Слово «вперше» президент Володимир Зеленський під час послання до Верховної Ради вжив 52 рази. Чи справді усі заслуги в економічній сфері, які він приписав своїй команді, належать команді президента?
Інвестиційний банкір Сергій Фурса наголошує: насправді тенденція до зростання української економіки — не заслуга команди президента. Хоча фактичні цифри, які називав президент, — про розмір ВВП, розмір резервів, відношення боргу до ВВП — правдиві.
«Українська економіка постійно зростає з 2016 року. Перерва була лише минулого року через коронакризу. З 2015 року постійно зростають доходи населення. Це не нові цифри, а продовження тренду, який триває роками», — пояснює Фурса.
Імпульс для української економіки створили постмайданні реформи.
«Справді середні зарплати зараз на найвищому рівні в доларах за всю історію. Але тут дуже велику роль зіграв безвізовий режим. Завдяки йому українські роботодавці почали конкурувати з польськими роботодавцями. Вони були вимушені підіймати зарплати, аби працівники та працівниці не їхали закордон. Особливо це стосується робітничих спеціальностей», — додає економіст.
Попри те, що цього року велика інфляція, реальні доходи справді перевищують, випереджають інфляцію. Але це теж тренд з 2016 року.
За словами Сергія Фурси, збільшення мінімальної зарплати — один зі способів боротьби з зарплатою в конвертах.
«Це спосіб вивести кошти з тіні. Загалом для бюджету це негативне явище, бо дуже багато бюджетних зарплат прив’язані до «мінімалки», — каже він.
Те ж саме. Так, він справді максимально скоротився у 2021 році. Але це теж довготривала тенденція.
«Пік державного боргу був в Україні у 2016 році. З того часу цей відсоток постійно зменшується. Він трохи збільшився минулого року під час коронакризи, коли Україна дуже багато позичала, в тому числі на дороги. А цього року у нас справді скоротиться борг до ВВП.
Не абсолютна сума боргу визначає, чи ви в боргах. Всі країни світу мають борги. Це нормальна практика. Ба більше, всі країни світу погашають старі борги коштом нових. Так працює світова економіка», — каже економіст.
Важливо контролювати вартість цього боргу. Також важливо, щоб відношення боргу до ВВП знижувалося.
Але в Україні покращення з державним боргом відбуваються не завдяки президенту, а завдяки співпраці з Міжнародним валютним фондом.
«Ви маєте право на великі борги, якщо у вас є ще більше ВВП, якщо воно зростає. Тут у нас добра динаміка завдяки МВФ. МВФ сидить ніби той вчитель з указкою та б’є по пальцях, коли ми намагаємося взяти більше. Основна вимога МВФ — контрольований дефіцит бюджету», — додає Фурса.
Читайте також: «У виступі Зеленського в Раді відчувалась невпевненість у собі»: про що говорив президент?
Сергій Фурса каже:
«Економічний паспорт — це повне божевілля. По-перше, це популізм. По-друге, ця рента нині наповнює місцеві бюджети. Президент пропонує забрати це з місцевих бюджетів і спрямувати на ці паспорти».
Він пояснює, що така модель може працювати у маленьких країнах з маленьким населенням, які продають дуже багато нафти.
«Це, наприклад, Катар, Кувейт, ОАЕ. Вони можуть собі це дозволити. Там на маленькому клаптику землі живе небагато громадян, а країна має дуже багато нафти. Цей профіцит вони можуть спрямовувати в інші русла. Але це не українська історія. У нас більше імпорту, а не експорту. Про які паспорти з надр ми можемо говорити?», — каже економіст.
Сергій Фурса звертає увагу на те, що українська авіакомпанія — це дивно в контексті нинішньої політики приватизації держпідприємств.
«Зараз ми визнаємо, що держава — поганий власник, проводимо приватизацію. Мета — зменшити вплив держави. І на фоні цього раптом створюємо ще одну державну компанію. При цьому компанію, яка буде хронічно збитковою. Як показує практика, 99% державних авіакомпаній у світі — збиткові», — пояснює економіст.
За словами Сергія Фурси, нелогічно брати за рольову модель Туреччину.
«Адже там влада суттєво дотує «Turkish Airlines» для понтів. Ця компанія дійсно крута. Але це дуже дорого коштує турецьким платникам податків. При цьому турки справді перетворили Стамбул на суперхаб. Чи може Київ бути хабом, якщо з Києва українська авіакомпанія не зможе літати на північ, бо там Білорусь, не зможе літати на схід, бо там Росія?», — запитує банкір.
Крім того, державна компанія — це завжди осередок корупції.
«Варто згадати, що Ігор Коломойський завжди любив авіацію. Тому не виключено, що в цю державну компанію прийде його менеджмент», — додає він.
«Виступ з обіцянками у трампівському стилі» — так схарактеризував виступ Зеленського в ефірі Громадського радіо аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.
Він зазначає, що виступ був спрямований насамперед на його виборців та на потенційних виборців.
«Розрахований виступ на людей віком до 50 років, які мають неповнолітніх дітей. А також на молоді сім’ї, так званий фонд «майбутніх поколінь». Це дуже в трампівському стилі — готувати виступ, який резонує з настроями його виборців, тобто під свою цільову аудиторію», — каже Бурковський.
Аналітик пояснює:
«Трамп боровся з демократами та зовнішніми ворогами, які обкрадають Америку. А Зеленський бореться з олігархами, які обкрадають Україну».
Петро Бурковський вважає емоційність, зривання на крик та постукування по столу Володимиром Зеленським навмисними.
«Він чудовий актор. Фактично, спілкується з політичними елітами. Хоче повернути собі імідж з політичними елітами. Це те ж саме, що робив Трамп. Він так само стукав по столу, так само говорив жорсткі речі, дуже жорстко розмовляв з пресою», — каже аналітик.
За його словами, такий стиль спілкування з політичними елітами імпонує частині виборців. А тому з технологічної точки зору це дуже правильний прийом, на думку Бурковського.
Петро Бурковський впевнений, що Зеленський готується до другого терміну.
«Всі звернули увагу на його ініціативу про законопроєкт про «множинне громадянство». Він при цьому апелює до дуже чутливої теми, прив’язав до діаспори. Тут, з одного боку, він показує свою турботу щодо українців закордоном, апелює до націонал-патріотичних виборців.
А з іншого боку, Зеленський намагається привернути прихильність людей 18-29 років. Наші дослідження показують, що ідея «множинного громадянства» максимально резонує молодим виборцям», — пояснює аналітик.
Він нагадує, що зазвичай ці виборці не ходять голосувати. А у 2019 році вони пішли на вибори. Понад 2/3 з них проголосували за Зеленського. Зараз він втрачає популярність у цій віковій групі.
«Тому його команда думає, як її повернути. Виборцям 18-29 років подобається тема множинного громадянства, бо їм подобається ідея подорожей, можливого життя за межами України», — каже Бурковський.
Він наголошує на тому, що направду тут захований обман. Адже залежатиме можливість «множинного громадянства» від інших країн. Навіть якщо Україна дозволить.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS