Чому називати бюджет 2022 «збалансованим» — маніпуляція?
Чому називати бюджет 2022 «збалансованим» — маніпуляція?
0:00
/
0:00

Чому називати бюджет 2022 «збалансованим» — маніпуляція?

Щороку у листопаді-грудні парламент ухвалює державний бюджет на наступний рік. За статистикою останніх п’яти років за документ голосує не більше 290 депутатів.

Цього року між першим та другим читанням минув рівно місяць.

До слова, текст законопроєкту з’явився у доступі лише сьогодні зранку, Бюджетний комітет Ради закінчив обговорення глибокої ночі. Чи знали депутати за що вони голосували — питання.

Спочатку народні депутати заявляли про понад 4 тисячі правок до документа, однак комітет рекомендував врахувати 1501 пропозицію народних депутатів та відхилити 1783:

«Урядом підготовлено збалансований та реалістичний проєкт головного фінансового документа держави», — заявляв перед сьогоднішнім голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко.

«Ключовий аспект — це те, що бюджет залишається збалансованим та реалістичним до виконання», — говорив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Ті ж самі слова. Щоправда, вони минулорічні і стосувались бюджету на 2021 рік.

Взагалі говорити про бюджет, що він збалансований, маніпулятивно, каже Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки:

«Тому що збалансований, це коли видатки і доходи дорівнюють один одному. Але ж у нас буде дефіцит. Скоріше за все політики мають на увазі інше: що в них немає тих статей видатків на які вони не знають як шукатимуть гроші. Але нам потрібно розуміти, що 160 млрд грн видатків за загальним фондом в на наступному році будуть профінансовані не за наявні надходження, а за запозичення».


Читайте також: Економіка України зростає з 2016 року, це не заслуга Зеленського та його команди — економіст


Після першогрудневого послання президента до Верховної Ради багатьох українців цікавить чи дійсно з 1 січня заробітні плати лікарів зростуть до мінімум 20 тисяч. Адже наразі, як, наприклад, розповідає моя подруга: її мама педіатриня вищої категорії з 30 роками стажу працюючи в обласному центрі отримує зарплату 6000 грн. Та, як говорить Дарина Марчак, із тексту закону про бюджет зрозуміти зростуть чи ні неможливо:

«З самого тексту досить важко зрозуміти формулу. Там же в бюджеті формула не закладається. Обрахувати наскільки це коректно чи некоректно просто дивлячись на бюджет – важко. Потрібно мати дуже детальну інформацію щодо того, яка є кількість лікарів, які ставки лікарі отримують зараз, скільки вони отримуватимуть у наступному році (наскільки зростає фінансування)».

Водночас за словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка кошти на підвищення зарплат для лікарів у бюджет закладено.

Важливим є той факт, що, наприклад цього року ми запозичили менше, ніж планували взяти в борг і наступного року очікується подібна ж ситуація. Так, на думку Дарини Марчак стається тому, що політикам хочеться витратити більше коштів, ніж уряд справді міг витрати, зважаючи на усі планові надходження та запозичення:

«Це призводить до того, що в уряду зараз не вистачає фінансового ресурсу, щоб провести всі необхідні планові видатки. Це ставить під ризик те чи фактично ці гроші в уряду будуть. Умовно: уряд може гарантувати з певною ймовірно, що збере необхідний обсяг податкових надходжень, але гарантувати, що він запозичить необхідну суму урядові значно важче, тому що позика це завжди двосторонній процес».

Економіст Борис Кушнірук також звертає увагу на те, що дефіцит бюджету знову залишається завищеним. І каже, суть не лише у тому, що ми потім більше грошей виплачуємо за відсотки, а й варто говорити про те, що уряд потім у ручному режимі починає визначати, які видатки виплачувати, а які – ні:

«Виходить, що наші народні депутати голосують за закон, який розподіляють кошти, а після того уряд самостійно вирішує, що він фінансує, а що — ні. це питання абсолютно некоректної процедури регулювання бюджету якщо він не виконується». 

Головним же зауваження до цього бюджету Борис Кушнірук називає те, що знову не прораховано реальний коректний прожитковий мінімум:

«Ми його не маємо. Попри те, що минулого року урядовці обіцяли все ж таки нарешті зробити коректний розрахунок прожиткового мінімуму. Якщо маємо показник прожиткового мінімуму, який не має нічого спільного з реальністю і про це всі знають — як в опозиції, так і у владі — то говорити щось позитивне про державний бюджет складно. І, на жаль, це історія не лише цієї влади, а фактично усіх, що вже були за роки незалежності».  

Загалом, каже Борис Кушнірук, якщо порівняти теперішній і майбутній бюджетні законопроєкти, то сфери витрат майже не змінились. Але на якість прогнозування, говорить, варто звернути увагу:

«За цей рік ми планували, що у нас експорт зросте аж на 2,8%. Знаєте наскільки він виріс за 10 місяців? На 36%. Це про якість планування. Індекс цін виробників планувався десь біля 8%, а за 10 місяців він склав більше ніж 34%. Яким чином їм вдалось перевиконати дохідну частину десь на 50-60 млрд грн цього року? Тому що вони абсолютно некоректно порахували макропоказники. Так от потрібно дивитись, що вони заклали на наступний рік. Я думаю. що вони заклали знову ж таки занижені показники. Це створює для них певний люфт можливостей, щоб потім розповідати, як добре вони виконують дохідну та видаткову частини». 

Свої голоси за бюджет 2022 віддали парламентарі зі «Слуги народу», партії «За майбутнє», «Довіри», двоє з «Батьківщини» та 10 позафракційних. Опозиційні депутати традиційно розкритикували проєкт бюджету.

Мар’яна Чорнієвич, Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

 

Коментарi до запису

Останнi новини