«До могилки близько, то й приєхала»: про аварію 35-річної давності та чим зараз живе Чорнобильська зона

26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. серія вибухів зруйнувала реактор і будівлю 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Це була субота. За спогадами місцевих, місто вже буяло у цвіті та зелені.

За даними спостережень, 29 квітня високий радіаційний фон зареєстрували у Польщі, Німеччині, Австрії, Румунії, 30 квітня — у Швейцарії та Північній Італії, 1-2 травня — у Франції, Бельгії, Нідерландах, Великої Британії, північній Греції. 3 травня — в Ізраїлі, Кувейті, Туреччині. Далі були Японія, Китай, Індія, а 5 і 6 травня — США та Канада. Менше ніж тиждень знадобилось, щоб Чорнобиль став проблемою цілого світу.

У Радянському Союзі лише на третій день диктор центрального телебачення у програмі «Время» передав, що на ЧАЕС сталася аварія і що вживаються заходи з ліквідації її наслідків. Сюжет тривав 14 секунд:

«Від Ради міністрів СРСР. На Чорнобильській атомній електростанції відбулась аварія. Пошкоджений один із атомних реакторів. Вживаються заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створена урядова комісія».

А у наступних випусках говорили, що деякі агентства на Заході займаються дезінформацією:

«Зараз ми вам покажемо фотографію, зроблену одним із співробітників ЧАЕС, через короткий час після аварії. Як ви самі можете самі переконатися ніяких гігантських, як пишуть деякі західні агентства, руйнувань і пожеж немає. Як немає і тисяч загиблих. Дійсно, евакуйовані жителі найближчих селищ, хоча рівень радіації і знизився за минулу добу, але в районі станції поки не досяг норми. Аварія сталася, але роздувати її розміри, як це роблять деякі буржуазні засоби масової інформації, розповсюджуючи безглузді чутки, навряд чи доречно».

Фото зруйнованого реактора, але це не та світлина, яку демонстрували у програмі

2 травня інформували, що у селищі Прип’ять, аби применшити масштаб (не говорили «місто»), зменшився у 1,5 – 2 рази рівень радіації, мовляв, усе іде на спад.

Лише через 20 днів на екранах центрального телебачення виступив генсек ЦК КПРС Михайло Горбачов. Говорив про героїзм тих, хто долає наслідки і запевняв, що вони будуть відзначені, а винні — покарані. Але понад третина виступу присвятив критиці Заходу і тому, що західні уряди та їх ЗМІ спотворюють ситуацію на станції:

«Не можна залишити без уваги і політичної оцінки і того, як зустріли події в Чорнобилі уряди, політичні діячі, засоби масової інформації деяких країн НАТО, особливо США. Вони розгорнули розпусну антирадянську кампанію. Правлячі кола США і їх найбільш ревні союзники побачили у тому, що сталось, лише чергову можливість поставити додаткові перепони на шляху розвитку і поглиблення і без того складного діалогу між Сходом і Заходом. Вони намагаються зганьбити Радянський Союз, його зовнішню політику, і послабити вплив радянських пропозицій щодо припинення ядерних випробувань і щодо ліквідації ядерної зброї».

Михайло Горбачов

Першим загиблим на ЧАЕС став 35-річний Валерій Ходемчук, за кілька днів до аварії він святкував день народження та річницю одруження. Ходемчук був оператором циркуляційного насоса реакторного цеху і саме у момент вибуху спостерігав за насосом, який сильно трусило. Чоловіка шукали восьмеро колег. О 7 ранку пошуки припинили, Валерія Ходемчука не знайшли.

Мама Валерія Ходемчука біля портрету сина

Розпорядження про евакуацію місцевих жителів підписали о 12 дня 27 квітня. Доти уже провели поквартирний обхід і з’ясували, що у Прип’яті 160 будинків, 47 тисяч жителів, з них 17 тисяч — діти, 80 — лежачі хворі:

«Увага, увага! Шановні товариші! Міська рада народних депутатів повідомляє, що через аварію на ЧАЕС складається несприятлива радіаційна ситуація. Задля забезпечення повної безпеки людей, а особливо дітей, виникає необхідність провести тимчасову евакуацію мешканців до населених пунктів Київської області. Починаючи з 14:00 будуть подані автобуси у супроводі працівників міліції та міської ради. Товариші! Просимо дотримуватися спокою та порядку при проведенні тимчасової евакуації».

Людям радили взяти речей на 3 дні, перекрити в квартирах газ і воду, закрити двері на замок. Домашніх тварин з собою брати не дозволили.

До кінця літа з 81-го населеного пункту евакуювали майже 91 тисячу людей.

Чорнобильська АЕС розташована за 16 км білоруського кордону та за 130 км від Києва. Як наслідок, 70% викинутих у повітря радіонуклідів припало на Білорусь, було заражено 23% її території, для порівняння в Україні ця цифра становила 4,8%.

«До Чорнобиля на 100 тисяч білоруських жителів було 82 випадки онкологічних захворювань. Нині статистик така: на 100 тисяч — 6 тисяч хворих. Зростання майже в 74 рази», — писали у білоруських газетах 2002-2005-х років.

Зараз Чорнобильську зону називають ідеальним місцем для поновлення популяції найрізноманітніших тварин. Тепер тут живуть коні Пржевальського, євразійські рисі, вовки, лисиці, зубри, олені, лосі, бурі ведмеді. Загалом близько 400 видів тварин, птахів і риб.

З часом до зони відчуження почали повертатися і люди. Ті, хто не зміг, хто не захотів жити деінде. Їх небагато, трохи більше сотні. Живуть в Чорнобилі і навколишніх селах. Найбільш густонаселеним називають Куповате, де живе аж 15 людей. Минуло року тамтешні жительки стали героїнями радіофільму про самопоселенців та самопоселенок у Чорнобилі, який опублікований на сайті Громадського радіо. 87-річна Ганна Олексіївна повернулась до рідного дому через три місяці після евакуації:

«Я рішила: думаю, а, Родіна незамєніма чєловєку, і матка незамєніма. До могилки близько, то й приєхала. Мені й тут непогано. Свої гурочки, своя картопля, своє… Щоб я тобі показала свою землю, то ти б ізлякався, сказав: бабо! Руки роблять, нога болить. У мене квасоля, у мене гурки…».

Ганна Олексіївна із сестрою Сонею. Фото: Іван Гайванович

Сьогодні до 35-річниці трагедії Служба безпеки України опублікувала секретні документи Комітету державної безпеки, що стосуються катастрофи. У першій доповіді «нагору» директора ЧАЕС Віктора Брюханова від 26 квітня, з позначкою «секретно», йдеться про те, що ситуація в місті Прип’ять та районах поряд нормальна, а рівень радіації контрольований.

Зараз для багатьох іноземних туристів саме Чорнобиль залишається головною причиною приїхати до України.

Та не варто забувати, що Чорнобильська катастрофа — це перш за все історія про, як тоді казали, «мирний атом», який загубив чимало життів.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

Більше фактів про аварію можна дізнатися у двох збірках «Чорнобильське досьє КҐБ», підготованих Архівом СБУ та Українським інститутом національної пам’яті.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Recent Posts

На Рівненщині бурштин допомагає реабілітації поранених воїнів

У Рівненському обласному шпиталі ветеранів війни практикують унікальний метод реабілітації воїнів. Для цього використовують бурштин.… Read More

28.08.2024

Блокування YouTube на окупованій Луганщині: контроль інфопростору чи підготовка до чогось більшого

8 серпня 2024 року жителі окупованої частини Луганщини почали скаржитися на те, що не можуть… Read More

26.08.2024

«Складно, але дружно», — як редакції Дніпра та Кривого Рогу пережили відключення електроенергії?

Українська енергетика через російські обстріли зазнала руйнувань, тому в липні 2024 року довелось застосовувати відключення… Read More

23.08.2024

«Насильство проти українок — зброя російських окупантів»

УВАГА! У тексті йдеться про тему сексуального насильства. Присутні свідчення уцілілих. Чутливий контент. Read More

22.08.2024

Медіа, яке належить журналістам: Громадському радіо сьогодні 11 років

22 серпня 2013 року Громадське радіо випустило свій перший подкаст. Саме цей день вважається днем… Read More

22.08.2024

«Якщо не виступати — про Україну забудуть»: Павло Баль, український паралімпієць та першопроходець у хендбайку

Павло Баль — український атлет, призер багатьох міжнародних змагань, а також перший учасник від України… Read More

21.08.2024