Причини відмови українських медіа від Telegram: безпека та дезінформація

Низка медіа та організацій за останні кілька місяців повідомили, що припиняють вести свої Telegram-канали. Зокрема, Громадське радіо, громадська організація Brand Ukraine, а також Громадянська мережа «Опора«.
Водночас низка луганських релокованих видань продовжують вести Telegram-канали, враховуючи ризики користування цим месенджером. Представниця Інституту масової інформації у Луганській області поспілкувалася із керівниками медіа, які відмовилися від Телеграму, а також із тими, хто продовжує ним користуватися.

Громадське радіо

17 червня редакція Громадського радіо повідомила, що йде з Telegram. У коментарі ІМІ головна редакторка радіостанції Вікторія Єрмолаєва пояснила: рішення було ухвалено після тривалого обговорення та аналізу, яке розпочалося ще влітку 2023 року.

За словами Єрмолаєвої, рішення відмовитися від Telegram було нелегким. По-перше, у розвиток Telegram-каналу було вкладено багато ресурсів. По-друге, існували сумніви щодо того, чи не варто було би залишитися на платформі, щоб протидіяти дезінформації, надаючи об’єктивну та перевірену інформацію.

Однак численні експерти з цифрової безпеки, медіаюристи та інші фахівці неодноразово попереджали про небезпеку використання Telegram. Основними причинами були ненадійний захист даних, включаючи розташування серверів у Росії, відсутність наскрізного шифрування за замовчуванням, велика кількість дезінформаційних кампаній та анонімних каналів, що поширюють фейки.

Слухайте також: Потрібен «чарівний копняк»: чому люди самостійно не відмовляються від Telegram

Вікторія Єрмолаєва зазначила, що продовжувати використання Telegram після таких попереджень було би суперечливим. Вона підкреслила важливість їхнього прикладу, наголосивши, що єдиний спосіб боротися з дезінформацією — показати, що є інші, більш безпечні платформи для отримання перевіреної інформації.

Громадське радіо планує спрямувати ресурси на розвиток сторінок у інших соцмережах, зокрема Twitter (мережа X) та Facebook. Також розглядається можливість переходу до WhatsApp, враховуючи підтримку та запит від аудиторії. Це рішення Громадського радіо спрямоване на забезпечення надійності, безпеки та надання об’єктивної інформації своїм слухачам.

«Ми отримали багато схвальних відгуків як від колег з медійних організацій, так і від нашої аудиторії (відгуків про те, що редакція йде з Telegram — Ред.)», — підкреслила Вікторія Єрмолаєва.

Питання про перехід на WhatsApp поки залишається відкритим, але команда активно працює над цим.

Реальна газета

Релоковане луганське видання «Реальна газета» не планує йти із Telegram, хоча ризики цієї платформи головний редактор Андрій Дихтяренко розуміє. У коментарі ІМІ він пояснив, що Telegram важливий для комунікації з людьми на окупованих територіях. За його словами, відмова від цієї платформи не розглядається, оскільки для редакції важливо зберігати зв’язок з аудиторією на окупованих територіях.

«Ми не будемо відмовлятися від жодного каналу. Насправді, я постійно шкодую, що у нас недостатньо внутрішніх ресурсів, щоб розвивати канали ще й у Viber, WhatsApp, скрізь, де хоч якось можна доступитися до окупованих територій», — заявив Дихтяренко.

Він також зазначив, що Telegram-канал «Реальної газети» не використовується як постійний новинний ресурс, оскільки більшість контенту на сайті україномовний. Контент російською мовою, каже головний редактор, краще заходить на YouTube і TikTok.

«Мені важливо, щоб наш Telegram читали саме ті, хто знаходиться в окупації. Тому ми свідомо відмовилися від розвитку каналу для українськомовної аудиторії, зосередившись на інформуванні людей в окупації», — пояснив він.

Слухайте також: Комунікація з «Джокером» почалася з «давайте дружити», і змінилася на агресивно-ображену — авторка розслідування про Telegram-канал

Дихтяренко підкреслив, що не рекомендує людям на окупованих територіях підписуватися на канал через можливу небезпеку, але наголосив, що навіть без підписників канал читають багато людей. Станом на зараз Telegram-канал «Реальної газети» має 1000 підписників.

Стосовно відмови інших медіа від Telegram, Дихтяренко каже, що розуміє їхні рішення, але вважає, що це більше стосується медіа, які не працюють для аудиторії на ТОТ.

«Якби моя аудиторія була виключно українською, можливо, я б теж відмовився від Telegram через підозри в контролі з боку російських спецслужб. Але «Реальна газета» свідомо обрала стратегію працювати на території, яку контролює противник», — підсумував він.

«Фарватер.Схід»

Головний редактор видання «Фарватер.Схід» Олександр Білокобильський у коментарі ІМІ оголосив про плани з активного розвитку Telegram-каналу видання. Він каже, що існуючий канал використовується здебільшого як технічний майданчик і має незначну кількість підписників через відсутність просування.

«У планах є переформатувати наш Telegram-канал і використовувати його більш активно», — сказав Білокобильський.

Він додав, що на сьогодні матеріали видання репостять деякі дружні канали, що сприяє популяризації контенту «Фарватер.Схід».
Проте, особисто Білокобильський ставиться до Telegram досить скептично. Незважаючи на це, він визнає важливість платформи для поширення інформації та взаємодії з аудиторією.

Технічний директор видання «Фарватер.Схід» Максим Бєлін, розповідаючи про плани щодо розвитку Telegram-каналу видання, каже, що основна загроза полягає не в кібербезпеці, а в анонімних каналах, які поширюють недостовірну інформацію.

«Небезпека, у першу чергу, це наявність анонімних Telegram-каналів. Але мені незрозуміло, чому ми кажемо про небезпеку анонімних каналів, але ніхто не говорить про небезпеку сайтів-сміттярок», — зауважує Забєлін.

Слухайте також: «Довіряти йому можна» — Віталій Кім про телеграм-канал «Николаевский Ванек»

Він також порівняв ситуацію з іншими соціальними платформами, зокрема, Facebook, зазначивши, що модерація контенту на Facebook теж викликає занепокоєння.

«Модерація Facebook, наскільки я знаю, відбувається з Росії, і я би не назвав той самий Facebook дружнім до України», — додав він.

Бєлін підкреслив, що Telegram слід розглядати як окремий медіа-майданчик для просування контенту.

«Telegram-канал — це питання регуляції та конкуренції. Ми розглядаємо Telegram як окремий майданчик, де можемо просувати свій контент, але не як трафік для сайту. Конверсія в Telegram дуже низька», — підсумував Забєлін.

Засновник видання «Телегазета» Дмитро Климанов

Засновник видання «Телегазета» Дмитро Климанов у коментарі ІМІ повідомив про рішення видалити Telegram зі своїх пристроїв, пояснивши це численними технічними та ідеологічними загрозами. Климанов підкреслив, що хоча Telegram є зручним, легким у використанні та гнучким, його технічні загрози значно переважують переваги.

«Для того щоб побачити його технічні загрози, задайте пошук в YouTube за запитом ‘Приховані можливості Telegram’. Фактично додаток дозволяє робити з пристроєм будь-що», — зазначив Климанов.

З ідеологічної точки зору, Климанов вважає, що Telegram є платформою, де можливе все, включаючи плагіат без жодних наслідків, оскільки скарги авторів не розглядаються, розповсюдження аморального матеріалу, включаючи дитячу порнографію та фото/відео без цензури, поширення відвертої брехні без жодної відповідальності, відстеження листування.

«Будь-які звернення про порушення залишаються без реакції. Це і є політика авторів додатку — можна все! Це залучає і просуває додаток», — підкреслив засновник «Телегазети».

Читайте також: Юрчишин розповів, чи заборонять Telegram в Україні

Климанов каже, що в Росії ситуація з додатком суттєво відрізняється.

«Будь-який канал, який може бути політичною загрозою, закривається протягом доби», — сказав він.

Враховуючи всі ці загрози, Дмитро Климанов вирішив видалити Telegram зі своїх пристроїв і не використовувати його навіть для професійного спілкування.

«Я не користуюся ворожими додатками», — підсумував він.

Ризики Telegram для України

У лютому 2024 року в ГУР визнали, що Telegram становить загрозу для безпеки України й потрібно шукати варіанти розв’язання цієї проблеми.

27 березня 2024 року керівник ГУР Кирило Буданов заявив, що Telegram є проблемою для національної безпеки України.

Представник Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Мельниченко повідомив, що сервери месенджера Telegram з високою ймовірністю розміщені в більшості на території Росії.

24 квітня 2024 року засновник Telegram Павло Дуров повідомив, що отримав офіційні листи від компанії Apple з вимогою заблокувати новинні та пропагандистські канали для користувачів з українськими SIM-картками.

Головне управління розвідки Міноборони України заявило, що керівництво платформи Telegram заблокувало 28 квітня низку українських офіційних ботів, які протидіяли військовій агресії Росії проти України, зокрема, Головний бот розвідки. Згодом боти відновили роботу.

30 квітня 2024 року голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк заявила, що державі слід припинити офіційну комунікацію в Telegram.

Попри озвучені ризики платформа Telegram залишається найпопулярнішою платформою серед українців для отримання новин. Про це свідчать результати дослідження Громадянської мережі «Опора». Telegram очолює рейтинг найпопулярніших соцмереж в Україні (78,1%), YouTube (59,5%) та Facebook (44,6%). Трохи більш ніж 42% опитаних читають новини у Viber, 29,6% — в Instagram, 26,8% — у TikTok, 7,8% — в Х (Twitter). Іншими соцмережами для отримання новин користуються лише 1,2% опитаних.

Валентина Троян, регіональна представниця ІМІ в Луганській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.