Яніна Львутіна
Росіяни свідомо били по ринку у Дружківці, коли там перебувало багато людей, — речник поліції Донеччини
6 год тому
Без хліба, без води, кожні 10-15 хв обстріли: як живе Сіверськ, за який точаться бої
Автор
Сіверськ, що на Донеччині, під постійними обстрілами з боку російських окупантів. Вони щодня намагаються знищити місто, у якому раніше жили 11 тисяч людей. Наразі там залишається приблизно чверть населення — менш як три тисячі містян, які не хочуть нікуди виїжджати та покидати своїх домівок. У населеному пункті немає світла, води та газу.
– Дванадцята година ночі, постріл. Спалахнув торговий центр. Спалахнули наші квартири.
– Ваша квартира також згоріла?
– Моя квартира не згоріла, бо ми були там, то загасили. А решта людей поїхала, усі їхні квартири згоріли.
Любов показує п’ятиповерховий будинок, у якому живе до останнього. Місяць тому він горів від влучання снаряда. Наразі вона з сусідами спить постійно у підвалі. Її знайома Ганна розповідає: у Сіверську немає світла, води та газу. Готують вже давно біля власних під’їздів, але й це дуже небезпечно.
«У нас тут зовсім погано. Без хліба, без води сидимо. І кожні десять-п’ятнадцять хвилин обстріли. Касетні страшні бомби. Та й незручно так готувати», — говорить жінка.
Читайте також: «У Маріуполі ми втратили майже все» — ректор Донецького державного університету внутрішніх справ
Місцевий житель Віктор жаліється, що вже й забув, що таке ванна з водою.
«Ми вже забули, що таке купання. Дощ як іде, з даху наберемо. Умився та й все. А попрати? Теж у тій воді. Труси-шкарпетки переш, та й все. А про купання не йдеться навіть».
Вода, хоч питна, хоч технічна, коштує гривню п’ятдесят. Не хочеш платити — носи за два кілометри самостійно, розповідає пенсіонерка Діана.
«На тачці возимо за два кілометри воду. Щоб у колодязі набрати та привезти нагору. Уявляєте, я тягаю нагору. Два кілометри. На цеглині щось готую. Дрова тягаю. Де тільки паличка, дощечка, я підбираю. Навіть будинок згорів, коли я по воду ходила. Там дощечка лежала. Я взяла, а чоловік каже: «О, це по-господарськи». Усе вже вирубали, вже підібрали. Холод іде. А як далі? Опалення не буде. Що, теж на цеглині готувати треба буде біля під’їзду?», — питає вона.
Відкритих магазинів у Сіверську вже немає — люди виживають лише на гуманітарній допомозі. Але останнім часом охочих привезти її сюди поменшало. Адже російські війська збільшили щільність обстрілів.
Волонтер Юрій — з Сєвєродонецька. Чоловік втратив дім та добре розуміє — як це виживати під обстрілами. Для жителів Сіверська привіз шістдесят продуктових наборів з Дніпра.
«Рис, вермішель, консерви. Ящик — 17,5 кілограмів. Виходить на п’ятьох людей», — показує Юрій.
Окрім цього, Юрій привіз ще й молока дітям, а від військових — роздав місцевим хліб. Каже: буде приїздити сюди стільки, скільки то для нього буде можливо.
Читайте також: «Хоч дому не буде, я все одно буду тут» — житель Сєвєродонецька, який не евакуювався
Наразі у Сіверську залишається до трьох тисяч жителів. Ця цифра не є точною, бо місто прямо на лінії фронту, наступний населений пункт — Золотарівка Луганської області — вже окупований росіянами. Сіверськ армія РФ штурмує щодня. Точна кількість дітей у населеному пункті — невідома.
Читайте також: Пачку вермішелі ділили на 15 частин, їли торішні горіхи: 75-річний житель Авдіївки про життя під обстрілами
Яніна Львутіна, Сіверськ, «Громадське радіо»
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
