Яніна Львутіна
«Топили вчора сніг, щоб посуд помити» — як під обстрілами виживає Вугледар
Автор
Зруйнований росіянами будинок у Вугледарі/Фото: Яніна Львутіна/Громадське радіоОрієнтовний час читання: 4 хв
У Вугледарі Донецької області місцеві жителі щодня потерпають від обстрілів росіян. У місті не залишилося жодної вцілілої будівлі, а окупанти не полишають спроб захопити населений пункт.
Звуки вибухів у Вугледарі чути постійно. Місцева жителька Віра каже — дедалі сильніше росіяни стали обстрілювати мирних жителів саме за останні три тижні.
«Спочатку було сильно, потім — якось дали нам спокій. Бабахало, але поряд. А ось це останні два місяці, бачите, побили всі будинки у нас тут, весь під’їзд згорів — з першого до п’ятого. Ми думали, перекинеться і до нас. А з того боку взагалі все побито. Все, що було у квартирі — винесло хвилею», — розповідає Віра.
Із Вірою ми познайомилися у жовтні 2022 року. Тоді жінка розповіла, що залишається у місті разом із чоловіком через те, що у неї двоє лежачих рідних, яких неможливо евакуювати.
— Умене два інваліди, куди я їх? Ось приїжджають, кажуть, що приїжджайте, а далі — як хочете. Шукайте волонтерів. Хто? Бабуся 99 років шукатиме волонтерів? Чи Ігор? Він сидить з паличкою, — якщо палицю не взяв, то рачки повзає по підвалу. Сніг топили вчора.
— Щоб попити чи купатись?
— Ні, щоб посуд помити. І щоб бабусю підмити. Яке купатись? Теж треба якось, щоб на свиней не перетворюватися.
— То скільки ви не купалися?
— Повноцінно, мабуть, рік тому. Ось, як світло та воду відключили, так і все. Верхній і нижній «поверх» в одній воді помив, та й добре.
Читайте також: «Ми не одразу зрозуміли, що нас затопить»: розповідь жительки села, де зупинили наступ росіян підривом дамби
Через збільшення обстрілів до міста перестали приїжджати волонтери, жаліється місцева жителька Валентина. Вона показує нам умови свого проживання. Це підвал, де вона постійно переховується разом з десятьма сусідами. Її питаємо, скільки людей взагалі залишається у Вугледарі?
– Близько шестисот є. По підвалах багато людей живе, по підвалах та у будинках. І буржуйки там є.
– А ви як грієтесь? Буржуйка тут також є?
– Ми тут не гріємось. У нас нормально. Хоча, у нас є такий газовий обігрівач і балончики, можна грітися, але у нас 13-14, щонайменше було 12 градусів. Ми ось ходимо без цього.
Ризикуючи життям до Вугледара з Кривого Рогу приїхали двоє волонтерів. Із собою привезли майже чотири тонни гуманітарної допомоги. Олег розповідає, що роздає людям.
«Привезли людям продукти, засоби гігієни, буржуйки, водичку, термобілизну, спальні мішки, щоб вони могли якось обігріватись, біля буржуйок спати. Речі привезли, консервацію, корми для тварин також», — говорить чоловік.
Волонтер Павло пояснює, чому ризикує життям та привозить людям гуманітарну допомогу.
«Тому що вони тут залишилися, і це їхнє. І треба теж розуміти, що люди втратили все і вони більше нічого не мають. Вони хочуть залишитися, вони хочуть миру і ми маємо якось підтримати їх», — говорить чоловік.
Тепер волонтери шукатимуть для вугледарців нові буржуйки, а також переносні конфорки, щоб ті могли обігріватися та готувати собі їжу у підвалах.
Яніна Львутина, Вугледар, Громадське радіо
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
