Фото: Офіс президента
«Путін проклав Україні шлях до членства в НАТО» — із таким заголовком вийшла колонка експрем’єра Великої Британії Бориса Джонсона у The Washingtom Post.
Громадське радіо публікує переклад статті.
«Що ж, ми спробували вигадливу неоднозначність і бачимо, до чого це нас привело. Десятиліттями ми використовували дипломатичне двослів’я щодо НАТО та України — і це закінчилося повною катастрофою.
Ми витратили роки, розповідаючи українцям, що ми проводимо політику «відкритих дверей» в НАТО, і що вони мають право «обирати власну долю», і що Росія не повинна мати права вето.
І весь цей час ми відкрито сигналізували Москві, що Україна ніколи не приєднається до Альянсу — тому що дуже багато членів НАТО просто самі скористаються своїм правом вето.
В принципі, так; на практиці — ні. Таким був меседж.
І який результат цього? Чого ми досягли, говорячи тихо обома куточками рота?
Результат — найгірша війна в Європі за 80 років. Президент Росії Володимир Путін зруйнував незліченну кількість життів, домівок, надій і мрій. Він також знищив найменшу причину співчувати йому або висміювати його через його параною.
Читайте також: «Дамо українцям усе, що їм потрібно для перемоги, вже зараз» — гучний меседж Бориса Джонсона у великій статті
Попутно він розвіяв аргументи проти членства України в НАТО.
Раніше говорили, що українське населення надто розділене щодо членства в НАТО, і до 2014 року ви точно могли навести такий аргумент. Подивіться зараз на цифри. Згідно з одним нещодавнім опитуванням, підтримка членства України в НАТО зараз захмарна — 83 відсотки.
Раніше люди стверджували, що Україна не є належним чином військово-сумісною з НАТО. Сьогодні українці розгортають запаморочливе розмаїття техніки з країн НАТО, причому з неперевершеною майстерністю та відвагою.
Треба було наполягати на реальності — Кремлю нічого боятися НАТО, оскільки це оборонний альянс. Але країни-члени прийняли цей фальшивий пункт, і я визнаю, що деякий час і я це приймав.
Тож подивіться, що сталося, коли ми зробили все можливе, щоб не провокувати Путіна. Ми були м’які з ним на Бухарестському саміті НАТО у 2008 році.
Українці хотіли Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Вони чули кілька теплих слів про можливе членство в НАТО, але не ПДЧ. Путін був присутній на цьому саміті і заявив, що задоволений результатом.
Що він зробив далі? У 2014 році він вторгся на Донбас і в Крим зі своєю фірмовою комбінацією відвертої брехні та жорстокості. Замість того, щоб належним чином покарати його, ми відповіли політикою боягузливого умиротворення.
Ми не допомагали українцям вигнати його зі своєї країни, а створювали трагікомічний «нормандський формат», за яким Росія та Україна розглядалися як однаково винні, коли Росія явно була агресором, а Україна — жертвою. З тих пір членство в НАТО теоретично стояло на порядку денному, але всі знали, що цього просто не станеться або, принаймні, за часів політичного життя будь-кого за столом.
У НАТО було достатньо гарних фраз про членство України, щоб Путін використовував їх у своїй пропаганді та стверджував, що Росії загрожує оточення.
Правда в тому, що якби ви запитали мене перед вторгненням Путіна, коли Україна приєднається до НАТО, я б відповів: «Приблизно, коли пекло замерзне, або принаймні не в найближчі 10 років».
Але тоді, якби ви мене запитали, чи будемо ми тепер надсилати в Україну танки «Челленджер», чи танки «Абрамс», чи німці тепер надсилатимуть танки «Леопард» — я б подумав, що ви здуріли.
Путін вторгся не тому, що думав, що Україна збирається вступати до НАТО. Він завжди знав, що це малоймовірно. Він напав на Україну, тому що вважав — з багатьма доказами — що ми не дуже серйозно ставимося до захисту України. Він атакував, тому що хотів відбудувати стару радянську імперію і тому що вірив — безглуздо — що переможе.
Якби ми були достатньо сміливими та послідовними, щоб привести Україну до НАТО — якби ми справді мали на увазі те, що говорили, — тоді цій повній катастрофі вдалося б запобігти.
Я знаю, що в деяких європейських столицях це усвідомлення здасться важким для сприйняття. Але логіку не оминути.
Заради стабільності та миру Україні зараз потрібна ясність щодо її позиції в євроатлантичній архітектурі безпеки. Всі наші хитрування і плетіння закінчилися масовими вбивствами.
Українцям треба дати все необхідне, щоб якомога швидше закінчити цю війну, і почати процес прийняття України до НАТО, і почати його зараз.
Не важливо, якщо Москва скаржиться. Одного разу у них вже був «кейс», і їх вислухали з повагою. А тепер ця можливість розтерта в порошок бомбами та ракетами Путіна».
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS