«Ні вдень, ні вночі сну немає. Одна, друга хата горить, третя — повалилася. Як нам жити?» — жителька Соледара
«Ні вдень, ні вночі сну немає. Одна, друга хата горить, третя — повалилася. Як нам жити?» — жителька Соледара
0:00
/
0:00

«Ні вдень, ні вночі сну немає. Одна, друга хата горить, третя — повалилася. Як нам жити?» — жителька Соледара

Ситуація у Соледарі на Донеччині дуже важка. Підприємство з виготовлення будівельних сумішей «Кнауф» — одне з найбільших у регіоні — захоплене росіянами. Вони ж контролюють вже декілька вулиць міста. Попри це евакуація місцевого населення триває. Небайдужі волонтери на своїх автівках вивозять усіх охочих. 


86-річна Ніна Михайлівна збирає свої речі. Пенсіонерка пережила Другу світову війну, але каже, що тоді таких бойових дій у її рідному Соледарі не було. Тож вона не впевнена, що зможе пересидіти, і хоче евакуюватися в більш безпечне місце.

«Ні вдень, ні вночі сну немає. Одного дня, у неділю, хата горить, друга хата горить, третя — повалилася. Ну, як нам жити? Ми вже не хочемо — вимушено їдемо», — говорить жінка.


Читайте також: Без хліба, без води, кожні 10-15 хв обстріли: як живе Сіверськ, за який точаться бої


Її сусідка Тамара за одну ніч втратила все, що мала. Жінка під час обстрілу сховалася у льох. Це врятувало її життя.

Тамара/Фото: Яніна Львутіна

«Коли був прильот, я була у льоху. І нас просто врятувало те, що собаки були поруч. Я їх тримала і тому не вийшла. Якби вийшла подивитися, то мене б уже не було. Там жах. Усі козли та козочки на парканах. Калитки — все побито. Собака у будці був зі щеням. Вона вискочила, а потім повернулася за щеням, а його вже немає. І вона лежить, помирає. Не можу дивитися, як вони помирають. Прийшлося двох козенят зарізати, а інші у ямі — помирають. Знаєте, як ховають в Індії? Потрібно тільки запалити. Я сама — боюсь»— розповідає жінка.

Будинок Тамари/Фото: Яніна Львутіна

До повномасштабного вторгнення Російської Федерації населення Соледара становило близько 11 тисяч жителів. Сьогодні трохи більше півтори тисячі. Цифри щодо тих, хто залишився, постійно змінюються, адже звідти люди евакуюються щодня. У цьому допомагає група небайдужих волонтерів з десяти людей. Вони на своїх автівках заїжджають у місто та вивозять звідти щодня близько п’ятидесяти місцевих мешканців, каже голова евакуаційної групи Філіп:

«Позавчора нас з одного боку накривали запалювальним, потім — з іншого. Ми просто посередині опинилися. Соледар весь горів. Тепер він весь палає. Його просто підпалюють. Постійні обстріли. Б’ють по всіх частинах Соледара. Він, на жаль, розташований так, що прострілюється практично повністю».

Фото: Яніна Львутіна

Читайте також: «Ні вікон, ні дверей»: як пенсіонерка живе у зруйнованому окупантами будинку в селищі Макарів


Ірина з 11-річною онукою вдруге біжить від війни. 7 квітня жінка з дитиною виїхала з Попасної, — місто російські війська розбили так, що, захопивши його, вирішили не відновлювати. Виїхала до знайомих у Соледар. А тепер війна її спіткала і тут. Дівчинка почала нервувати, тож бабуся зібрала речі та погодилася на евакуацію.

«Я б залишилася, але істерики почалися. У нас там взагалі у Попасній бідну жінку розірвали: голова окремо, руки окремо, кишки нагору», — не приховуючи емоцій згадує Ірина.

Серед волонтерів, які допомагають людям евакуюватися Іван. Чоловік з Харківщини. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України застало хлопця у Польщі. Він розповідає, як опинився на Донеччині. На машину, за допомогою якої Іван евакуює місцеве населення, надонатили українці.

Іван/Фото: Яніна Львутіна

«А я не можу просто стояти осторонь. Воювати не можу через те, що здоров’я не дозволяє, а щось робити повинен. Мене загострення цього конфлікту застало у Польщі. Я готував посвідку на проживання, працював там. Тут війна. І вже обговорення було, коли вони визнали «ДНР», «ЛНР», нібито, що робити. Ну, буде війна — поїду воювати, що робити. Іншого варіанту немає. Вже збирався сюди і мене гальмував знайомий військовий, каже: почекай, треба спорядження хлопцям передати. Спорядження не дочекався, натомість зібрав гроші на машину, дякую, хлопці допомогли», — розповідає волонтер.

Фото: Яніна Львутіна

Людей із Соледара евакуюють спочатку до Краматорська, а потім допомагають виїхати у Дніпро або на захід України. Там такі самі волонтери надають тимчасовий прихисток всім переселенцям. Евакуація триватиме поки є така можливість.

Яніна Львутина, Соледар, Громадське радіо

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Останнi новини