«Громадське радио»
Про це поговорили у черговому ефірі програми «Звільніть наших рідних».
Але на початку програми продовжили тему, яку ми піднімаємо протягом вже декількох ефірів — проєкт амбасадорів для політв’язнів за програмою Українського ПЕНу і Центру з прав людини «ZMINA», де адвокатуються справи політв’язнів і привертається увага до їхніх особистостей.
Напередодні ми говорили про політв’язня Асана Ахтемова, амбасадором якого став письменник Остап Сливинський. У цьому випуску програми мали телефонну розмову з виконавчою продюсеркою «Радіо Культура», письменницею і перекладачкою Іриною Славінською, яка є амбасадоркою політв’язня Амета Сулейманова.
Амет Сулейманов — громадянин України, кримський татарин, політв’язень. Амет — громадський активіст і стрімер правозахисного руху «Кримська солідарність». ФСБ затримало його у березні 2020 року після обшуків вдома. Він був одним з фігурантів справи Хізб ут-Тахрір і в жовтні 2021 року отримав вирок — 12 років колонії суворого режиму. У Амета Сулейманова хворе серце, він потребує постійного медичного догляду і лікування.
Анастасія Багаліка: Іро, я так розумію, ти занурювалася у його біографію більше, можливо, маєш, що додати.
Ірина Славінська: Так, мені здається, що важливим у думках про долю Амета Сулейманова є той факт, що, по-перше, він є громадянським журналістом, і це означає, що він наш колега. І в усіх справах переслідування кримських татар, та й загалом — всіх інших громадян України, які проживають у тимчасово окупованому Криму, важливою є робота журналістів — тих, у кого є прес-карта, і тих, хто є громадянськими журналістами, адже саме робота таких людей, як Амета Сулейманова, допомагає робити явними злочини окупантів.
Ще одна річ, про яку потрібно пам’ятати — те, що справа Амета Сулейманова є, певною мірою, унікальною, адже він наразі відбуває покарання у формі домашнього арешту. Це для кримських справ є унікальним, і мені це нагадує справу уже тепер звільненого Миколи Семени, оскільки Амет, як і Микола у той час, не має можливості жодною мірою говорити своє слово, адже він не має права публікувати щось у соцмережах, давати інтерв’ю, таким чином залишається повністю відгородженим від усього світу.
Марія Томак — українська журналістка, правозахисниця, співзасновниця «Медійної ініціативи за права людини» — громадської ініціативи, що розслідує та висвітлює порушення прав людини в контексті російської агресії проти України. Від січня цього року очолила Службу забезпечення діяльності Кримської платформи у Представництві Президента України в АР Крим.
Анастасія Багаліка: Мані Маріє, на цій посаді ви у нашому ефірі вперше, тому розкажіть, як Кримська платформа буде долучена до справи захисту політв’язнів.
Марія Томак: Думаю, що важливо пояснити спочатку, що таке Служба забезпечення діяльності Кримської платформи у Представництві Президента України в АР Крим, яку я очолила, тому що Служба не дорівнює самій Кримській платформі. Адже Кримська платформа — це, передусім, дипломатична ініціатива. Служба є структурним підрозділом Представництва Президента України в АР Крим, і ми кажемо, що функції Офісу Кримської платформи, які були записані у декларації Кримської платформи, що підписана учасниками саміту Кримської платформи, виконує наразі все Представництво.
Моя діяльність, яка зараз починається, пов’язана буде з тим, щоб координувати ту частину роботи, яка стосується участі України в Кримській платформі. Україна є учасницею Кримської платформи, і наша участь повинна бути ефективною і такою, аби спонукати наших партнерів ще більше підтримувати нашу територіальну цілісність, зокрема, деокупацію та реінтеграцію Криму.
По суті, наша діяльність спирається на стратегію деокупації і реінтеграції Криму, яка у минулому році була ухвалена РНБО і підписана президентом. І там є частина, яка стосується захисту прав незаконно утримуваних осіб. Я думаю, що найважливіше для нас — тримати ці справи у полі зору наших міжнародних партнерів. Це те, чим зараз активно займається МЗС, і це те, чим ми будемо займатися і чим займалося Представництво в контактах з посольствами і дипломатичними представництвами міжнародних організацій тут в Україні.
Важливою також є робота щодо санкцій. Наприклад, справа, яка безпосередньо пов’язана з Кримською платформою, яка має бути справою честі, це справа Нарімана Джелялова і братів Ахтемових. І ми хотіли б з колегами найближчим часом підготувати подання на санкції нашим міжнародним партнерам, аби вони запровадили санкції саме у зв’язку із цими справами.
Одразу скажу, що наша Служба не займається перемовинами, це компетенція Офісу президента. Єдине, що ми можемо у цьому контексті робити — це передавати відому нам інформацію щодо списків і затриманих осіб. І, звісно, якесь публічне реагування.
Анастасія Багаліка: Ви зауважили, що будете готувати пропозиції щодо санкційного пакету. Розкажіть, що це за робота?
Марія Томак: Ця інформація і раніше збиралася і передавалася Представництвом тим, хто є суб’єктами подання санкційних списків, наприклад, до Міністерства з питань реінтеграції. Але зараз ми б хотіли безпосередньо виступити з пропозицією до наших міжнародних партнерів запровадити західні санкції. Адже, коли ми говоримо про внутрішні санкційні процеси — це одна історія, а зовсім інша історія, коли Україна звертається з такими проханнями до інших країн. Крім того, ми плануємо здійснити візити у цьому році, зокрема, до Сполучених Штатів, і, можливо, до Брюсселю, і там це також буде на нашому порядку денному.
Анастасія Багаліка: Йдеться про США і про інші країни, які долучені до Кримської платформи?
Марія Томак: До Кримської платформи долучено 43 держави — це ті країни, які взяли участь в установчому саміті та підписали декларацію Кримської платформи. Але ми розуміємо, що не всі ці країни мають якісь такі санкційні механізми. Наприклад, Туреччина не має такого санкційного режиму. Але відомі ті юрисдикції, куди можна звертатися з проханням запровадити санкції. Це США, Європейський Союз, Канада і Британія. І останнім часом, якщо подивитися на тенденції, то санкції, які були запроваджені останнім часом, часто були синхронізованими: США, ЄС і Канада могли синхронно запровадити санкції, які стосуються Криму.
Анастасія Багаліка: Нещодавно в медіа побачила інформацію про те, що Німеччина очолить у Кримській платформі напрямок невизнання окупації. Тобто робота Служби, певною мірою, також пов’язана з діями що направлені на продовження заяв у тому напряму, у якому вони вже є ці вісім років?
Марія Томак: Залучення країн-партнерів до тієї чи іншої діяльності у рамках Кримської платформи — це робота, яку здійснює Міністерство закордонних справ. А для нас важливий, передусім, внутрішній контекст. Наприклад, ми будемо займатися також питанням законодавства в контексті «кримського пакету» законів. Йдеться про скасований ВЕЗ «Крим», ухвалений закон про корінні народу, ухвалений до Нового року закон про соціальний і правовий захист незаконно утримуваних осіб. І зараз моя колега Ольга Куришко, яка нещодавно очолила у Представництві правову службу, готує правки і всі необхідні документи для засідання комітету з прав людини у ВР, де будуть розглядатися поправки до закону про захист політв’язнів, аби підготувати його до другого читання.
Анастасія Багаліка: Чи маєте якусь особисту тему, яку ви з попередньої роботи берете з собою, і вона вам буде, як одна з пріоритетних зараз?
Марія Томак: Все, чим я займалася в контексті Криму, я принесла з собою. Звісно, у мене не було ніколи досвіду державної служби, для мене це все нове, але я просто бачу зараз режим абсолютного сприяння, принаймні це не та ситуація, коли ти приходиш і тобі чинять якісь бюрократичні перепони. Мені здається, є зараз і політична воля, і запит, і розуміння необхідності продовження кримської теми і утримування її на високому і дипломатичному рівні. Також є запит від самого Криму. Мені б хотілося, щоб це розуміння важливості «поля», тобто тих людей, які перебувають «у полі», було завжди зі мною на будь-яких посадах і на будь-яких позиціях. Я бачу, що тут як раз сприятлива для цього атмосфера. Але, звісно, з точки зору мого власного самопочуття, це значно більша відповідальність, коли ти перебуваєш на такій посаді, представляєш державу, аніж, коли ти перебуваєш у громадському секторі. Тому дуже сподіваюся, що вдається реалізувати те, що ми запланували.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Створення цієї програми частково або повністю фінансується в рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS