таборі, а звідти виводили по 500 чоловік. Там вже були вириті ями, перед якими їх розстрілювали. За різними оцінками, там загинуло від 13 до 18 тисяч євреїв і близько 200 ромів.

Читайте також: Люди із категорії «какая разница» отримали сильний удар від історії — Віталій Портников

Мета конференції «Євреї Волині: історія, Голокост, наші дні»

Вікторія Дашко: Організовуючи наукову конференцію «Євреї Волині: історія, Голокост, наші дні» мені хотілося б внести цю чорну сторінку міста Сарни до всієї історії Волині, бо, як відомо, це досить малодосліджена сторінка нашої історії. Я вважаю, що ця конференція дасть більше інформації для тих людей, які шукають, можливо, своїх загиблих родичів. Також хотілося б мені почути дослідження людей з Волині. Взагалі я планую видати наукову збірку зі статтями про ці трагедії, також, можливо, про єврейську громаду різних міст, що цікаво буде для наших студентів нашого міста і для всієї Рівненщини.

А взагалі хотілося б говорити про українсько-єврейські дружні відносини, тому що вважаю, що геноцид — Голокост, який пройшов у ті роки, створений нацистами у 1941-42-му роках, тепер відбувається і у нас. Маємо подивитися правді у вічі і сказати, що зараз відбувається геноцид українського народу. У нас є міста, де були знищені українці вже у наші дні — росіяни так само закопували їх в ями, знищували без документів, без ідентифікації. Це страхіття не має повторюватися у ХХІ столітті, але воно повторюється.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі  

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS