Фото: Лілія Кочерга, Громадське радіо
Євгенія — керівниця психологічної служби управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Кіровоградській області. Загалом у «Службі порятунку» вона працює 12 років. Її чоловік — також рятувальник. Згадує: перші чотири місяці від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну рятувальники цілодобово зустрічали евакуаційні потяги з територій, де точилися бої.
«24 лютого 2022-го року я заступила на чергування до штабу з розміщення переселенців, які вже їхали транзитом через нашу область. Люди були у різних психологічних станах. Перш ніж надати їм інформацію, куди їм прямувати, цю людину потрібно було заспокоїти, щоб вона могла взагалі сприймати будь-яку інформацію», — говорить психологиня.
Також вона консультувала переселенців телефоном, надавала психологічну підтримку.
«Вони плакали, вони не знали, куди вони їдуть, куди їм йти, що робити. Вони телефоном розповідали, що у них трапилося, звідки вони їдуть, вони були у паніці. Найбільше мені запам’яталося, що люди говорили: «Ось у цю валізку влізло моє життя протягом 40-50-60 років», — говорить Євгенія Погрібна.
Разом із колегами з інших регіонів вона працювала у Кременчуці після прильотів російських ракет у торговий центр «Амстор». Тоді загинули 22 людини, понад сотню — дістали поранення.
«Наша група психологів із Кіровоградської області працювала у відділку поліції, де брали ДНК-профіль тих людей, який не змогли знайти. Найбільше мені, мабуть, запам’яталося, коли матір втратила свою дитину і вона казала, що не зможе побачити цю дитину, не зможе провести її в останню дорогу. Ось це, напевне, для цих людей було найважче, але ми у цей момент були поряд з ними», — говорить психологиня.
Слухайте також: Психологічна реабілітація та соціалізація військових: як це працює в Україні?
За словами Євгенії, вона не має шаблону, за яким працює із травмованими людьми, або з тими, хто переживає втрату. До кожного свій підхід. Буває, що людина взагалі не готова спілкуватися, тоді її треба дати спокій. Але при цьому потрібно дати зрозуміти: ти поруч і готова прийти на допомогу у будь-який момент. Комусь навпаки — треба виговоритися, розповісти, якою була близька людина протягом життя.
Євгенія має ще один формат роботи — тренінги з рятувальниками. Вона вчить їх розвантажуватися психологічно та надавати першу психологічну допомогу постраждалим.
«Якщо потрібно, ми працюємо індивідуально. Але в нас найсильніші, найкращі й найбільш емоційно стійкі як і рятувальники, так і сапери, які працюють тут. Тому ми здебільшого підтримуємо емоційний їхній стан і такими тренінгами ми його покращуємо», — додала фахівчиня.
Євгенія Погрібна зізнається: сама теж пропрацьовує складні моменти з психологом. Аби допомагати іншим, треба бути в ресурсі та емоційно стійкою.
Лілія Кочерга, Кропивницький, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS