facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

«Комплектуючі обирають із урахуванням всіх нюансів пацієнта»: як у Франківську протезують бійців?

1x
Прослухати
--:--
--:--

За перші півроку у центрі фізичної та реабілітаційної медицини Івано-Франківської обласної клінічної лікарні пролікували близько 40 військових з ампутаціями. Частина з них отримала протези на Івано-Франківщині, частина — звернулась по таку допомогу до медзакладів інших областей.

Володимир Чорний з Дніпропетровщини. Військовий на фронті від початку повномасштабного вторгнення. В грудні минулого року отримав поранення, через яке втратив ногу. Каже, з протезуванням проблем не виникло: довідку про бойове поранення частина надала, з вибором підприємства допомогло керівництво. Каже, під час процесу протезування не заплатив ні копійки та отримав два протези — постійний та для плавання. Протезувався боєць в Івано-Франківську.

«Спочатку мене хотіли відправити за кордон. Я зідзвонився зі своїм медиком з військової частини. Він мені порадив такого за кордоном не робити. Тому що протез має властивості виходити з ладу: нога гладшає або худшає, може бути дефект самого протезу. І щоб це виправити, мені треба буде їхати за кордон. Бо з закордонними (протезами — Ред.) в Україні, я так розумію, ніхто не працює. Я зупинився на цьому виборі — Івано-Франківськ — через те, що я пролежав тут півроку. Тут вже все рідне, все своє. Мене всі знають, я всіх знаю — мені простіше все це тут було пройти», — говорить Володимир.


Читайте також: Психологи часто роблять помилку, коли спершу питають поранених військових «Де ти воював, як отримав травму?» — Вадим Свириденко


Протезуванням Володимира Чорного займалось приватне підприємство «Арол плюс». За словами керівниці регіональної філії в Івано-Франківську Оксани Ганущак, з початку року до них звернулись понад 30 військових з різних областей України. Вона каже, що на Івано-Франківщині немає Державного підприємства з виробництва та встановлення протезів, однак, правила надання послуг захисникам однакові для протезувальників усіх форм власності.

Оксана Ганущак/Фото: Зоряна Шевченко/Громадське радіо

«Потрібно, щоб військовий надав витяг з наказу про обставини травми, заключення ВЛК, паспорт, ідентифікаційний код, за необхідності — довідку ВПО. З цими документами вій йде до соцбезу або ЦНАПу, пише заяву про намір запротезуватися, а вже потім Фонд соцзахисту інвалідів надасть направлення. Направлення є електронне. Ми його бачимо через базу Фонду інвалідів — на руки пацієнт нічого не отримує», — говорить Оксана.

Наразі держава оплачує військовим з ампутаціями три протези: навчальний, постійний та для купання. За словами Оксани Ганущак, в комплекті також є чохли та силіконові лайнери. Обрати підприємство пацієнт може сам. Головний принцип — територіально воно має бути недалеко від місця проживання. А от модель та комплектуючі штучної ноги або руки визначає технік-протезист.

«Пацієнт не може вибрати. Вибір комплектуючих здійснюється техніком-протезистом, враховуючи всі нюанси пацієнта. Наскільки він готовий, наскільки він сильний, де він живе, чи він буде косити траву, чи він повертається далі на фронт, чи він буде параолімпійцем — враховуючи усі ці аспекти (і не тільки), тоді підбираються комплектуючі», — пояснює Оксана Ганущак.

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні військових з ампутаціями «ведуть» від операційної до реабілітації та навчання користуватися протезами. За словами завідувачки центру фізичної та реабілітаційної медицини медзакладу Катерини Загородньої, з військовими, які втратили кінцівки та потребують протезування, у закладі розпочали працювати ще у 2014-му році. Однак, за останні півтора роки кількість пацієнтів з ампутаціями збільшилася. Окрім того, почастішали випадки втрати кінцівок через мінно-вибухові травми.

«Ніхто не був готовий — ми так точно. Навіть пацієнти, які в нас були до цього — це зовсім інакші патології, зовсім інакші травми, ніж які були. 24 лютого дуже змінило нас, нашу роботу: те, як ми працюємо, і те, з чим ми зараз працюємо. Дуже багато нового було й дуже складного. Приходилося вчитися дуже швидко. Десь вчилися, але одночасно й працювали», — додає Оксана.


Слухайте також: Раніше діти говорили «тьотя-робот», зараз вже немає переляканих очей» — ветеранка АТО, яка втратила ногу на війні


В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні практикують мультидисциплінарний підхід у роботі з пацієнтами, які мають ампутації. Це означає, що з ними одночасно займаються кілька спеціалістів. Зокрема, це фізіотерапевт, психолог або психотерапевт, технік-протезист. Катерина Загородня розповідає, що у центрі зараз працюють 11 фізичних та 9 ерготерапевтів, а також 9 асистентів цих спеціалістів. Однак, відчувається брак кадрів.

«Протезувальників достатньо на даний момент. Але от фахівців з реабілітації, які надалі будуть супроводжувати пацієнта (від гострого періоду ампутації до моменту, коли він буде самостійно пересуватись) — це питання. У нас у закладі ми додали багато фахівців, тому що не справлялись з усією роботою», — говорить Катерина.

Михайло Пашанюк працює фізичним терапевтом вже понад півтора року. Каже, робота з пацієнтами з ампутаціями розпочинається одразу після операції.

«Зараз ми показуємо хороший приклад: до чого може призвести ця робота, і що це дійсно не кінець. Ми спочатку показуємо їм мінімальний комплекс вправ, щоб вони робили, пояснити, для чого вони це роблять. І ми вже їх підтримуємо: через певний час відвідуємо, дивимося наскільки вони все це роблять, як їм все це вдається. Постійна вертикалізація. Потім вони йдуть до нас у відділення — і тут ми вже повноцінно з ними займаємося», — говорить Пашанюк.

Михайло Пашанюк з пацієнтом/Фото: Зоряна Шевченко, Громадське радіо

Михайло Пашанюк розповідає, що для того, аби мотивувати такого пацієнта до роботи над собою, треба знати, чого людина хоче та її минуле.

«Якщо брати по роботі з військовими, то це складно емоційно. Важко пояснити людині з ампутацією, що все буде добре: бо буде добре до якого рівня? Когось мотивує повернутися на роботу — знову працювати у військовій сфері; когось мотивує просто ходити; когось мотивує бажання піти на рибалку й тому подібне», — додає лікар.


Читайте також: Як правильно вітатися з людиною, яка має протез руки? Пояснює Вадим Свириденко


Одночасно з фізіотерапевтами роботу з бійцями розпочинають психотерапевти або психологи. Практична психологиня, кейс-менеджерка мультидисциплінарної бригади з психологічної реабілітації обласної клінічної лікарні Оксана Чайка працює з військовими з 2014-го року. Зокрема, реабілітувала хлопців після Іловайська. Каже, ветерани вже знають, навіщо потрібен психолог — тому активно йдуть на контакт, можуть навіть самі шукати спілкування. А от хлопці, які у бойових діях з 2022 року — іноді закриваються й кажуть, що в них все добре з психікою.

«Спочатку доводиться працювати над тим, щоби ми могли стабілізувати це порушення психологічного стану, з яким військовий приходить. Часто ми бачимо виражені порушення сну; нав’язливі спогади саме тих подій, які хлопці бачили й переживали; це підвищена збудливість. Ми дуже багато проводимо роботи на психологічну просвіту: що на даному етапі — це нормально, стабілізація приходить з часом. Головне, зараз розуміти себе, давати можливість максимально тілу й психіці заспокоїтися», — пояснює психологиня.

Фото: Оксана Ганущак

Після емоційної стабілізації, каже Оксана Чайка, йдеться про отриману травму та прийняття нової реальності — життя з обмеженнями.

«Якщо бійці справляються з травмою своєї обмеженості, втрати частини свого тіла — тому ще це також додаткове навантаження психологічне — то вони, насправді, мають дуже позитивні емоції. І радіють із того, що вони можуть отримати протезування тут на місці»,  додає Оксана Чайка.


Слухайте також: Психологічна реабілітація та соціалізація військових: як це працює в Україні?


Зі слів Оксани Чайки, лише після того, як військові з ампутаціями пройшли етапи психологічної стабілізації, навчились керувати своїми емоціями та розуміють, що з ними відбувається — з ними починають говорити про протезування.

«Все-таки, такої підготовки до самого протезування — вона вже не потрібна. Це, насправді, момент, коли людина цього очікує і для неї це радісні моменти. Це, навпаки, така робота, де ти приходиш і можеш порадіти за те, що отут все добре просувається. Все-таки, більше ми працюємо на тому етапі, коли людина тільки опановує себе з тим, що вона без кінцівки, от вона тільки розуміє, як буде далі», — зазначила психологиня.

Лікарі Івано-Франківської обласної клінічної лікарні не називають точну цифру військових з ампутаціями, яких лікували протягом останніх півтора року. Однак, зауважують, що кількість таких пацієнтів збільшується щодня.

Зоряна Шевченко, Громадське радіо, Івано-Франківськ


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

ЄС ігноруватиме саміт в Угорщині через поїздку Орбана до Москви — Politico

ЄС ігноруватиме саміт в Угорщині через поїздку Орбана до Москви — Politico

10 хв тому
Сирський поїде до 59 ОМПБр: з'ясовуватимуть обставини втрат серед особового складу

Сирський поїде до 59 ОМПБр: з'ясовуватимуть обставини втрат серед особового складу

33 хв тому
Окупанти обстріляли Херсонщину: дві людини поранені

Окупанти обстріляли Херсонщину: дві людини поранені

1 год тому
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати росіян

Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати росіян

2 год тому