Перемовини щодо обмінів — це ширма, за якою відбувається тиск на Україну — Володимир Балух

Перемовини щодо обмінів — це ширма, за якою відбувається тиск на Україну — Володимир Балух

У черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» — колишній політв’язень, відомий кримський активіст Володимир Балух.

Володимир Балух — колишній політичний в’язень, кримчанин, громадський активіст. Опинився за ґратами через свою проукраїнську позицію в окупованому Криму. Справи на нього окупаційна влада заводила, починаючи з 2015 року, за різними звинуваченнями. Врешті, у 2018 році Володимира засудили до 4 років і 11 місяців позбавлення волі. У березні 2018 року Володимир Балух оголосив голодування на знак протесту, яке тримав 205 днів.

7 вересня 2019 року Володимир повернувся в Україну у рамках обміну. В ніч проти 8 вересня 2020-го на Володимира Балуха напали та побили. Його знайшли лише зранку і доправили до лікарні у важкому стані. Він лікувався аж до кінця січня цього року.

Ігор Котелянець: Майже пів року тебе не було в ефірі. У вересні ми дізналися про твоє побиття, що ти у стані коми. Багато людей молилися і переживали. Розкажи, що сталося. Чи покарані винні?

Володимир Балух: Сам момент того, що сталося, я б зараз не хотів обговорювати. Там відбуваються якісь слідчі дії. Чому я кажу «якісь»? Бо в мене були дві зустрічі зі слідчим, який веде цю справу. Обидві зустрічі були про те, що мені повертали речі, які перебували в них у якості речдоків. Знаєте, я скажу відверто. Мені взагалі не хочеться бути інструментом покарання таким чином тих людей, які вчиняли певні дії стосовно мене. Бо я не бачу, щоб це покарання слугувало виправленню, так би мовити. Щоб воно вплинуло на свідомість цих людей. Адже там є великі проблеми із вихованням взагалі.

Насправді таких людей велика кількість у суспільстві. Я чудово усвідомлюю, що, потрапивши за ґрати, ці люди не виправляться. Це не той заклад, який би міг виправити людей з певним укладом життя. Але й інших інструментів покарання немає. З одного боку я розумію, що непокаране зло – це пролог для наступного. А з іншого боку, якщо відбудеться суд і ці люди отримують термін ув’язнення, то це ні мені, ні світу нічого позитивного не додасть. Те, погане, що в них було, у в’язниці тільки розквітне. Це важка для мене тема, оскільки бути тим, через кого вони тільки зміцнять свій негатив, побачивши тюремний світ, я не хочу.

Ігор Котелянець: Володю, ти знаний критик чинної влади, зокрема, зовнішньої політики, яку веде Офіс президента. Не так давно було прийнято рішення про закриття трьох телеканалів, які були звинувачені у маніпуляції, у фейках, у проросійській пропаганді, у тому числі у питаннях політичних в’язнів Кремля. Як ти оцінюєш це рішення?

Володимир Балух: Тут би я поділив свою відповідь на дві частини. Я абсолютно підтримую це рішення без жодних заперечень. Тому що подібні пропагандистські помийки не мають розповсюджувати інформацію. А от на дві частини я хотів би поділити наступний аспект. По-перше, мене геть відвертає від цього процесу те, що рішення прийнято так, що людям незрозуміло, чому взагалі його прийнято. Ніхто не пояснював, ніхто не знає справжніх причин. Тому його і складно оцінювати. Адже незрозуміло, наскільки стійким воно буде. Незрозуміло, чи буде підґрунтям для наступних років для того, щоб знищити й решту помийних ЗМІ. Мені абсолютно незрозуміло, за якими принципами це зроблено. Ніхто не каже правди. Всі коментарі щодо цього зі світу маніпулятивності. І на якій підставі ці помийки мають працювати через соцмережі?

Це все наслідки того, що немає якогось зрозумілого посилу від влади. От як так може бути, що в країні, яка вже сім років перебуває у стані війни з цією «недофедерацією», немає досі закону про колаборацію? Був би закон про колаборацію, не треба було б нічого закривати, діяльність цих каналів була б просто неможливою. Цією роботою займалися б ті, хто за це отримує заробітну плату: правоохоронні органи та суди. Ми б просто про це б не чули, не підіймалася б хвиля навколо цих каналів. А ще ж такі самі лишилися, і ця вибірковість мені незрозуміла.

  • Як так може бути, що в країні, яка вже сім років перебуває у стані війни з цією «недофедерацією», досі немає  закону про колаборацію?

Читайте також: Телеканал «Наш», Шарій, «Страна.ua»: хто ще, крім «каналів Медведчука», продукує проросійський контент в Україні?

Ігор Котелянець: Так, дивно. Чому ж тоді не закрили ще певні ЗМІ, які об’єктивно теж можна звинуватити у проросійськості?

Володимир Балух: Так. Що б я ще зауважив, люди з «того табору» кажуть, що за такої манери поведінки влади можуть закрити будь-який канал. Хоча, наприклад, канал «ATR » закритий через певні проблеми з фінансуванням. Хтось з органів виконавчої влади саботував прийняте раніше рішення. Законні гачки можна у всьому знайти. У нас так виписані закони. Усе залежить від того, яке замовлення надійшло. І, на жаль, у нас немає судів як дійсно незалежної гілки влади в державі. А це дуже важлива складова.

Варто зрозуміти, що я не просто не люблю Зеленського чи «зелену владу», я намагаюся бути об’єктивним. А об’єктивність полягає у тому, що вони кричать про якісь проведені реформи, а це ж не реформи. От наведу вам простий приклад. Стільки галасу і переможних реляцій звучало про те, що ніхто не міг запровадити ринок землі, а тут прийшов Зеленський, завів монобільшість — у турборежимі прийняли земельний ринок. Але, як на мене, це не ринок землі має бути, а земельний ринок, у який входить багато складових. Він має бути спрямований на побудову основи держави в контексті сільського господарства. Я з самого початку був противником «реформи» у тому вигляді, у якому вона проведена. Чим далі, тим більше впевнений, що я мав рацію. Бо ніяка це не реформа.

Що стосується, до прикладу, підтримки політв’язнів, то ця тема взагалі випала з державного контексту. Коли нас визволили, громадські організації, які займалися питаннями політв’язнів, були вхожі в органи влади. Вони знали, як діяти. Залишки цього я ще відчув на собі: запрошували кудись виступити з якоїсь високої трибуни, щоб окреслити якусь проблему. Але потім дуже швидко після нашого звільнення це зійшло нанівець саме з боку держави, перейшло у якусь кулуарну площину. Створена якась платформа з деокупації, але її діяльність відбувається в якійсь кулуарній площині. Ми не знаємо про вектор руху, яким будемо рухатися у цьому питанні. Я не відчуваю роботи цієї платформи, а люди, які пройшли шлях ув’язнення, мають бути залучені до цих платформ.


Ігор Котелянець: В умовах такої невизначеності, як ти вважаєш, чи є перспективи щодо подальших обмінів? І як закриття телеканалів може вплинути на хід війни? Бо одразу ж почали погрожувати, що, мовляв, чекайте, зараз на Донбасі вам дадуть за ці телеканали.

Володимир Балух: Що стосується процесу обміну, то тут доконаний для мене факт, що немає насправді ніякого процесу обмінів. Перемовини щодо обмінів – це ширма, за якою йде торгівля. Навіть не так – йде тиск на базі торгівлі. Насправді ніяких перемовин щодо обміну немає. Ця ширма створена для імітації діяльності, виключно для тиску на одну перемовну сторону – на Україну. Тиснуть вони на Україну, бо Україна як держава робить такі недолугі речі, що тільки додають можливостей для тиску.

  • Насправді ніяких перемовин щодо обміну немає, це ширма

Наприклад, історія про вагнерівців як про обмінний фонд. Був би закон про колаборацію, тоді у нас ціла фракція у Верховній Раді була б готовим обмінним фондом. ОПЗЖ – це готовий шматок обмінного фонду. Якби їх закрили й почали б за них торгуватися, тоді б це були справжні перемовини про обмін — обмін би відбувся. Це 100%. А коли наші СБУшники просто відпускають цікавих для тієї сторони фігур, то про що можна говорити?

Ігор Котелянець: Нещодавно Олег Сенцов написав на своїй сторінці у Facebook про те, що ви створюєте певну правозахисну платформу для того, щоб боротися за тих політв’язнів, які й досі перебувають у російських тюрмах або на окупованих територіях. Що це за платформа? І як ви будете за них боротися?

Володимир Балух: Після того, як платформа буде створена у широкій співпраці із всіма громадськими організаціями, ми маємо на меті систематизувати роботу зі сприяння звільненню політв’язнів. У нас є політв’язні, які потрапляють за ґрати в Європі. Також є внутрішньоукраїнські політв’язні. У нас їх цілий список. Найбільше надбання платформи: моральна складова, інформаційна і медійна підтримка. Дуже хочеться, щоб ця платформа була точкою біфуркації того, що зараз не робить держава. Це має бути спілкування на рівні людей, які впливають на Росію. Йдеться і про міжнародні організації.

Видання цього матеріалу стало можливим завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Звільніть наших рідних», який виконує Громадське радіо. Погляди, висловлені в цій публікації, належать автору (авторам, авторкам), можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.

This publication was funded by the UK government as part of the project Release our relatives, implemented by Hromadske radio. The views expressed in this publication are those of the author(s) and may not coincide with the official position of the UK government.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Перемовини щодо обмінів — це ширма, за якою відбувається тиск на Україну — Володимир Балух
0:00
/
0:00

Останнi новини