Будинок станом на 11.01.2024/Фото: Руслана Кравченко, Громадське радіо
Уночі 13 грудня Росія завдала масованого ракетного удару по Києву. Були зафіксовані влучання у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському та Дніпровському районах. В останньому уламки російської ракети впали у двір багатоквартирного будинку, унаслідок чого і сама багатоповерхівка, і дитячий садок навпроти неї зазнали значних руйнувань. Це і є той самий будинок по вул. Остафія Дашкевича. Важливо, що ніхто з будинку не загинув, однак близько 30 людей у Дніпровському районі тієї ночі звернулися за допомогою до медиків.
У Повітряних силах ЗСУ того дня повідомили, що російські війська атакували Київ десятьма балістичними ракетами — всі їх вдалося збити.
Мешканка будинку на ім’я Марія каже, що тієї ночі було настільки голосно й страшно, що ніхто не розумів, що робити. Через застосування балістики, сигнал повітряної тривоги пролунав вже після потужних вибухів. Жінка запрошує мене до своєї квартири, яку з моменту обстрілу її родина не полишала. Каже, що йти було нікуди:
«Ми залишались тут практично весь час. У перший день нам забили плівкою вікна, згодом син ще привіз плівки й таким чином вікна ніби міцно закриті. Однак із них все одно дме і тому у квартирі холодно. Нам частково ввімкнули опалення, проте через те, що вікон немає, воно зовсім не обігріває помешкання».
У квартирі й справді холодно, а ще, чути все, що відбувається на вулиці — плівка від цього захищає мало. Чути, як у дитячому садочку навпроти майстри склять вікна. Пані Марія зауважує, що, мабуть, такий заклад міг і почекати.
«Діти ж із батьками живуть, у квартирах, де є вікна, тепло, а ми тут ніби кинуті напризволяще», — каже жінка.
Практично одразу після обстрілу мешканці будинку утворили ініціативну групу. Її головою обрали Олену Устінову. Жінка за фахом юристка, однак зазначає, що попри всі намагання влади, сформованого алгоритму дій у ситуації, коли твій будинок пошкодила російська ракета, немає.
«Будинок перебуває у тому ж стані, у якому він був 14 грудня — з плівкою. Щодо заяв до програм єДопомога і єВідновлення, то 50% мешканців нашого будинку отримали відмову у допомозі. Всіх направили у ЦНАП Дніпровського району для з’ясування обставин відмови. Водночас ми за власний кошт встановлювали двері й вікна, адже температура на вулиці не передбачає очікувань. Нам обіцяють засклити весь будинок, однак треба почекати.
На зараз ситуація така, що нам погодився допомогти наш депутат від Дніпровського району Тарас Криворучко. Один він цікавиться нашою ситуацією», — наголосила Олена Устінова.
Мені особисто не вдалося поспілкуватися з Тарасом Криворучком. За словами його прессекретарки, він зараз навантажений запитами громадян, тому часу на спілкування зі ЗМІ — обмаль.
Жителям пошкоджених будинків також допомагають міжнародні організації, на кшталт ООН та Червоного Хреста, однак і тут не все так просто, каже Олена Устінова.
«Від ООН нам пообіцяли виплату у 15 тис. грн, однак її дають не всім. Мені особисто сказали, що буде відмовлено, тому що я не є людиною з інвалідністю або ж пенсіонеркою. Єдину допомогу, як нам надали, це 10 000 грн від міського голови Віталія Кличка», — каже голова ініціативної групи.
Жителів будинку на вул.Остафія Дашкевича не розселяли по інших помешканнях, їм запропонували лише… мати у спортивному залі школи №98.
«Там люди перебували 2 дні, лише вночі, адже вдень у школі навчаються діти й проводяться уроки фізкультури», — каже Олена Устінова.
Коли я особисто двічі спілкувалася з жителями будинку, то чула від них лише про бажання жити у своїх квартирах. Їм не потрібне тимчасове житло, їм потрібно небагато — хоча б вікна й матеріальна допомога на усунення наслідків російського влучання. А ще, вони багато говорили про росіян. І вкотре думаєш, що люди могли б залишатися жити у своїх затишних квартирах, якби не окупанти.
Олена Устінова зауважує, що ті, хто має рідних чи знайомих і є куди піти — живуть у них. Їй особисто жити немає де, тому власним коштом встановила двері у пошкодженій, але своїй квартирі, і живе там.
Тим часом ініціативна група зверталась до «Київжитлобудексплуатації», фахівці якої проводили поверхневий огляд будинку. За словами Олени Устінової, той акт, який вони надали, не відповідає дійсності.
«Ми підготували колективне звернення, адже їхній висновок не відповідає реальному стану справ. Вони надали 1 і 2 під’їзду 4-ту категорію пошкоджень. Це означає, що проживання в будинку неможливе, бо є великий ризик обвалу будинку. Ми з цим не погоджуємось, до того ж нас ніхто не відселяв примусово. Взагалі ситуація дуже заплутана, чекати від когось відповідей доводиться дуже довго», — каже Устінова.
Вона наголошує, що за 2 роки повномасштабного вторгнення керівництво країни могло б розробити алгоритм дій, щоб люди, які потрапили в таку ситуацію, не ходили щодня в різні організації й просили те, що посадовці мають зробити щонайменше за тиждень:
«Гроші, які нам виділили у сумі 10 тис. грн, не покривають вартості навіть одного вікна в одній квартирі».
Читайте також: Стратегічно важлива «точка спокою»: репортаж про відновлення Старого Салтова
Депутатка Київради від Солом’янського району Ксенія Семенова каже, що алгоритм дій, які потрібно робити у цій ситуації, є. На прикладі свого району вона знає, як діяти, однак наголошує, що на саме відновлення потрібно чекати до року.
«Найперший шлях — це подати заявку в Дії, там є розділ, де можна зафіксувати шкоду від російських атак. Міська комісія збирається декілька разів на тиждень і підтверджує вашу заявку. Після цього вам через деякий час на картку приходять гроші, за які ви можете купити будівельні матеріали й замовити ремонт, наприклад, вікна.
Крім того, є матеріальна допомога від міста, вона стандартна — це 10 тис. грн. На цю допомогу подається власник чи власниця квартири. Заяву на отримання потрібно написати в Управлінні соцзабезпечення свого району.
Також є матеріальна допомога у приймальнях депутатів, незалежно від партії та району. Йдеться про допомогу від 3,5 тисяч гривень, проте, якщо ви маєте чеки на двері чи вікна — їхню вартість вам також можуть компенсувати.
Є і допомога від міжнародних фондів. Наприклад, Міжнародне Товариство Червоного Хреста встановлює вікна незахищеним категоріям населення, однак на це потрібен час — йдеться про близько пів року», — каже Семенова.
За словами депутатки, у міста немає відпрацьованого алгоритму дій на випадок розселення людей після руйнування їхнього будинку. Водночас з її досвіду, ремонт будинків займає від пів року до року:
«Усі пошкоджені будинки, окрім скандально відомого будинку на Жилянській, місто відновило».
За словами юриста Юрія Буняка, найперше — власники через застосунок ДІЯ, ЦНАП, соцзахист чи нотаріуса мають повідомити владу про пошкоджене або знищене майно. На сьогодні процедура повідомлення регулюється Порядком подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабміну від 26.03.2022 № 380 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22.
При цьому, власникам доцільно зробити фотографії пошкоджень, зібрати документи про технічний стан об’єкта нерухомості до і після пошкодження. Це може знадобитись у разі незгоди з результатами обстеження/розрахунку сум комісією. У такому випадку, також можна замовити у приватному порядку обстеження/експертизу для оцінки суми шкоди.
Після повідомлення майно має обстежити комісія, а далі здійснюється виплата компенсації.
Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги єВідновлення, затверджений постановою Кабміну від 21.04.2023 № 381 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text.
Аналогічно власники (якщо їх кілька, то за згодою всіх співвласників) звертаються і повідомляють про знищене майно — кожен окремий об’єкт нерухомості (через ДІЯ, ЦНАП, соцзахист чи нотаріуса), після чого майно має обстежити комісія, а далі здійснити виплату компенсації.
На сьогодні це регулюється Порядком надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабміну від 30.05.2023 № 600 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/600-2023-%D0%BF#Text.
У разі неможливості розв’язання питання на урядовій гарячій лінії заявник може бути скерований до Групи підтримки єВідновлення для отримання консультацій, рекомендацій та роз’яснень з питань застосування законодавства, допомоги у складенні документів (заперечень, скарг) тощо.
Якщо ж житлові приміщення будуть визнані комісією не придатними для проживання й такими що не підлягають ремонту (загрожує обвалом), то може бути ухвалене рішення про виселення мешканців із наданням їм іншого житла. Це питання регулюється дещо застарілими положеннями ст. 109-113 Житлового кодексу України, зауважує Юрій Буняк.
«Теоретично, пошкоджене рухоме майно також підлягає компенсації особою, що заподіяла шкоду. Можливо в майбутньому, після перемоги, будуть розроблені механізми її стягнення», — наголосив юрист.
На жаль, після влучання у двір цього будинку, росіяни заподіяли шкоди й іншим багатоповерхівкам у Києві — за місяць суттєво постраждало щонайменше 2 багатоквартирних будинки. Війна триває, тому владі варто проаналізувати алгоритм дій на випадок пошкодження майна і зробити його максимально прийнятним умовам теперішнього часу. Громадське радіо й надалі стежитиме за ситуацією і, сподіваємось, швидким оновленням постраждалого будинку на вул. Остафія Дашкевича, 4а у Києві.