До храму на Великдень — за списками, замість поцілунків — поклони: як Волинь готується до свята

До храму на Великдень — за списками і не більше десяти людей одночасно, богослужіння онлайн, а замість поцілунків — поклони. Волинські храми готуються до Великодня та розробляють нові правила відвідування храмів під час свят.

До храму Української греко-католицької церкви на богослужіння у понеділок, після Вербної неділі, прийшли парафіянка і двоє хористів. Отець Роман Бегей, прес-секретар  Української греко-католицької церкви на Волині, розповідає: єпархія робитиме списки людей, які схочуть прийти до храму на Великдень, аби освятити паски. Решта молитиметься вдома через онлайн-трансляції у соціальних мережах:

«Сьогоднішні засоби комунікації дають таку можливість і ми всі швидко направляємо про що колись, навіть, не думали, що можемо доганяти. Ми вже проводимо такі служби, вони йдуть протягом дня з різних церков».  

Далі відвідав Кірху євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія». Єпископ Ярослав Троць каже: їхня релігійна громада, яка нараховує 7 тисяч членів церкви в області й тисячу у Луцьку, святкуватиме Великдень так:

«Нині ми маємо богослужіння у формі прямої трансляції — онлайн. У нашому храмі ведеться проповідь, є певна музично-хорова частина і це передається громадянам по відеозв’язку. Таким чином, ми маємо єдність і спільні святині. Ми знаємо, що у храмі має бути 10 людей, відстань між ними. Ми говоримо про  те, що служби не скасовуємо, храми не зачиняємо, але ми говоримо про те, що  ми збільшили зміни богослужінь. Ми намагаємося охопити більше днів і більше людей, які б прийшли в храм і поклонилися».

Громадське радіо запитало лучан, як вони відзначатимуть Великдень цього року і чи підуть до храму освячувати великодні дари.

«Посвятимо своєю святою водою.  Пасочку печемо, фарбуємо яйця, але до храму не підемо, бо боїмося. А богослужіння дивитимемося по телебаченню», — говорить Тетяна Мачулка.

«Коло телевізора із сім’єю. Накриємо стіл, свічки поставимо, яйцями постукаємося. Водичкою свяченою освятимо паски і прочитаємо Отче наш і в коло відсвяткуємо таким чином. До храму боїтеся йти? Ми такі правильні, я відверто скажу, боюся. Ми вирішили, що краще бути вдома», — зазначає Світлана Яковлєва.

У Свято-Троїцькому кафедральному соборі своєрідну репетицію святкування Великодня провели на Вербну неділю. Організували один вхід і три виходи для людей із храму. У церкві — мінімум людей з дистанцією два-три метра один від одного, розповів староста собору, митрофорний протоієрей Володимир Подолець. Каже: на Великдень на Театральному майдані Луцька будуть намальовані розмітки у вигляді крашанок. Люди ставатимуть на них і слухатимуть  пасхальне богослужіння. А далі — освячення пасхальних страв.

«Якщо раніше ми йшли до плащаниці, прикладалися і цілували, то тепер вшанування полягатиме лише у поклоні. Це вистачає. Друге — освячення пасхальних страв. Ми освячуватимемо паски на виробництві і де випікають їх, але пасхальні страви треба буде принести до храму. В нас ціла субота з 10 і до вечора будемо на Театральному майдані освячувати пасхальні страви», — говорить Подолець.

Поліцейські чергуватимуть на Великодні свята, із порушниками карантину проводитимуть профілактичні бесіди, розповів керівник Нацполіції Волині Юрій Крошко.

«Поліція працюватиме з людьми, які збиратимуться в церквах. В нас були проведені бесіди і наради з представниками різних релігійних конфесій, представлених в області. Всі з них дослухаються до наших слів. Не спостерігали ми, ні в ці вихідні, на Вербну неділю, якогось скупчення людей, священники розуміють проблему цю і вживають заходів, аби не допустити розповсюдження інфекції. Надіюсь, що так само буде і у Великодні дні», — зазначив Крошко.

Петро Юровчик, Волинь, Громадське радіо

Читайте також: Що робити, якщо ви запідозрили у себе або хворієте на коронавірус

З 16 березня в Україні закрили кордон на в’їзд іноземцям будь-яким транспортом, вантажні пункти пропуску продовжать працювати. Українців, які поїхали за кордон у туристичну поїздку, мали повернутись до 17 березня.  Відтоді Україна зупинила міжнародне пасажирське сполучення, зокрема, авіарейси, залізничне та пасажирське автобусне сполучення.

Перші у світі випадки захворювання на пневмонію, викликану новим коронавірусом СOVID-19, почали фіксувати у Китаї із грудня 2019 року.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнала спалах нового коронавірусу СOVID-19 пандемією.

Коронавірус — рід вірусів, що об’єднує РНК-вмісні плеоморфні віруси середньої величини. Діаметр різних вірусів становить приблизно 80-220 нм. Віруси розмножуються у цитоплазмі інфікованих клітин. В основному, коронавірусами заведено вважати віруси інфекційного бронхіту птахів та інших тварин, але, як відомо, лише сім (включно із новим СOVID-19) заражають людей.

Підписуйтесь на Telegram-канал Громадського радіо