Докторка медичних наук Валентина Кондратюк розповіла, що саме може допомогти вчасно діагностувати рак молочної залози, які обстеження мають проходити жінки та які існують фактори ризику.
– Останнім часом в Україні все більше уваги починають приділяти темі ранньої діагностики раку. Чи дійсно в Україні висока смертність від цього захворювання саме через невчасне діагностування?
– Рак молочної залози – проблема не тільки в Україні, а й у всьому світі, оскільки цей рак посідає перше місце серед онкологічної смертності жінок у світі. Якщо навести дані, які були оприлюднені у 2016 році, то у світі на рак молочної залози захворіли 2 мільйони жінок, а померли півтора мільйона. На рак шийки матки в той же період захворіли близько 570 тисяч, з яких померла половина, а від раку молочної залози загинули 75% тих, хто захворіли.
Якщо говорити про рак молочної залози, то є самообстеження, клінічне обстеження, скринінг, діагностика раку та онкопрофілактика. Якщо ми візьмемо поняття самообстеження, то жінка щомісячно в один і той же день в першу половину менструального циклу (з 8-го по 12 день) повинна виконувати низку дій. Це потрібно для того, щоб кожного місяця вона робила висновок: мої молочні залози не змінилися, нові відчуття не з’явилися. Це обстеження проводиться частково перед дзеркалом, частково лежачи. Якщо щось змінилося, треба йти до лікаря. Тоді вже починається етап клінічного обстеження.
Вивчення післяпологової депресії — це історія расизму і сексизму — гінеколог
Міфи про менопаузу та симптоми, до яких варто готуватися
Тривалий час проблемою патології молочної залози займалися хірурги, але ретроспективний аналіз показав, що жінка потрапляє до хірурга значно менше разів, ніж на прийом до акушера-гінеколога. Щоб підвищити ефективність діагностики, виявлення і доброякісної патології, і граничної патології, і онкопатології, ця прерогатива надана акушерам-гінекологам. Це була ціла буря, тому що акушери-гінекологи повинні були отримати навички обстеження і зрозуміти сам підхід до обстеження. А сьогодні у нас реформа, цього навчаються ще лікарі первинної ланки.
– Чому обстеження потрібно проводити саме в один і той же день циклу?
– Протягом менструального циклу змінюється гормональний статус жінки, змінюється стан молочної залози. Якщо це не робити в один день, то буде дуже багато хибно позитивних результатів. Буде змінюватися структура молочної залози, це буде викликати тривогу. Частина пацієнток буде бігти до лікаря, чути, що там все добре, потім буде бігти до іншого лікаря і може натрапити на такого лікаря, який призначить непотрібні обстеження і лікування. Або інший варіант: пацієнтки замикаються в собі, нікуди не ходять, переживають стрес.
Якщо у пацієнтки менопауза або були видалені внутрішні статеві органи з якихось медичних показів, то це може бути будь-який день, наприклад перший вівторок кожного місяця.
– Чи будь-які зміни мають викликати настороженість?
– Які можуть бути скарги? Больові відчуття, відчуття поколювання, набрякання, гіперемії. Коли улюблена блузка чи футболка були комфортними, але настав такий період, що з одного боку рукав стає замалий тощо, це свідчить про запущені форми.
Асиметрія молочних залоз, якої не було, виділення з соска будь-якого характеру, зміна шкірного покриву, втягування, зморщування шкіри також є передумовами для звернення до лікаря. Якщо жінка напальпувала якесь утворення, то немає жодних сумнівів, що потрібно звертатися до лікаря.
Встановлюйте додатки Громадського Радіо:
? якщо у вас Android
? якщо у вас iOS
– Як можна з’ясувати, чи злоякісна пухлина?
– Скринінг – це популяційні заходи із застосуванням на даний момент найбільш матеріально доступного інформативного методу, який допомагає виявити патологічні зміни без клініки, тобто початкові форми якихось станів, які можуть призвести до раку. Скринінговий метод – це мамографія. Коли ми говоримо про діагностику раку молочної залози, то він складається з 3-х компонентів. Це клінічне обстеження, мамографія та біопсія з верифікацією гістологічного діагнозу. Якщо все це послідовно виконувати, якщо біопсія, гістологічна й імуногістохімічна верифікація типу пухлини свідчать про те, що це онкологічне захворювання, то цій пацієнтці ставиться такий діагноз.
– Доброякісні пухлини завжди переростають в злоякісні?
– Доброякісні пухлини – це фіброзно-кістозна хвороба молочних залоз. Туди входять різні патології. Основне, що потрібно знати пересічній жінці, це те, що є дифузні форми, які уражають всю молочну залозу, а є вузлові. Прогностично вузлові форми є більш небезпечними та мають більший відсоток шансів переродитися в неопластичний процес під дією тих чи інших чинників.
Розповідь жінки, яка пережила рак
– Чим відрізняються УЗД та мамографія?
– Існує поняття, яке має назву гіперпроліферативний синдром. Туди входять різні доброякісні захворювання. Вся гіперпроліферація – це надмірне розмноження тих чи інших клітин. У пацієнток з дисплазією обов’язково є проблеми з молочною залозою. Коли мені на консиліум приносять історію, де стоїть монодіагноз, я кажу, що такого просто не може бути, ця жінка недообстежена, 99,9%, що у неї є патологічні зміни молочної або щитоподібної залози. Коли Ірина, історію якої ми почули, була на прийомі в акушера-гінеколога, найбільш доступним, хоча не показаним їй методом обстеження, був ультразвук.
Відповідно до віку пацієнтки (їй за 45 років, наскільки я зрозуміла) повинна бути проведена мамограма, а у молодших пацієнток першим нескринінговим методом є ультразвукове дослідження. Чим молодша жінка, тим менш інформативна у неї буде мамограма, але це не значить, що молодшим жінкам не проводять мамограму, якщо це показано, якщо пацієнтка входить в групу ризику. Або ж проводиться магнітно-резонансна томографія, яка на сьогодні є золотим стандартом, але має свої обмеження і недоліки, як кожний метод.
Історія про рецидив раку молочної залози
– Як часто рак молочної залози повертається?
– Відсоток залежить від двох факторів: перший – стадія, на якій було зафіксовано пухлину, та імуногістохімічні особливості (до чого пухлина чутлива); друга – вік пацієнтки. Пацієнтка сказала, що у неї немає тих факторів ризику, які є в більшості жінок, тому, можливо, у цієї пацієнтки є генетична детермінованість. Можливо, у неї в першій лінії були хворі на рак молочної залози жінки. Найбільше насторожує, коли чи мама, чи сестра мали двобічні неопластичні процеси обох молочних залоз.
І жінки, і чоловіки — коктейль гормонів, які у нас є, — ендокринолог
12 фактів про методи контрацепції – найбільш та найменш ефективні
Пацієнтка в своєму інтерв’ю відсікла всі ті фактори ризику, які можуть змінювати функціонування генів і призводити до поштовху і розвитку неопластичного процесу. Тут вона порушила питання перенесення хіміотерапії. Оптимальним є персоніфікований підхід. У великих онкологічних центрах препарат хіміотерапії підбирається, створюється буквально для кожної пацієнтки з урахуванням маси тіла, стану печінки, нирок тощо. Ще є питання економічної токсичності лікування. На сьогодні якщо пухлина чутлива до гормонів, якщо можна застосувати імунотерапію, це довічне лікування і профілактика рецидиву. Одна доза може коштувати понад 100 тисяч гривень. На сьогодні це доступно не всім верствам населення.
– Якщо видалити молочну залозу, ці ліки приймати вже не треба?
– Я хочу сказати, що сьогодні хірургічний напрямок – видалення пухлини – передбачає таку точну діагностику, щоб нічого зайвого не видаляти, тому що це дуже знижує якість життя пацієнтки. Якщо мова йде мультифокальне ураження, коли багато вогнищ, ситуація переглядається в бік видалення молочної залози. Якщо ж це генетично детермінований процес або це входить в гіперпроліферативний синдром, де запущені механізми, вони знаходять інший орган-мішень, іншу молочну залозу. У мене є така пацієнтка, яка генетично має детермінований цілий комплекс. У неї спочатку була онкологія однієї молочної залози однієї гістологічної структури, потім захворіла інша молочна залоза, потім захворів кишківник, потім виникла меланома.
– Я часто чула історії, що жінкам радять видалити молочну залозу, але не наполягають.
– Я думаю, що це певний міф. На сьогодні в усьому світі намагаються відійти від радикальної мастектомії, якщо це можливо. Якщо пухлина чутлива, при застосуванні такого розмаїття засобів продовжується якісне життя пацієнтки. Якщо є покази до мастектомії, її рекомендують. Якщо цих показів немає, то як варіант пропонується органозберігаюча операція і пластика, щоб жінка повністю психологічно відновилася.
– Коли жінка лікується, чи лікується разом з нею вся її родина? Наскільки це важливо?
– Це питання надзвичайно актуальне. Я також є психологом. Звичайно, такі жінки потребують психологічної підтримки. У високоспеціалізованих клініках є цілі підрозділи онкопсихологів, які працюють не тільки з пацієнтами, а й з лікарями. Лікаря навчають, як себе поводити з таким хворим, як сидіти, де приймати, які пози можна приймати, а які не можна, як потрібно звертатися, чи можна чіпати пацієнта за руку, в який час це доцільно, а в який ні, кому першому потрібно сказати про діагноз.
Навіть тоді, коли в лікарських родинах з’являється такий пацієнт, родичі розгублені, вони уникають спілкування, для них це заважкий хрест, але з цією жінкою потрібно спілкуватися не з позиції жалю, а з позиції допомоги. Така пацієнтка сказала мені: «Важко з ними спілкуватися, тому що вони хочуть мене пожаліти, а мені це не потрібно, мені потрібна підтримка». Оскільки це більш жіноче захворювання, спочатку спрацьовує материнський інстинкт, жінка починає турбуватися про дітей, про їхнє майбутнє. Це викликає різноманітні панічні атаки. Якщо ви вважаєте, що більшість пацієнток в зрілому віці думають більше про свій прогноз, то вони більше думають про те, як можуть створити менше незручностей в родині. Звичайно, є такі жінки, які виносять свою особистість на перший план, але у більшості жінок спрацьовують інші психологічні аспекти. Звичайно, такі пацієнтки потребують зовнішнього консультування. Жінка питає не про прогноз, а про те, як їй жити з цим далі, як їй зробити так, щоб вона створювала мінімальний дискомфорт своїй родині.
Історія жінки, у якої виявили рак
«Я хочу побувати на весіллі своєї онуки». Розповідь засновниці благодійного фонду «Рожева стрічка України»
Керівниця благодійного фонду «Рожева стрічка України» Ольга Фещенко розповіла, як дізналася, що має пухлину, та поділилася порадами, як боротися з власним страхом.
– Наскільки важливо, знаючи, що хтось з ваших родичок (мама, бабуся, сестра, тітка) мали онкологічне захворювання, іти і перевірятися?
– Фактор ризику – це жіноча стать. Тільки один відсоток серед хворих на рак молочної залози – чоловіки. Наступний – це вік (чим старша людина, тим більше ризик). Інше – етнічна група (євреї групи ашкеназі дуже генетично схильні до раку молочної залози). На другому місці – генетично детерміновані раки. З одного боку, це генетично успадкована патологія, найбільш на слуху білки, які вже мають ділянку нестабільності. Цей спадок ми можемо отримати не тільки від матері, а й від батька.
Анамнестично фактором ризику є те, що у жінки в першій лінії були хворі на рак молочної залози. Найбільше насторожує, коли мали двобічні ураження. Цим людям, можливо, і варто обстежитися.
Є також епігенетична регуляція, коли ми отримуємо гени здоров’я, але наш власний спосіб життя призводить до того, що функціонально гени стають неспроможні, вони починають дефектно працювати. Серед факторів спосіб життя перебуває в самому кінці. Це надлишкова маса тіла, куріння, зловживання алкоголем (понад 10 мікрограмів на кілограм маси тіла на добу), канцерогени, хімічні продукти, продукти, які містять гормони росту.
Наступний фактор ризику – події раннього дитинства. З літератури відомо, що дівчатка, які народилися з великою масою тіла або високі на зріст, мають більше шансів захворіти на рак молочної залози. Є такі дослідження, це пов’язано з гормональним статусом матері. Також більше шансів захворіти мають дівчатка, які народилися з вадою розвитку молочної залози. Це маркер значних генетичних порушень. Також це стосується дівчаток, у яких наступає раннє фізіологічне збільшення молочної залози (наприклад, в 4 чи 5 років). Фактором ризику є і пізнє фізіологічне збільшення молочної залози, і передчасний чи запізнілий статевий розвиток, і синдром полікістозних яєчників тощо. Якщо мова йде про репродуктивний вік, то це довготривала безплідність, втрати вагітностей, багато абортів, завмирання вагітності, раннє настання менструації, пізнє настання менопаузи.
– Я чула, що раннє грудне вигодовування, рання вагітність начебто вберігають від раку. Наскільки це правда?
– Не від всіх форм раку, а від протокових, які є найбільш злоякісними. Молочна залоза має анатомічну структуру, є протоки. Там є епітелій, який повинен за життя жінки хоча б один раз пройти повну трансформацію. Він трансформується, коли жінка вагітніє, молочна залоза готується до лактації, потім лактує. Оптимальний період – рік. Якщо жінка годує грудьми довше, вважається, що це вже не вберігає від якоїсь неопластичної трансформації. Ми в Інституті педіатрії та гінекології 10 років проводили дослідження молочних залоз у жінок з безпліддям. На етапі планування нам здавалося, що найбільша група ризику – пацієнтки, які не мали вагітностей. Виявилося, що ті пацієнтки є найбільшою групою ризику, у яких є втрати, у яких цей епітелій під дією початкової вагітності почав змінюватися, але потім з тих чи інших причин вагітність завмирала чи жінка робила аборт. Коли жінки не вагітніли і зверталися до нас після 5 мимовільних викиднів, після великої кількості абортів, при обстеженні ми виявляли у них рак молочних залоз.
Спростовує науковий співробітник відділення мамології та загальної рентгенології Інституту ядерної медицини та променевої діагностик НАМН України Андрій Гурандо.