Це кішка Мія. У далекому 2015-му її знайшли у підвалі. Сергій Власюк — тоді ще майбутній ідеолог і архітектор додатка «Kotobook» — вирішив забрати кішку собі.
«Тоді Мія адаптувалась дуже швидко. Думаю, вона відчувала любов і піклування, тому одразу дала себе погладити. Найвищий ступінь довіри, це коли маленьке кошеня лягає тобі на ноги й дає почухати животик — ця процедура у нас регулярна і практикується вже понад 6 років [посміхається]», — каже Сергій.
Єдине, що залишилось з Мією від старих часів — це підсвідомий страх підвалів і різких звуків.
«Я дуже прив’язався до неї. Через рік після того, як забрав її, я зрозумів, що хотів би зберегти пам’ять про неї й фізично, і віртуально. Хотів би допомагати іншим створювати цінність довкола свого улюбленця. Так у серпні 2016-го народилась ідея проєкту «Kotobook». У 2021 році ми нарешті знайшли інвесторів для його реалізації. Тоді команда, що складається з 11 людей, понад рік працювала над розробкою додатка. На цьому ми не зупинились: навіть зараз додаємо нові можливості й функції, щоб створювати спільноту дбайливих господарів і їхніх вихованців», — каже він.
«Повномасштабна війна була справжнім стресом для моїх улюбленців… Перші тижні під час сирен я швидко брав кішок і намагався покласти їх у переноску. Потім вже брав ноутбук, документи, медикаменти й спускався в укриття. Я постійно гладив і заспокоював кішок, щоб зменшити їхній стрес. Адже ми регулярно збирались і йшли до укриття.
До речі, так, я маю другу кішку — Фібі — і ще одного кота, за яким доглядаю, поки господарка виїхала за кордон. Я намагаюсь з посмішкою згадувати ті тижні, коли я під час волання сирени бігав квартирою і намагався піймати всіх хвостатих, ніби в якійсь несмішній комедії», — розказує Сергій.
Наразі й люди, і тварини переживають стрес і вимушені звикати до нових умов. Багато українців разом з улюбленцями покинули свої домівки: переїхали у більш безпечне українське місто чи виїхали за кордон. Хтось взяв собі нового вихованця, який втратив господарів, і хвостик потроху звикає до нового дому.
Будь-які зміни в житті тварини призводять до стресу. Навіть зміна лотка, звичного корму чи нові речі у будинку можуть спровокувати переживання, що вже й казати про переїзд.
Найчастіше чотирилапий відмовляється від їжі та води, стає агресивним чи змінює місце туалету. Деякі вихованці можуть забиватися під дивани або забиратися на шафи.
Якщо така поведінка триває кілька годин чи декілька днів — не варто бити на сполох, адже саме так відбувається процес адаптації улюбленця. Однак якщо ви помічаєте тривожні симптоми протягом трьох діб і більше, варто обов’язково звернутися за допомогою до ветеринара, адже у вихованця можуть виникнути хвороби на фоні стресу.
Як полегшити адаптацію улюбленця?
«Одна з головних функцій додатка — перетин власників тваринок. Нам часто розповідають історії про те, як люди жили собі на одній вулиці, ніколи раніше не бачились, однак мали хвостиків, зареєстрованих у «Kotobook». Додаток під час прогулянки фіксував перетин господарів — і вони починали спілкуватись, гуляти, ділитися кумедними історіями своїх улюбленців. Це лише маленька частина добра, яке ми намагаємося нести у цей світ», — розповідає ідеолог і архітектор додатка Сергій Власюк.
Навіть якщо ви зараз не в Україні, ви можете створювати справжнє ком’юніті господарів у вашому місті й шукати однодумців за допомогою «Kotobook».
«Це проєкт, що не обмежений кордонами України, адже всюди є добрі люди, для яких вихованець — невіддільна частина життя, частина родини. «Kotobook» допомагає зберігати історію свого хвостика і створити навколо нього цінність. Це більше, ніж додаток із зоотематикою, це соціальна мережа, де можна знайти друзів і пару не лише улюбленцю, а можливо й собі», — каже Сергій Власюк.
Якщо ви маєте можливість піклуватись не тільки про своїх вихованців, а й про інших чотирилапих, ви можете задонатити кошти на благодійність у розділі «Милосердя» у додатку.
«Тварини без дому і люблячих господарів — це наш біль. Ще до початку повномасштабної війни багато хвостиків у притулках жили, м’яко кажучи, не в найкращих умовах. Тварини потребують не тільки їжі, лікування і догляду, а й гарного житла, зважаючи на природні особливості й норов. Війна ж принесла горе у життя і людей, і тварин. Хтось тікав з дому і не зміг забрати улюбленців, тому багато з них опинились на вулиці.
Нещодавно ми запустили інструмент, який дозволяє користувачам додатка надсилати кошти на благодійність для чотирилапих. Ми дуже вдячні усім, хто не залишається байдужим. Поки найменше, що можемо для них зробити — це виділити таких користувачів кольором і статусом «Angel». Від загальної кількості пожертв залежатиме формат допомоги хвостикам. Усі фото- і відеозвіти ми будемо викладати у стрічку «Kotobook» з поміткою «Милосердя».
Насправді ми хочемо піти ще далі. Ми маємо мрію: побудувати власний великий вольєр (можливо кілька) із сучасними будиночками й комфортними умовами з урахуванням норову тварин. Ми хотіли б набрати кваліфікований персонал, який би піклувався про здоров’я і самопочуття чотирилапих, шукати для них люблячу родину, новий дім», — розповідає Сергій Власюк.
«Kotobook» — це не лише тисячі годин роботи вдень і вночі. Кожен член команди вклав душу у проєкт, адже відчував, що робить добру справу. Так у нас вийшла соціальна мережа для власників тварин зі слоганом «Kotobook | Світ добра», який передає ауру, що створює проєкт».
Завантажуйте додаток «Kotobook» — спілкуйтесь, знайомтесь, створіть історію життя та цінність навколо свого улюбленця і шукайте інших хвостиків у вашому місті.
А також обов’язково підпишіться на «Kotobook» у Telegram, де на вас чекає багато корисного та веселого контенту про домашніх улюбленців!