«Отримавши фідбек від бійців, зрозуміли важливість справи»: програмісти з Миколаєва виготовляють павербанки для фронту
У Миколаєві програмісти об’єднались задля допомоги ЗСУ. З електронних сигарет та автомобільних акумуляторів вони створюють павербанки та інше технічне приладдя для бійців.
До війни Микола Ткаченко викладав в одному з вищих навчальних закладів Миколаєва. Чоловік почав активно займатись волонтерством через місяць після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Він присвячує цьому весь вільний час. Микола продовжує працювати, втім нещодавно відмовився від викладання. Він вже понад рік він є куратором групи айтівців, які виготовляють павербанки для українських військових.
У кожного з членів команди — свій напрямок роботи. Спочатку майстри створюють корпуси, виготовляють деталі, видруковують вставки на 3D принтері, потім збирають павери та клеять корпуси. На свої зарядки програмісти ставлять спеціальні мітки.
«Ми починали виготовляти павербанки, але зараз робимо не лише їх. Ми перероблюємо фреонові балони на газові, збираємо камери нічної їзди. Перший місяць ми не працювали на нашій роботі. Як і більшість людей, ми не знали, що буде далі. Хтось йшов у військкомат, хто не міг — займався допомогою особисто. Хлопці перебувають в окопах, де не завжди є електрика, а потрібно заряджати планшети та дрони. Перші павербанки ми виготовляли тільки власним коштом. На перший час десять павербанків для нас було досить великим обсягом роботи. Вартість одного павера становила близько 2000 гривень. Окрім того, ми купували хлопцям все, що було необхідно», — говорить Микола.
Перші замовлення майстрам зробила, зокрема, аеророзвідка. Зараз їхні павербанки застосовуються по всій лінії фронту. Спочатку у групі було шестеро програмістів, наразі у центрі працює 14 людей. Більшість групи — люди з технічною чи інженерною освітою. А ось Андрій працює у держструктурі. Втім ще у дитинстві він навчився паяти, тож усі свої технічні знання застосовує у волонтерстві.
«Я вмію паяти. Думав, кому я можу бути корисним. Микола мені запропонував робити павербанки з автомобільних акумуляторних батарей. А я паяю з 10-річного віку. Павербанки з одноразових електронних цигарок, по факту я сам збираю. Хлопці роблять касети, а далі я пайкою займаюсь. Навіть, коли я йду на основній роботі у відпустку, я все одно продовжую займатись волонтеркою», — зазначив Андрій.
За день до початку великої війни, а саме 23 лютого 2022 року, у Єгора був захист диплома. Зранку молодий хлопець ухвалив рішення піти до військкомату, але там сказали, що його черга ще не настала. Тож миколаївець вирішив активно зайнятись волонтерством.
«Я вмію паяти, але погано. Вмію збирати корпуси. Робив все, що казали. Перший місяць я не усвідомлював наскільки корисну справу ми робимо. У мене було враження, що ті, хто на фронті, роблять дійсно щось вагоме. Типу, що ми просто граємось в «іграшки». Потім ми отримали фідбек від військових. Хлопці казали про те, що 20 осіб могли від одного павербанку зарядити гаджети по черзі, коли сиділи в окопах. Чи як наші камери нічної їзди дозволяють їм безпечніше пересуватись, бо фари машини їх можуть викрити. І якось стало легше в думках», — резюмував Єгор.
За понад рік своєї діяльності миколаївські майстри виготовили понад 2000 великих павербанків потужністю від 60 тисяч mAh та близько з пів тисячі маленьких, які переробляють з одноразових електронних цигарок.
Читайте також: «Плащі-невидимки», павербанки у каністрі та спальники з підігрівом: винаходи, які допомагають військовим
Попит на павербанки серед військових великий. Програмісти принципово не беруть гроші з фронтовиків за свою роботу. Матеріали хлопці купують коштом донатів. Наприклад, вартість одного акумулятора — 750 гривень. А замовлення від ЗСУ вони отримують постійно. Рекорд майстрів — виготовлення 52 павербанків для одного з підрозділів ЗСУ. Для порівняння — стандартне замовлення від ЗСУ складає 5-6 павербанків.
Юлія Винник, Миколаїв, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту