«У виступі Зеленського в Раді відчувалась невпевненість у собі»: про що говорив президент?

Послання до Верховної Ради президент Володимир Зеленський розпочав зі слів, що, мовляв, коли ми 30 років тому відновили й здобули незалежність та вільну Україну, то так і не пішли далі. Будувати цю незалежність, сказав Зеленський, так і не почали. За словами глави держави, лише упродовж останніх 2,5 років будують «реально» незалежну державу:

«Де закон один для всіх і закон вирішує все, а не один вирішує все і для всіх це закон. Де Конституція – це великий суспільний договір, а не маленький кулуарний договорнячок. Де політики працюють на 100 % громадян, а не на 20% ВВП одного громадянина. Таку країну не будували багато років. Таку країну останні 2,5 роки будуємо ми. Ми всі з вами, всі разом. Насправді вільну, дійсно самостійну, реально незалежну».

На думку професора кафедри політології Національного університету Києво-Могилянська академія Олексія Гараня, риторика, що Україна почалась лише з 2019 року є протиставленням. Нібито Зеленський каже: всі, хто були до мене, погані.

«Треба було згадати Майдан 2014 року, Майдан 2004 року. А тоді сказати, що ми продовжуємо ці перетворення, які загальмувались. Добре, вирішив нарешті не згадувати про попередників. Але скажи, що після Майдану були перетворення, енергія громадянського суспільства, але вона загальмувалася, а «ми у 2019 році вдихнули в неї нове життя». Але тут вийшло, що вся історія України починається з 2019 року. Це, до речі, так само було у його інавгураційній промові. Нібито вся історія почалася саме тоді».

Слово «вперше» Зеленський вжив 52 рази

«Я хочу, щоб поруч зі словом «Україна», завжди було слово «вперше», — такими словами президент перейшов до основної частини свого виступу.

І саме слово «вперше» вжив у своєму виступі 52 рази.

Виступ, до слова, був голосним, за рівнем гучності. Моментами Володимир Зеленський наче навіть зривався на крик. За словами політичної психологині Світлани Чуніхіної, склалось враження, що президент такими додатковими інструментами як гучність голосу та постукування кулаком по трибуні намагався компенсувати брак внутрішньої впевненості:

«Склалося враження, що попри досить теплу зустріч сесійного залу президент все ж таки відчував себе в недружному оточенні. І давалося взнаки напруження останніх місяців, які були нелегкими для президента. Взагалі склалося враження, що він хоче щось комусь довести з позиції невпевненості у собі.

От що з’явилося у ньому в цій промові, то це певна невпевненість у собі. Це йому дуже непритаманне, тому що зазвичай він навіть у випадках, якщо не може забезпечити виступ належної якості, все ж таки почувається у публічних акціях значно впевненіше. Цього разу ми цього не побачили. Він був у захисній позиції».

У посланні до Верховної Ради президент використав тему дітей

Кілька разів у своєму зверненні Зеленський торкався теми дітей. Наприклад, коли говорив про те, скільки майданчиків, стадіонів та басейнів збудували за роки його правління, а також — коли подякував депутатам за ухвалення податкового закону 5600, який, серед іншого, підвищує ставку ренти за використання природних ресурсів.

«Ми спрямуємо ці кошти саме на наших дітей. Тому до 10 грудня цього року вперше за всю історію нашої незалежності я вношу законопроєкт про економічний паспорт українця. Згідно з ним, плата за використання наших українських надр буде накопичуватися на персональних рахунках дітей громадян України.

З досягненням повноліття наші діти зможуть використати ці гроші для отримання освіти, освіти в Україні, шановні політики. Освіти своїх дітей в Україні. Чи купівлі власного житла в Україні».

Політична психологиня Світлана Чуніхіна пояснює, що у політиці тему дітей використовують для привернення симпатії. Зауважу, що часто цією темою спекулюють Володимир Путін та Олександр Лукашенко.

«Вважається, і в принципі, небезпідставно, що тема дітей є безпрограшною для залучення електорату на свій бік. І для тих прикладів, які ви навели, для таких напівдиктаторських і диктаторських режимів — це важливий елемент для підтримання внутрішньої легітимності. Для демократичних – це елемент боротьби за голоси виборців.

Але в промові Володимира Зеленського цього разу у дитячій темі я відчула також момент моралізаторства. Нібито він закидає своїм опонентам чи напівсоюзникам це як докір. Мовляв, ви поводились надто егоїстично, подумайте краще про дітей. Можливо він не вкладав цей сенс у свої слова, але для мене це прозвучало саме так».

Здебільшого послання Володимира Зеленського складалось зі стверджень про досягнення та здобутки й анонсів того, що зробимо і матимемо у майбутньому.

На думку професора Олексія Гараня, такий лейтмотив цього звернення вплине на електорат президента:

«Звернення більше виглядало як піар-промова. І як, знаєте, передвиборча програма з великими обіцянками».

Про прямі перемовини з Путіним

Майже наприкінці послання Зеленський заявив, що зупинити війну на сході України без прямих перемови з Росією не вдасться. І саме це обґрунтування перемовин з Путіним, каже Олексій Гарань, вразило найбільше:

«І я не знаю… Або президент не розуміє про що йдеться, або розуміє… Що ще гірше. Тому що в будь-яких переговорах з Путіним ми програємо. Тому що Росія все одно надурить, оббреше і «кагебешник» Путін переграє Зеленського. У тому числі маніпулюючи його емоційністю, непрофесійністю, роздратованістю. Я думаю, це було зрозуміло і попереднику Порошенку. Адже переговори з Путіним можуть бути лише у міжнародному форматі за участі наших міжнародних партнерів».

Як говорить професор Гарань — певні двосторонні перемовини з Путіним і Росією можуть бути лише у тому випадку, якщо стосуватимуться технічних питань, а не політичних рішень.

«Скажімо, чим займається Тристороння контактна група в Мінську? Вона займається більше технічними питаннями. Де йдеться про розведення, про перестрілки, про порушення перемир’я, про постачання води, про обмін полоненими. Але принципові політичні рішення ухвалюються у Нормандській четвірці. Або у результаті перегорів за участю Сполучених Штатів».

Підсумовуючи, президент Володимир Зеленський пообіцяв за наступний рік повністю закрити чергу на квартири для всіх ветеранів війни на сході України, підвищити середню заробітну плату для лікаря до 24 тисяч гривень, побудувати 15 тисяч км доріг та добудувати Меморіальний комплекс пам’яті жертв Голодомору.

Єдина сфера, де нема чим пишатись, за словами президента, – це судова влада.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо 

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS