Міст Метро в Києві. Фото: УНІАН
Уже понад тиждень Київ живе у режимі практично безперервних повітряних тривог через російські атаки. Наприклад, 2 вересня у столиці повітряну тривогу оголошували 11 разів. А менш ніж за півтори доби 27-28 серпня – 20 разів. Через це лівий берег Києва періодично залишається без нормального транспортного сполучення.
Така ситуація, схоже, нарешті змусила владу міста і навіть країни зайнятися проблемою, яка давно перезріла, – переглянути правила функціонування столиці під час повітряних тривог. Насамперед – роботу метро на наземних ділянках. Спочатку пропонувалося дозволити повноцінну роботу лише «зеленої гілки» метро. А ввечері 3 вересня уряд рекомендував Києву запустити і «червону гілку».
Громадське радіо з’ясовувало, що саме зміниться для пасажирів і чи будуть ефективними нові правила роботи транспорту під час тривог?
Про проблему зупинки Києва під час тривалих повітряних тривог 29 серпня заговорили на рівні Кабміну. Прем’єр-міністр Сергій Корецький тоді повідомив, що уряд готує відповідні зміни, зазначивши, що йдеться не лише про безпекову складову, а й економічну. Власне, тривалі тривоги впливають на роботу підприємств, шкіл і садочків. А бізнеси та ТРЦ втрачають споживачів послуг. Економічну вигоду отримують хіба що служби таксі, які підіймають тарифи подекуди до тисячі гривень за поїздку з правого на лівий берег Києва.
Після заяви прем’єра нові правила роботи міста під час тривог анонсував Віталій Кличко за підсумками засідання Ради оборони Києва. А вже 2 вересня президент Володимир Зеленський озвучив, які конкретно зміни будуть запроваджені.
Отож, планується визначити два рівні небезпеки: «жовтий» – для дронової атаки, «червоний» – для ракетної і у разі масових обстрілів. Відповідно до цього зміниться робота громадського транспорту. Спочатку повідомлялося, що під час жовтого рівня повністю працюватиме «зелена» гілка метро, а «червона» гілка все ще зупинятиметься на Арсенальній.(Нагадаємо, на «зеленій» гілці наразі під час тривоги потяги рухаються окремими ділянками: «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір»). Але тепер, згідно з останньою заявою прем’єра від 3 вересня, уряд рекомендував під час «жовтого» рівня небезпеки запускати метро повноцінно, тобто включно з «червоною» гілкою.
Також на початку тижня Громадське радіо надіслало запит до КМДА, аби деталізувати зміни в роботі транспорту під час тривог. У відповіді пресслужби від 3 вересня йшлося, що місто пропонує, щоб під час повітряної тривоги саме Сирецько-Печерська лінія («зелена гілка») працювала без обмежень. Крім того, як повідомили у відповіді, з 3 вересня у Києві під час дії комендантської години дозволили без обмежень рух транзитного вантажного транспорту.
«Наразі місто очікує на пакет необхідних рішень, які має ухвалити Уряд», – зазначили в пресслужбі КМДА.
Поки тривають фінальні узгодження, між правим і лівим берегом вже із 3 вересня запустили тимчасовий автобусний маршрут №1. Він курсує від Палацу спорту до метро Лісова, а тривалість поїздки між кінцевими зупинками складає 59 хвилин. За інформацією «Київпастрансу», у години найбільшого пасажиропотоку на маршруті працюватимуть 12 автобусів.
Наразі достеменно не зрозуміло, чи дійсно у Києві запрацює «червона гілка» метро під час тривог. Адже рішення уряду має рекомендаційний характер, а в Києві за це наразі відповідає Рада оборони міста.
Співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко, вважає, що навряд чи влада столиці піде на такий крок, адже всі попередні роки чиновники відстоювали позицію, що це небезпечно.
«Раніше представники столичної адміністрації відстоювали інше непотрібне рішення – зупинку наземного громадського транспорту під час тривог. Ми три роки боролися, аби відновити роботу наземного транспорту в столиці. Зараз теж схоже, що команда очільника міста не шукає рішення щодо роботи метро. Навпаки – з’явилася альтернатива із запуском автобусів, які перевозять людей в задушливих умовах. Зрозуміло, що транспорту на всіх не вистачає і трапляється, що люди навіть втрачають свідомість в автобусах від задухи», – зазначає Олександр Гречко.
Він також додає, що автобусний маршрут №1, який запустило місто від Палацу спорту, сплановано майже вдвічі довше, ніж це насправді необхідно.
«В ідеалі автобус мав би стартувати від метро Арсенальна і везти людей на Лісову. Але чомусь у «Київпастрансі» запустили довший маршрут, який, по суті, збиратиме затори в центрі міста і буде дуже повільним», – додає співзасновник ГО «Пасажири Києва».
Водночас Олександр Гречко відмічає, що запуск «зеленої гілки» метро залежно від рівня небезпеки зніме частину навантаження на транспорт.
«Все-таки тепер під час тривоги люди зможуть швидше дістатися з правого берега на лівий чи навпаки. І менше будуть скупчуватись на станціях. Саме через скупчення людей під час тривог у метро деякі станції перестають працювати на висадку і посадку пасажирів. А це посилює транспортний колапс», – каже Гречко.
Тривалі повітряні тривоги ще більше підсвітили проблему транспортного сполучення між правим та лівим берегами столиці. Того ж таки 27 серпня, коли Росія почала тероризувати столицю безперервними атаками дронів, у Києві утворилися багатокілометрові затори. ЗМІ та місцеві пабліки повідомляли, що люди навіть залишали транспорт і прямували пішки в напрямку лівого берега.
Але прості рішення, як от розширення доріг чи побудова нових мостів, кардинально ситуацію не змінять, наголошує в коментарі Громадському радіо урбаністка Ірина Оя.
«Проблема міста в тому, що зводилися монофункціональні райони, тобто такі, де переважає одна функція. Тобто спальний район на лівому березі та діловий центр на правому, куди люди їдуть на роботу. І таке містопланування створило потребу щоденного переміщення зі спальника в діловий район, спричинивши появу заторів», – пояснює Оя.
В урбаністиці такі щоденні поїздки називають маятниковою міграцією. Це значить, що велика кількість людей вирушає спочатку на роботу в одну сторону, а потім повертається у зворотному напрямку. Аби зменшити таку потребу в поїздках, потрібно змінювати планування міста, наголошує урбаністка.
«Райони потрібно проектувати за концепцією 15-хвилинного міста. Це означає, що в 15-хвилинній доступності від вашого дому пішки або на велосипеді мають бути закриті всі базові потреби. Тобто це школи, садочки, робота, медичні установи, парки, продукти тощо. І тоді сама потреба долати шлях в інший кінець міста, зникне», – каже Ірина Оя.
Вона додає, що також місту варто сконцентруватися на розвитку якісного громадського транспорту. Тоді частина людей з автівок пересідатиме на метро чи автобуси і, відповідно, зменшуватиметься навантаження на дороги та мости.
«В більшості європейських столиць дуже класний громадський транспорт, хоча і недешевий. Він комфортний, ходить переважно за розкладом, обладнаний кондиціонером, опаленням і достатньо чистий. І що важливо – зупинки розташовані достатньо часто», – говорить Ірина Оя.
Такі рішення, зазначає урбаністка, потребують значного часу і фінансових ресурсів. Але почати можна хоча б із поповнення автопарку та більш чіткого контролю за тим, щоб смуги для громадського транспорту не займали автівки. Це також полегшить транспортний колапс, який виникає під час повітряних тривог. А поки кияни чекають на ефективні рішення місцевої влади, активісти запустили у телеграм групу «Підкину в тривогу», де можна знайти водіїв або тих, кому по дорозі під час повітряних тривог.
Юлія Горбань, Громадське радіо