Фото з відкритих джерел
Навчання із 1 вересня розпочнеться у всі школах України, за винятком тих, що перебувають у так званій «червоній зоні». Напередодні Міністерство охорони здоров’я випустило низку рекомендацій, яких мають дотримуватися директори шкіл, учителі та учні. Які це рекомендації, чи дійсно дотримуватимуться їх у школах, та як відреагували батьки на очне навчання в умовах карантину?
У «зелених» та «жовтих» зонах учителі можуть працювати без маски за умови дотримання відповідної дистанції або з використанням захисного щитка. Учні у класі можуть сидіти без маски, але для цього потрібно розсунути парти, аби зберігалася дистанція. За таких умов ризик інфікування мінімальний, — наголошує міністр охорони здоров’я Максим Степанов:
«У США аналіз даних про госпіталізацію дітей у зв’язку з COVID-19 показав, що частота госпіталізації дітей у понад 20 разів нижча, ніж дорослих, при цьому кожна третя дитина потрапляла у відділення інтенсивної терапії».
У МОЗ рекомендують запускати дітей у школи групами через різні входи та виходи, а уроки розпочинати у різний час для різних класів. За можливості закріпити за кожним класом окремий кабінет, а деякі уроки проводити на вулиці. На вході до школи мають встановити антисептики, у школі ж учні мають мити руки. На вході вчителям перевірятимуть температуру, батьки вдома теж повинні це робити, пояснює Степанов:
«Учні або студенти, в яких під час навчання виявили ознаки захворювання, мають надіти маску та бути ізольованими в окреме приміщення. Після цього інформуються батьки, і приймається узгоджене рішення про транспортування дитини у медичний заклад. Приміщення, де перебував хворий, треба ретельно провітрити та дезінфікувати».
Після тесту на COVID-19 та у разі підтвердження інфекції, увесь клас відправляється на карантин. Для цього мають організувати дистанційне навчання. Однак, що робити школам, де немає такої можливості, у Міністерстві не пояснюють.
Учні 1-4 класів можуть перебувати у школі без маски. У МОЗ це пояснили так: слідкувати за малими дітьми складно, до того ж у цьому віці вони майже не хворіють на коронавірусну хворобу.
Директори деяких шкіл, серед яких директор київської школи № 210 Дмитро Ламза вважають, що рекомендації МОЗ мало пристосовані до реальності:
«У мене наприклад виникло питання, як дезінфікувати клавіатуру у класі з інформатики після кожного уроку, чи як вчителю виявити в учня ознаки респіраторного захворювання», — сказав він в етері 4-го каналу.
Крім того, за його словами, багато українських шкіл взагалі не забезпечені антисептиками та масками.
У Міносвіти ж та Мінохорони здоров’я кажуть, що це не їхня відповідальність, а місцевої влади. Мовляв, на місця перерахували кошти, аби забезпечити школи усім необхідним.
За розрахунками Міносвіти, на 2021 рік знадобиться щонайменше 26 мільярдів гривень, аби закупити для шкіл антисептики, маски і дезінфектори, пише Deutsche Welle. Цю суму мають виділити з Фонду боротьби з коронавірусом, після чого Міносвіти через субвенції розподілить гроші між органами місцевого самоврядування у регіонах, де є проблеми з забезпеченням шкіл.
Натомість київські школи забезпечені усім необхідним — на це з бюджету виділили 33 мільйони гривень, заявив на брифінгу виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Валентин Мондриївський:
«Ми все необхідне закупили, школи забезпечені антисептиками та дезінфікуючими засобами на 3 місяці, тому усякі збори коштів на маски — це особиста ініціатива тих, хто їх збирає, яку мерія не підтримує», — заявив він.
Утім, у Києві є інша проблема — переповненість класів, тому деякі школи навчатимуть у дві зміни. Учителі таким змінам у розкладі не раді, адже їм і так додалося навантаження через правила МОЗ. При цьому деякі з педагогів чесно зізнаються: як слідкуватимуть за дітьми, наприклад, на перервах — просто не знають:
«Нереально забезпечити дистанцію на перерві, потік дітей дуже великий і дотриматися дистанції буде дуже важко, але, звичайно, будемо старатися. Стежити за дітьми будуть і вчителі, і класні керівники», — каже вчителька запорізького ліцею «Перспектива» Світлана Зозуль.
Учителька одеської школи Юлія Афанасьєва додає, що те саме стосується і дистанції у класі:
«У класі, в якому діти перебувають 5 днів на тиждень по півдня, неможливо постійно дотримуватися дистанції», — каже вона.
Також у викладачки виникають сумніви й щодо правила мити руки:
«Коли діти йдуть до їдальні, то з ними йде вчитель (принаймні з дітьми до 8-го класу), який контролює, щоб учні мили руки. Але діти, за правилами МОЗ, мають їх мити ще й під час перерви, а як це забезпечити, врахочуючи також, що у школі кілька туалетів — незрозуміло», — зазначає Афанасьєва.
Учителька одеської школи додала: у разі виявлення підозри на ковід у когось з учнів чи вчителів школу закриють на два дні та продезінфікують усі приміщення. І якщо у школі, де близько 150 учнів, це зробити можна, то що робити зі школами, де близько тисячі учнів і такі підозри можуть виникати щодня. На це питання у МОЗ не відповідають.
Якщо ж регіон, де розташована школа, потрапляє у «червону зону», тоді навчання переводиться в онлайн-режим. Через це вчителям складно спланувати навчальний процес, каже Юлія Афанасьєва:
«Ми не можемо спланувати свою роботу далі, ніж на два тижні. Школа — це не тільки навчання, але й поїздки, екскурсії, — зараз їх планувати неможливо».
Хоча Олена Панасейко — вчителька колегіуму «Лідер» у місті Гуляйполе на Запоріжжі — каже, що проблем із плануванням навчального процесу у них не виникало, а дистанційне навчання вони впроваджуватимуть одразу:
«Із перших уроків плануємо використовувати елементи дистанційного навчання, наприклад, Classroom чи Classtime. Ми їх застососвуватимемо чи на уроці, чи під час підготовки домашніх завдань, аби дітям було легше, у разі чого, перейти на дистанційне навчання».
У шкільних їдальнях заборонили годувати за принципом «шведського столу» — школа має скласти графік харчування та забезпечити дистанцію між учнями та столами. За одним столом не може бути більше 4-х людей, — наголошують у МОЗ.
У більшості шкіл святкові лінійки проведуть в онлайн форматі, під час яких батькам та учням розповідатимуть про нові правила. У деяких школах на лінійку запросять лише учнів перших та останніх класів, як переконують директори шкіл, — забезпечивши дотримання усіх протиепідемічних правил.
Ми запитали у пересічних киян, чи поведуть вони своїх дітей у школу з початком навчального року. Більшість з них «за» те, щоб їхні діти врешті пішли до школи. Кажуть: діти втомилися сидіти на карантині:
«Я хочу, щоби навчальний рік розпочався як завжди — 1-го вересня і у звичному режимі, бо діти мають навчатися, як це було до початку пандемії коронавірусу».
Деякі ж не впевнені, що школа забезпечить належні умови:
«Хотілося би, звичайно, до школи, але як воно буде — не знаю. Ви ж розумієте, що ніхто ті маски у школі не буде носити? У мене виникають сумніви, бо у нашому класі навчаються діти, які приїхали з регіонів «червоної зони».
Інші ж планують навчати дітей дистанційно:
«Ми навчатимемося удома, бо я не думаю, що школи готові прийняти дітей, щоб вони там були у безпеці. Захворюваність росте, тому ми будемо навчатися вдома. Ми з деякими батьками об’єдналися і будемо по черзі вести уроки з різних предметів».
Із 1 вересня зарплати вчителів зростуть приблизно на 6%, тобто від 250 до 450 гривень в залежності від стажу педагога. Проте це геть не та надбавка, на яку розраховували вчителі в нових, ускладнених умовах роботи. Натомість урядовці поки не розповідають про те, чи передбачені вчителям премії за виконання тих, які не передбачені їхніми посадовими інструкціями, наприклад, проводити вологе прибирання та слідкувати під час перерви, чи миють школярі руки.
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: