Знеособлені «терористи» та «злочинці» без доведення вини: як пишуть про затримання кримчан місцеві пропагандисти
1x
Прослухати
--:--
--:--
«Щоб продовжувати безперебійно насаджувати свої отруйні наративи, РФ «колонізувала» Кримський півострів також інформаційно. Ми говоримо про відсутність вільних, незалежних медіа та діяльність лише тих мовників, які працюють на користь Росії. Якщо говорити про кількість, то до 2014 року в Криму було зареєстровано понад 3 тисячі медіа. Після окупації число зменшилося до 250, 19 із яких були російськими, інші — перереєстрованими», — зазначила у своїй колонці для «Української правди» представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева.
Інститут масової інформації промоніторив три російські пропагандистські медіа, які працюють у Криму зараз: «РИА Новости Крым», rg.ru («Российская газета»), «КрымИнформ» та дослідив, як вони повідомляють про затримання, пов’язані з придушенням свободи слова на півострові у січні 2023 року.
«РИА Новости Крым» чотири рази повідомляло про затримання, арешт або судовий вирок представників корінного народу півострова — кримських татар. Варто зауважити, що у всіх новинах, пропагандисти не намагаються створити припущення, що люди можуть виявитися невинуватими. Після затримання їх вже називають терористами: «В Крыму разгромили ячейку исламистов из «Хизб ут-Тахрир«, «ФСБ задержала в Севастополе боевика украинского нацбата — видео».
Читайте також: «Традиційні цінності» та «вихід на федеральний рівень»: про що говорять і що обіцяють окупанти майбутнім блогерам з Луганщини?
Це вже стала практика для російських та кримських окупантів, розповідала в інтерв’ю Інституту масової інформації кримська журналістка Олександра Єфименко. Вона згадала, як перед «судовим» засіданням у справі Нарімана Джеляла і братів Ахтемових, яким окупанти закидають підрив газопроводу, журналістка одного з пропагандистських каналів записала стендап, де наголосила, що той винен у підриві й суд уже відправив його під варту. На той момент, зауважила Олександра Єфименко, судове засідання ще не почалося, а Нарімана Джеляла не доставили до зали суду.
«Я стояла біля неї, чекала на суд і слухала, що вона говорить. І в мене виникають питання: по-перше, яке право має журналіст звинувачувати людину, щодо якої навіть не було першого судового засідання (вже не кажучи про суди по суті), а по-друге, звідки вона знає, який запобіжний захід обере суддя на суді, який ще не почався. І таких історій дуже багато», — каже журналістка.
Про ці затримання та арешти кримських татар писала і «Российская газета» (rg.ru). Як і «РИА Новости Крым» вона використовує пресрелізи ФСБ РФ в окупованому Криму, не намагаючись зібрати більше інформації або, хоча б, не називати людей злочинцями до рішення суду: «В Крыму суд арестовал всех шестерых участников террористической ячейки».
Слухайте також: Фейки, які розповсюджує пропаганда РФ, є прикладом деградації — оглядач
Така сама тональність інших новин, де йдеться про переслідування людей через вираження власної думки: «Житель Крыма задержан за призывы убивать российских военных». До тексту редакція навіть додала відео, на якому співробітники ФСБ затримують якогось чоловіка. Його ведуть до машини із замотаною головою. Цей кадр редакція могла вирізати, адже є багато питань до його етичності. Але «Российская газета» оприлюднила відео, як то кажуть, «без купюр». Втім, журналіст, голова правління громадської організації «Комісія журналістської етики» Андрій Куликов пропонує подивитися на ситуацію під іншим кутом:
«Це (відео — Ред.) є свідченням тих методів, які застосовують окупанти і це важливо для документування злочинів. А поскільки затриманого не можна ідентифікувати, то по відношенню до цієї людини, етика не порушена. Ці міркування мають силу, якщо ми маємо справу із документальною зйомкою, а не постановкою. Бо постановкова зйомка у таких випадках сама по собі є порушенням журналістської етики», — вважає голова правління громадської організації «Комісія журналістської етики» Андрій Куликов.
Так само платформою для поширення пресрелізів ФСБ є і пропагандистське медіа «КрымИнформ». Утім, у заголовках до окремих новин можна побачити деяку імітацію журналістських стандартів.
Як приклад, новина про затримання окупантами учасника українського добровольчого батальйона. Якщо «Российская газета» у заголовку безапеляційно називає його «учасником батальйону«, то «КрымИнформ» називає «передбачуваним учасником українського нацбатальйону», адже у самому пресрелізі ФСБ чоловіка називають «підозрюваним».
Варто відзначити, що суди у так званих справах «Хізб ут-Тахрір» активно висвітлюють і українські медіа, які спеціалізуються на кримській тематиці, зокрема, на порушенні прав людини на окупованому півострові. Але на відміну від окупаційних засобів масової пропаганди, вони називають імена так званих обинувачених або підозрюваних, пишуть розлогі бекграунди щодо кожної людини. Як ось, до прикладу, новина проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії»: «Суд у РФ засудив фігуранта «справи кримських мусульман» імама Раїфа Февзієва до 17 років позбавлення волі».
Валентина Троян, журналістка Громадського радіо, представниця Інституту масової інформації щодо окупованих територій та Луганської області
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
