«Надають перевагу марафону, а не місцевим медіа» — головна редакторка «Вільного радіо» про голів військових адміністрацій

Регіональні медіа продовжують стикатися із певними обмеженнями у роботі, які чиновники пояснюють особливостями воєнного стану. Представниця ІМІ поспілкувалася із представниками трьох релокованих медіа: «Вільне радіо», «Реальна газета» та «Зміст» та розпитала, як саме відбуваються відмови.

---

«Вільне радіо», головна редакторка Анна Сердюк

«Вільне радіо» до повномасштабного вторгнення мовило у Бахмуті, окрім новин редакція фокусувалася на матеріалах, пов’язаних із бюджетом, судовими справами, які стосувалися не тільки Бахмута, а й Донеччини загалом.

Вже тоді деякі чиновники відмовляли редакції у доступі до інформації, але журналісти позивалися до них, аби відстояти своє право отримати інформацію, яка не є публічною.

Після 24 лютого реєстри перестали працювати, а чиновники не завжди розуміли, яку інформацію можна надавати, а яку — не можна. Або ж ловили момент, щоб приховати якісь дані, прикриваючись воєнним станом. Втім, зараз редакція вирішила це питання, зазначає Анна Сердюк.

«Як це виглядає з переліком проблем? По-перше, державні замовники з початком війни перестали прозоро викладати технічні завдання. Іноді немає жодних документів у тендерах, які вони публікують. Це ускладнює аналіз. Ми не можемо швидко побачити порушення. Звісно, що це певним чином обгрунтовується, але далеко не завжди. Зокрема, ми продовжуємо писати запити і нам ці документи все-таки надають, але пізніше. І досить часто виникає проблема, що коли у запиті офіційно вказано, що, будь ласка, надайте нам також копію документів, які ми запитуємо, нам їх не надпиксають. Тільки пояснюють, що там. Це не повна прозорість, м’яко кажучи», — говорить Анна.

Також вона наголошує — журналісти досі не мають можливості працювати з деклараціями, що так само відображається на їхній роботі:

«З одного боку, декларації мали би захищати посадовців, які, можливо, опинилися у небезпеці. З іншого боку, ми маємо ситуацію, коли посадовці свідомо залишаються на вже тепер окупованій території і ми не можемо точно вказати їхнє ім’я, якщо ми раніше з ними не співпрацювали — якщо це менші адміністрації і це — окремий спеціаліст і ми бачимо, що ця людина тепер працює на окупантів, але через закриті дані не маємо можливості це остаточно підтвердити це таким чином, як це було раніше. До прикладу, зараз окупований Світлодарськ, а ми не можемо подивитись ім’я конкретної людини, яка обіймала ту саму посаду, а продовжує працювати тепер вже на окупантів на цій посаді і вказати її точне ім’я», — пояснює Анна Сердюк.

---

Читайте також: Знеособлені «терористи» та «злочинці» без доведення вини: як пишуть про затримання кримчан місцеві пропагандисти

---

Вона додає: через запит дізнатися цю інформацію неможливо. Тож це ускладнює процес ідентифікації людей, які працюють з окупаційними адміністраціями.

«До того ж зараз все таки неповноцінно працює судовий реєстр і там не всі справи розміщені. Коли ми працюємо зі справами колаборантів, деякі ухвали залишаються закритими, або ж з тими, кого взяли у полон — не всі їхні справи відкриті. І там теж є певна частина таємниць, але все ж таки повної відкритості у цьому немає для того, щоб аналізувати людей, яких обмінюють. Зокрема, які злочини вони вчинили, і написати досьє як про декого ми робили по Донеччині», — говорить головна редакторка «Вільного радіо».

Пригадала вона і «епопею» з Міністерством охорони здоров’я. Кілька місяців редакція намагалася отримати від нього певні цифри.

«І це не стало легше. Ми дуже довго затримували текст. Не спрацювалися, на жаль. Можливо, така практика є саме з регіональними медіа, але нам налагодити швидкий зв’язок із цим міністерством не вдається», — говорить Анна.

Відзначає вона і проблему з отриманням коментарів чиновників та держслужбовців у телефонному режимі.

«Досі є проблема із тим, щоб отримати голосові коментарі телефоном від керівників військових адміністрацій — вони не завжди мають час, не можуть коментувати багато разів, надають перевагу марафону, а не місцевим медіа, не витрачаючи умовно на це час. Думаю, це теж обмеження — так не мало би бути», — додала Анна Сердюк.

«Реальна газета», журналіст Олександр Білокобильський

Журналіст “Реальної газети” Олександр Білокобильський каже, що не пригадує, щоб останнім часом стикався з обмеженнями у роботі або відмовою у коментарях. Навпаки — розповідає, як добре його роботу скоординували чиновники на Харківщині.

«Мені потрібно було взяти інтерв’ю у старости Козачої Лопані, яка входить до Дергачівської громади. Пресслужба надала мені всю можливу допомогу, контакти, виписала перепустку і насам кінець дали кілька корисних порад, щодо того, як дістатися та як поводитися. Козача Лопань — це за 4 км від кордону, тому туди просто так не проїдеш, а мені радо допомогли», — говорить Олександр.

---

Читайте також: «Традиційні цінності» та «вихід на федеральний рівень»: про що говорять і що обіцяють окупанти майбутнім блогерам з Луганщини?

---

«Зміст», головний редактор Максим Бєлін

12 квітня президент призначив нового керівника Луганської обласної військової адміністрації Артема Лисогора. Представниця ІМІ опитала представників релокованих видань, чи вдалося їм записати інтерв’ю з новим головою та як тривали перемовини щодо інтервю. На запит відгукнувся головний редактор онлайн-видання «Зміст» Максим Бєлін. За його словами, під час організації інтерв’ю не виникало якихось нестандартних ситуацій чи обмежень. Редакція повідомила теми. Зрештою інтерв’ю вийшло на сайті «Змісту».

Валентина Троян, журналістка Громадського радіо, представниця Інституту масової інформації щодо окупованих територій та Луганської області

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS