![У «Дії» запускають ще одну послугу: можна оновити дані про місце проживання](/_next/image?url=https%3A%2F%2Fstatic.hromadske.radio%2F2024%2F06%2Fdiya__foto___vitalii___nosach_rbk_ukrai__na_2_95bbfe3f45790e9c954423aa35885117_1200x675-450x290.jpg&w=1366&q=75)
«Ні вдень, ні вночі сну немає. Одна, друга хата горить, третя — повалилася. Як нам жити?» — жителька Соледара
Ситуація у Соледарі на Донеччині дуже важка. Підприємство з виготовлення будівельних сумішей «Кнауф» — одне з найбільших у регіоні — захоплене росіянами. Вони ж контролюють вже декілька вулиць міста. Попри це евакуація місцевого населення триває. Небайдужі волонтери на своїх автівках вивозять усіх охочих.
86-річна Ніна Михайлівна збирає свої речі. Пенсіонерка пережила Другу світову війну, але каже, що тоді таких бойових дій у її рідному Соледарі не було. Тож вона не впевнена, що зможе пересидіти, і хоче евакуюватися в більш безпечне місце.
«Ні вдень, ні вночі сну немає. Одного дня, у неділю, хата горить, друга хата горить, третя — повалилася. Ну, як нам жити? Ми вже не хочемо — вимушено їдемо», — говорить жінка.
Читайте також: Без хліба, без води, кожні 10-15 хв обстріли: як живе Сіверськ, за який точаться бої
Її сусідка — Тамара — за одну ніч втратила все, що мала. Жінка під час обстрілу сховалася у льох. Це врятувало її життя.
![](https://static.hromadske.radio/2022/08/299477658_552178179992735_7063732164722840459_n-e1660912858409.png)
«Коли був прильот, я була у льоху. І нас просто врятувало те, що собаки були поруч. Я їх тримала і тому не вийшла. Якби вийшла подивитися, то мене б уже не було. Там жах. Усі козли та козочки на парканах. Калитки — все побито. Собака у будці був зі щеням. Вона вискочила, а потім повернулася за щеням, а його вже немає. І вона лежить, помирає. Не можу дивитися, як вони помирають. Прийшлося двох козенят зарізати, а інші у ямі — помирають. Знаєте, як ховають в Індії? Потрібно тільки запалити. Я сама — боюсь», — розповідає жінка.
![](https://static.hromadske.radio/2022/08/299291494_1161191641133018_851230783984550744_n-e1660913263931.png)
До повномасштабного вторгнення Російської Федерації населення Соледара становило близько 11 тисяч жителів. Сьогодні — трохи більше півтори тисячі. Цифри щодо тих, хто залишився, постійно змінюються, адже звідти люди евакуюються щодня. У цьому допомагає група небайдужих волонтерів з десяти людей. Вони на своїх автівках заїжджають у місто та вивозять звідти щодня близько п’ятидесяти місцевих мешканців, каже голова евакуаційної групи Філіп:
«Позавчора нас з одного боку накривали запалювальним, потім — з іншого. Ми просто посередині опинилися. Соледар весь горів. Тепер він весь палає. Його просто підпалюють. Постійні обстріли. Б’ють по всіх частинах Соледара. Він, на жаль, розташований так, що прострілюється практично повністю».
![](https://static.hromadske.radio/2022/08/299605688_813359100026699_5583805711537219594_n-1.png)
Читайте також: «Ні вікон, ні дверей»: як пенсіонерка живе у зруйнованому окупантами будинку в селищі Макарів
Ірина з 11-річною онукою вдруге біжить від війни. 7 квітня жінка з дитиною виїхала з Попасної, — місто російські війська розбили так, що, захопивши його, вирішили не відновлювати. Виїхала до знайомих у Соледар. А тепер війна її спіткала і тут. Дівчинка почала нервувати, тож бабуся зібрала речі та погодилася на евакуацію.
«Я б залишилася, але істерики почалися. У нас там взагалі у Попасній бідну жінку розірвали: голова окремо, руки окремо, кишки нагору», — не приховуючи емоцій згадує Ірина.
Серед волонтерів, які допомагають людям евакуюватися — Іван. Чоловік з Харківщини. Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України застало хлопця у Польщі. Він розповідає, як опинився на Донеччині. На машину, за допомогою якої Іван евакуює місцеве населення, надонатили українці.
![](https://static.hromadske.radio/2022/08/299244152_1256420778517863_1571652689875979489_n-e1660913955384.png)
«А я не можу просто стояти осторонь. Воювати не можу через те, що здоров’я не дозволяє, а щось робити повинен. Мене загострення цього конфлікту застало у Польщі. Я готував посвідку на проживання, працював там. Тут війна. І вже обговорення було, коли вони визнали «ДНР», «ЛНР», нібито, що робити. Ну, буде війна — поїду воювати, що робити. Іншого варіанту немає. Вже збирався сюди і мене гальмував знайомий військовий, каже: почекай, треба спорядження хлопцям передати. Спорядження не дочекався, натомість зібрав гроші на машину, дякую, хлопці допомогли», — розповідає волонтер.
![](https://static.hromadske.radio/2022/08/299249335_797431131428689_6626262403555567753_n-e1660914741491.png)
Людей із Соледара евакуюють спочатку до Краматорська, а потім допомагають виїхати у Дніпро або на захід України. Там такі самі волонтери надають тимчасовий прихисток всім переселенцям. Евакуація триватиме поки є така можливість.
Яніна Львутина, Соледар, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS